![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Опрацювання результатів
Спочатку підраховується кількість фігур на рисунку, які продивилася дитина за весь час виконання завдання, а також окремо за кожний 30-секундний інтервал.
Рис.
Одержані значення підставляються у формулу, за якою визначається показник рівня розвитку у дитини одночасно двох властивостей уваги – продуктивності та стійкості:
(0, 5 N – 2, 8 n) S = –––––––––––– t
де S – показник продуктивності та стійкості уваги обстежуваної дитини; N – кількість предметів, які продивилася дитина; t – час виконання завдання, хв; n – кількість допущених помилок. За наведеною вище формулою визначають шість показників (для кожного 30- секундного інтервалу). Відповідно, змінна t набуває значення 150 та 30. За всіма показниками S, отриманими у процесі виконання завдання, будується графік, на основі аналізу якого можна судити про динаміку зміни продуктивності і стійкості уваги дитини в часі.
Під час побудови графіка показники продуктивності та стійкості уваги оцінюються (кожний окремо) за 10-бальною шкалою. 1, 00–1, 25 – зона дуже високопродуктивної уваги; 0, 75–1, 00 – зона високопродуктивної уваги; 0, 50–0, 75 – зона продуктивної уваги; 0, 25–0, 50 – зона низькопродуктивної уваги; 0, 00–0, 25 – зона дуже низькопродуктивної уваги. На графіку подано різні зони продуктивності та криві, які можуть бути одержані у результаті психодіагностики дитини за даною методикою.
|