Монтаж панелей стін та плит перекриття

Панелі перекриття. У цегельних і великоблочних будинках монтаж панелей перекриттів починають після того, як усі елементи зовнішніх і внутрішніх стін у межах поверху або захватки будуть зведені до проектної оцінки

До початку монтажу перекриттів перевіряють положення верхніх опорних частин кладки й прогонів, які повинні перебувати в одній площині (мал. 143): різниця в оцінках у межах поверху не повинна перевищувати 15мм.

Необхідно забезпечити горизонтальність стелі, утвореного перекриття. Для цього можна користуватися наступним прийманням. У межах захватки (секції) будинку по периметру верху стін або прогонів за допомогою нівеліра або гнучкого рівня наносять (на заздалегідь закріплені рейки) ризики, відповідні до монтажного обрію, тобто оцінці, на якій буде перебувати низ конструкцій перекриттів. Потім по нивелировочным оцінкам (по шнуруипричалке) укладають шар, що вирівнює, розчину (стяжку), розрівнюють розчин правилом і після того, як стяжка здобуває 50% міцності, монтують плити (панелі) перекриттів, розстеляючи на опорних поверхнях шар свіжого розчину товщиною 3...4мм. Інший спосіб полягає в тому, що при нівелюванні опорних поверхонь наносять оцінки середнього монтажного обрію на рейки, установлені по периметру будинки через кожні 5...6м. При цьому виходять із того, що розчинні шви повинні бути найменшої товщини. Під час монтажу плит натягають шнурчпричалку й по ньому безпосередньо під плити розстеляють розчинну постіль таким чином, щоб поверхня постелі була на 2...3мм вище шнура

Монтаж панелей починають від торцевих стін, при цьому робоче місце монтажників перебуває на інвентарнім риштованні (столиках), а наступні панелі укладають на раніше покладені конструкції.

Рис.2.4. Монтаж стінових панелей плит перекриття

Перекриття монтує ланка із чотирьох людей: машиніста крана, двох монтажників (4гго й 3гго розрядів) і такелажника (3гго розряду), Такелажник підбирає панелі, стропует їх четырехветвевым стропом і дає сигнали при підйомі. Два монтажники перебувають на перекритті (спочатку на риштованні), розташовуючись по одному в кожної опори монтируемой панелі. Монтажники ухвалюють подану краном панель, розвертають її й направляють при опусканні в проектне положення. Невелику пересувку панелі монтажники роблять ломиками до зняття строп. Однак переміщати панелі в напрямку, перпендикулярному стінам, неприпустимо. Тому, перш ніж вилучити панель, її точно наводять, щоб одержати опорний майданчик необхідної ширини. Після укладання кожної панелі перевіряють горизонтальність стелі візуванням по його площині; а при необхідності й правилом. Якщо виявиться, що площини встановленої й суміжних з нею панелей не збігаються більш ніж на 4мм, панель піднімають краном, виправляють розчинну постіль і встановлюють заново.

Панелі перекриттів після вивірки закріплюють відповідно до вказівок у робочих кресленнях: монтажні петлі панелей приварюють до анкерів, забитих при кладці стіни, суміжні панелі скріплюють між собою анкерами за монтажні петлі. Поздовжні шви (стики) між панелями зашпаровують розчином, щільно зачеканивая їм шов на всю глибину. Стики панелей перекриття зі стінами зашпаровують слідом за монтажем перекриття.

У пустотних настилах при обпиранні їх на зовнішні стіни обов'язково зашпаровують порожнечі легким бетоном або готовими бетонними пробками на глибину не менш 120мм. Це роблять із метою теплоізоляції, щоб у місцях обпирання перекриттів узимку не промерзнули стіни. Так само зашпаровують важким бетоном або вкладишами порожнечі в панелях, що опираються на внутрішні несучі стіни, починаючи із третього перекриття від верху будинків і нижче. Таке закладення необхідне для запобігання опорних частин пустотних настилів перекриттів від руйнування під тиском вышележащих конструкцій. Вказівки про закладення порожнеч звичайно дають впроектах.