Лекція 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності.

1. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.

2. Показники економічної ефективності природозахисних витрат.

3. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

1. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів, а саме: 1) будівництво та експлуатація очисних, знешкоджувальних споруд та обладнання; 2) розвиток мало- та безвідходних технологічних процесів і виробництв; 3) розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог; 4) рекультивація земель; 5) заходи боротьби з ерозією ґрунтів; 6) заходи з охорони й відтворення флори і фауни; 7) охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального і чистого економічного ефекту від цих заходів.

Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних заходів за розрахунків загальної ефективності природоохоронних витрат є:

· у сфері матеріального виробництва — приріст обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих галузях або на підприємствах — зниження собівартості;

· у невиробничій сфері — економія витрат на виробництво робіт і надання послуг;

· у сфері приватного споживання — скорочення витрат з особистих коштів населення.

Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

· відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, тобто нездійснені завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища затрати в матеріальному виробництві, невиробничій сфері та витрати населення;

· приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збережених чи поліпшених завдяки реалізації природоохоронних заходів;

· приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів.

1. Показники економічної ефективності природозахисних витрат

Показник загальної (абсолютної) економічної ефективності природоохоронних затрат обчислюється як відношення річного обсягу повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до затрат, що його зумовили. Він використовується в процесі обґрунтування структури та обсягів природоохоронних заходів у територіальному розрізі або структури та обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення; за аналізу й контролю динаміки економічної ефективності природоохоронних витрат, міжгалузевих і міжрайонних порівнянь їхньої ефективності.

Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат визначається величиною мінімально необхідних сукупних експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу. Він використовується для вибору економічно найкращого варіанта природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівнювальні варіанти забезпечують досягнення однакового за якістю навколишнього середовища і тотожного за основними соціальними та економічними результатами в межах території, на яку поширюється вплив природоохоронних заходів.

Показник чистого економічного ефекту природозахисних заходів визначається у вигляді різниці між приведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення.

Економічна ефективність природозахисних заходів визначається обчисленням загальної та порівняльної економічної ефективності природозахисних витрат і чистого економічного ефекту природозахисних заходів.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природозахисних витрат визначається порівнянням повного економічного ефекту природозахисних заходів і зумовлених ним природозахисних витрат. Повний економічний ефект природозахисних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат у невиробничій сфері, витрат із державного бюджету та особистих коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природозахисних заходів) і прогнозованого стану.

Загальна ефективність природозахисних витрат визначається на всіх стадіях планування заходів з охорони природи та раціонального використання природних ресурсів у народному господарстві в цілому, економічних районах та областях, галузях і господарських об’єднаннях, під час проектування природозахис­них об’єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

1. Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій

Як додаток до показників загальної економічної ефективності природозахисних витрат використовуються показники їхньої економічної та соціальної ефективності.

Екологічна ефективність природозахисних витрат визначається зіставленням обсягів екологічних результатів і витрат, що їх спричинили. Екологічні результати обчислюються як різниця показників негативного впливу на навколишнє середовище і як різниця показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходів.

Соціальна ефективність природозахисних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, які виражають соціальні результати, до витрат, необхідних для її досягнення. Соціальний результат визначається як різниця показників, що характеризують зміни в соціальній сфері, які виникли внаслідок здійснення природозахисних заходів.

Екологічні та соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як допоміжні до економічних показників ефективності та служать для:

* визначення рівня і нормативів збільшених показників витрат, необхідних для досягнення установленої величини зниження шкідливих викидів і збереження оптимального стану навколишнього середовища;

* розрахунку ефективності витрат, результат яких не має безпосереднього грошового виразу (відвернення скорочення генетичного фонду тварин і рослин, збереження естетичної цінності природних ландшафтів, пам’яток природи тощо).

Витрати, зумовлені впливом забрудненого середовища на реципієнтів, мають місце головно за забруднення атмосфери, акустичного середовища місць поселення, а в разі забруднення водних джерел — у тих водокористувачів, які використовують забруднену воду (зрошувальне рільництво, гідротехнічні споруди та об’єкти).

Величина цих витрат визначається затратами на компенсацію негативних наслідків впливу забруднення на людей та різні об’єкти. Такі витрати являють собою суму наведених витрат на:

· медичне обслуговування людей, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища;

· компенсацію втрат чистої продукції через зниження продуктивності праці, а також невиходів працюючих на роботу внаслідок впливу забруднення навколишнього середовища на населення;

· додаткові послуги комунально-побутового господарства через забруднення навколишнього середовища;

· компенсацію кількісних і якісних витрат продукції у зв’язку зі зниженням продуктивності земельних, лісових, водних та інших ресурсів через забруднення середовища;

· компенсацію втрат промислової продукції через вплив забруднення на основні фонди.

У структурі витрат, спричинених забрудненням середовища, мають враховуватись і витрати на ліквідацію вторинного забруднення (від спалювання відходів, їхнього проникнення в навколишнє середовище в процесі зберігання тощо).

Економічний результат природозахисних заходів (Р) виражається у величині відвернених річних економічних збитків від забруднення середовища (П) і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств чи групи підприємств (Д), тобто:

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища (П) дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природозахисних заходів (Зф), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зм):

П = Зф – Зм.

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд, величини витрат і результат у період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього річного чистого економічного ефекту (Е). Вибір найкращого з кількох варіантів природозахисних заходів у такому разі здійснюється за формулою:

Е = (Р – З) ® мах.

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за формулою:

З = С + Ен · К,

де: С — сукупні експлуатаційні витрати;

К — капітальні вкладення в будівництво природозахисних споруд;

Ен — норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово беруться в розмірі 0, 12).

Якщо порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості навколишнього середовища, наведені витрати визначаються за формулою:

З = К + Тн · С,

де: Тн — нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина, зворотня Ен).