Варіант № 2

з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність»

Студента групи _____________

__________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:

а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера-Оліна;

б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;

в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.

2. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:

а) ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане;

б) ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання;

в) основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.

3. Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:

а) основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому рівні, тоді ціни приводитимуть попит і пропозицію до рівноваги;

б) основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки;

в) поведінка суб’єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою.

4. Зовнішньоекономічна торгівля – це:

а) сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу;

б) стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн;

в) сукупність експортних та імпортних операцій.

5. Торгове сальдо – це:

а) сума вартісних обсягів експорту та імпорту;

б) різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;

в) частка вартісних обсягів експорту та імпорту.

6. Резидент – це:

а) усі інституційні одиниці, які функціонують на території певної країни, незалежно від належності капіталу;

б) усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території певної країни, незалежно від їх громадянства або належності капіталу;

в) усі інституційні одиниці, які тимчасово знаходяться на території певної країни, незалежно від їх громадянства або належності капіталу.

7. Неризедент – це:

а) усі інституційні одиниці, які знаходяться на території іноземної держави більше 30 днів;

б) усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території держави, навіть якщо вони є філіями інституційних одиниць певної країни;

в) усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території іноземної держави, навіть якщо вони є філіями інституційних одиниць певної країни.

8. Протекціонізм - це:

а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів), для одержання конкурентних переваг в експорті на тому чи іншому ринку;

б) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою використання тарифних інструментів торговельної політики;

в) плата за товар, який перетинає митний кордон.

9. Конвенційні мита - це:

а) мита, ставки яких можуть змінюватись в установлених органами державної влади випадках;

б) мита, які установлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди;

в) мита, ставки яких одночасно установлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;

г) мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

д) мита, які нараховуються в установленому розмірі з фізичної характеристики товару.

10. Хто більше за всіх виграє від вільної зовнішньої торгівлі:

а) споживач;

б) галузі, які конкурують з імпортом;

в) країни, що розвиваються;

г) молоді галузі виробництва.

11. Чому галузі, які конкурують з імпортом, виступають проти вільної торгівлі:

а) вони будуть змушені підвищити ефективність виробництва, щоб залишатися конкурентоспроможними;

б) вони втрачають обсяг продажу тим споживачам, які бажають купувати імпортну продукцію;

в) вони будуть змушені продавати свою продукцію за нижчими цінами, тому що конкуренція загострюється;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

12. Міграція робочої сили – це:

а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру.

13. Основні механізми контролю міграції:

а) візовий режим, збільшення оподаткування нерезидентів, соціальне страхування резидентів;

б) боротьба з нелегалами, візовий режим, збільшення оподаткування нерезидентів, соціальне страхування резидентів;

в) боротьба з нелегалами, візовий режим, стимулювання рееміграції.

14. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності на макрорівні здійснюють:

а) законодавча, виконавча та судова влада;

б) комерційні та некомерційні організації;

в) місцеві (регіональні) органи самоврядування;

г) усі відповіді вірні.

15. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні здійснюють:

а) законодавча, виконавча та судова влада;

б) комерційні та некомерційні організації;

в) місцеві (регіональні) органи самоврядування;

г) усі відповіді вірні.

16. Визначте головну мету зовнішньоекономічної діяльності підприємства:

а) отримання прибутку;

б) розширення зовнішніх зв’язків;

в) вихід на нові ринки;

г) поглиблення кооперативних зв’язків на світових ринках.

17. Міграційне сальдо – це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

18. Специфічні мита – це:

а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн;

б) мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

в) мита, ставки яких можуть змінюватись в установлених органами державної влади випадках;

г) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

д) мита, які нараховуються в установленому розмірі з фізичної характеристики товару.

19. До економічних причин міжнародної міграції належать:

а) відмінності в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, особисті та екологічні;

б) релігійні, політичні, стихійні, воєнні, геополітичні, особисті, екологічні;

в) різниця в оплаті праці, відмінності в оподаткуванні, різне пенсійне забезпечення.

20. До неекономічних причин міжнародної міграції належать:

а) відмінності в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, особисті та екологічні;

б) релігійні, політичні, стихійні, воєнні, геополітичні, особисті, екологічні;

в) різниця в оплаті праці, відмінності в оподаткуванні, різне пенсійне забезпечення.

21. Еміграція приводить:

а) до збільшення відсоткової ставки;

б) зменшення відсоткової ставки;

в) збільшення відсоткової ставки і доходів власників капіталу.

22. Імміграція приводить:

а) до збільшення відсоткової ставки;

б) зменшення відсоткової ставки;

в) збільшення відсоткової ставки і доходів власників капіталу.

23. Експортери робочої сили одержують такі вигоди:

а) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення безробіття;

б) збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення питомих витрат на оплату праці, збільшення обсягів виробництв а, звільнення місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижної роботи;

в) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників.

24. Імпортери робочої сили одержують такі вигоди:

а) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення безробіття;

б) збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення питомих витрат на оплату праці, збільшення обсягів виробництв а, звільнення місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижної роботи;

в) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників.

25. Основні механізми контролю міграції:

а) візовий режим, збільшення оподаткування нерезидентів, соціальне страхування резидентів;

б) боротьба з нелегалами, візовий режим, збільшення оподаткування нерезидентів, соціальне страхування резидентів;

в) боротьба з нелегалами, візовий режим, стимулювання рееміграції.

26. Стимулювання рееміграції полягає:

а) у прийнятті програми стимулювання рееміграції та програми професійної підготовки й адаптації реемігрантів, амністія політичних та економічних правопорушень реемігрантів;

б) прийнятті програми стимулювання рееміграції та програми професійної підготовки й адаптації реемігрантів, надання економічної допомоги країнам-експортерам робочої сили, введення жорсткого візового режиму;

в) прийняття програм професійної підготовки та адаптації реемігрантів, амністія правонарушень, введення кількісних квот на імміграцію з країн третього світу.

27. До законодавчих методів регулювання міграції належать:

а) обмеження віку, статі, стану здоров’я, кількісне квотування, економічне регулювання, часові обмеження, географічні пріоритети, релігійні та соціальні пріоритети;

б) установлення вимог до професійної кваліфікації, віку, стану здоров’я, кількісне квотування, економічне регулювання, часові обмеження, географічні пріоритети, релігійні та соціальні пріоритети;

в) установлення вимог до професійної кваліфікації, віку, статі, стану здоров’я, кількісне квотування, економічне регулювання, часові обмеження, географічні пріоритети, релігійні та соціальні пріоритети, обмеження політичного характеру.

28. Валюта національна – це:

а) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

б) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

в) валюта, яка має здатність вільно обмінюватися для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватися в угодах з реальними і фінансовими активами;

г) законний платіжний засіб на території країни, що їх випускає;

д) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

е) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

29. Валюта резервна – це:

а) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

б) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

в) валюта, яка має здатність вільно обмінюватися для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватися в угодах з реальними і фінансовими активами;

г) законний платіжний засіб на території країни, що їх випускає;

д) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

е) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

30. Конвертованість з поточних операцій регулює:

а) центральний банк;

б) міністерство фінансів;

в) міністерство економіки.

___________________________

(дата написання ККР) (особистий підпис студента)

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Навчально-науковий інститут «Економіки та менеджменту»

Кафедра менеджменту та маркетингу