Індуковане випромінювання

На вiдмiну вiд спонтанних (самодовiльних) переходiв, якi здiйснюються лише з бiльш високих енергетичних рiвнiв на бiльш низькi, примусовi переходи (переходи пiд дiєю зовнiшнього випромiнювання) можуть з рiвною ймовiр­нiс­тю вiдбуватися як в одному, так i в iншому напрямках (мал. 9.19).

Мал. 9.19.Індуковані переходи молекул між енергетичними рів­нями.	Мал. 9.20. Рівноважна (а) та ін­версна (б) заселеності енерге­тич­них рівнів.

Примусове випромiнювання має досить цінні власти­востi: напрямок його розповсюдження з точнiстю спiвпадає з напрямком розповсюдження зовнiшнього випромiню­вання, яке спонукало випромiнювальний перехiд. Те саме стосується частоти, фази та поляризацiї iндукованого та зовнiшнього випромiнювань. Таким чином, iндуковане ви­про­мiнювання тотожнє зовнiшньому в усiх вiдношеннях.

У 1940 роцi радянський фiзик В.А. Фабрикант запропо­нував використати iндуковане випромiнювання для пiдси­лення електромагнiтних хвиль. Розглянемо суть припущен­ня В.А. Фабриканта детальнiше.