Загальні правила безпеки

План.

Експлуатація.

Загальні правила безпеки.

Загальні вимоги безпеки, що пред’являються до конструкції технологічного обладнання.

Технічна експлуатація.

Системи, що працюють під тисом.Правила безпеки.

Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском.

Безпека праці під час експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Вступ.

Посудини, що працюють під тиском - це герметично закриті ємкості, призначені для здійснення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і перевезення газоподібних, рідких та інших речовин, що знаходяться під надлишковим тиском. До них належать парові та водогрійні котли; компресори; холодильні установки; стаціонарні посудини; балони і газгольдери; трубопроводи пари, газу та гарячої води.

Небезпека при експлуатації полягає у можливому раптовому вибуху великої потужності за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширення пари або газу. Так, при вибуху посудини, яка знаходиться під тиском ІМПа, при її об'ємі 1 м3, вивільняється енергія близько 10 МВт. При цьому руйнуються технологічні конструкції, що часто супроводжується тяжкими травмами.

Експлуата́ ція у техніці — стадія життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість.

Неправильна експлуатація обладнання може викликати поломки і аварії. Під поломкою розуміють незначне пошкодження деталей машин, не порушує виробничий процес на дільниці, в цеху. Під аварією розуміють вихід з ладу машини чи для ряду машин, супроводжується порушенням виробничого процесу або пошкодженням відповідальних механізмів і окремих деталей. Обстановка аварії або поломки не повинна порушуватися до приходу комісії з розслідування.

Експлуата́ ція у техніці — стадія життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість.

Експлуатація виробу включає в себе у загальному випадку використання за призначенням і технічну експлуатацію (транспортування, зберігання, технічне обслуговування і ремонт).

Експлуатація (фр. ekploitation – привласнення чужої праці) – безоплатне привласнення власниками засобів виробництва і життєвих засобів продукту (додаткового, а нерідко й частини необхідного), виробленого безпосередніми працівниками, через економічний або позаекономічний примус. Розрізняють форми експлуатації як особливий спосіб виробництва (рабовласництво, феодалізм, капіталізм) і такі, де вони не є способами виробництва (воєнні грабежі, данина, контрибуція, домашнє рабство тощо).

Загальні правила безпеки

Неправильна експлуатація обладнання може викликати поломки і аварії. Під поломкою розуміють незначне пошкодження деталей машин, не порушує виробничий процес на дільниці, в цеху. Під аварією розуміють вихід з ладу машини чи для ряду машин, супроводжується порушенням виробничого процесу або пошкодженням відповідальних механізмів і окремих деталей. Обстановка аварії або поломки не повинна порушуватися до приходу комісії з розслідування.

Загальні вимоги безпеки, що пред'являються до конструкції технологічного обладнання.

Загальні вимоги безпеки, що пред'являються до конструкції технологічного обладнання, встановлені ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки". Елементи конструкції машин не повинні мати гострих кутів, крайок і т. п., що представляють джерело небезпеки при обслуговуванні. Конструкція повинна виключати можливість випадкового дотику з гарячими або переохолодженими частинами. Всі її елементи, у тому числі підводять і відводять комунікації, повинні запобігати можливість випадкового ушкодження, що викликає небезпеку при обслуговуванні. Системи подачі стисненого повітря, пари, води повинні відповідати чинним вимогам і нормам.

Виділення теплоти, вологи та пилу у виробниче приміщення не повинно перевищувати граничних рівнів (концентрацій), встановлених для робочих зон. З цією метою для видалення вибухо - і пожежонебезпечних речовин з місць їх утворення повинні бути змонтовані вбудовані пристрої. У виробничих приміщеннях повинні бути передбачені вентиляція і кондиціювання повітря, а також аспірація обладнання.

Вузли та деталі машин повинні бути виготовлені з безпечних і нешкідливих матеріалів. Як правило, нові матеріали проходять санітарно-гігієнічну і пожежобезпечну перевірку. Робочі місця повинні бути безпечними і зручними для виконання робіт з обслуговування машин. Всі вузли машин, що вимагають мастила, оснащують автоматичними змащувальними приладами або встановлюють маслянки з резервуарами достатньої місткості, що дозволяє заповнювати їх під час зупинок машин.

Конструкцією машин повинна передбачатися захист від ураження електричним струмом, включаючи випадки помилкових дій обслуговуючого персоналу. Крім того, повинна бути виключена можливість накопичення зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях. З цією метою всі машини, апарати, ділянки самопливних труб та інші пристрої, що генерують заряд статичної електрики, забезпечують надійною системою заземлення. Конструкцією устаткування повинні передбачатися системи сигналізації, автоматичної зупинки і відключення від джерел енергії при несправностях, аваріях і небезпечних режимах роботи.

Рухомі частини обладнання, що є джерелом небезпеки, огороджують. Якщо обладнання експлуатують без огорожі, то в цьому випадку встановлюють попереджувальну сигналізацію про пуск машин і засоби зупинки і відключення від джерела енергії. При наявності транспортуючих машин значної довжини засоби зупинки мають не менше ніж через кожні 10 м. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов'язане з переміщенням людей, повинно мати зручні та безпечні проходи і пристосування для ведення робіт (сходи, постаменти, робочі майданчики).

До органів управління обладнанням пред'являють наступні основні вимоги:

• за формою, розмірами поверхні вони повинні бути безпечні та зручні в роботі;

• місце розташування (доступність) їх не повинно ускладнювати виконання окремих операцій;

• зусилля для приведення в дію органів керування не повинно бути занадто велике (непосильно) чи мало (випадкове дотик викликає пуск або зупинку машин);

• конструкція повинна виключати мимовільний пуск або зупинку устаткування;

• органи управління однотипним обладнанням повинні бути уніфіковані.

Засоби огородження небезпечних зон обладнання. Для запобігання виробничого травматизму при обслуговуванні обладнання необхідно встановлювати спеціальні пристрої, які огороджують небезпечні зони. Останні являють собою простір, де постійно або періодично діють небезпечні фактори, що створюють можливість травматизму. Наприклад, небезпечними зонами є пасові, зубчасті, ланцюгові та інші передачі; зони харчування та подрібнення вальцьових млинів і т. д.

Для захисту від дії небезпечних факторів застосовують наступні основні засоби захисту: огороджувальні, запобіжні та сигналізують пристрої, а також дистанційне керування.

Огороджувальні пристрої. За умовами безпеки обов'язково захищають:

• рухомі частини машин (шківи, ремені, ланцюги, шестерні, муфти, виступаючі кінці валів тощо);

• відкриті струмоведучі частини електрообладнання;

• зони відлітаючих частинок;

• зони високих температур і тисків;

• вибухонебезпечні зони;

• люки, отвори;

• високі робочі майданчики.

По конструкції огороджувальні пристрої поділяють на стаціонарні, знімні і переносні (рис. 10.1).

Стаціонарні огорожі постійно закривають небезпечну зону, але можуть бути зняті для огляду, змащування або ремонту робочих органів. Такі огородження повинні мати міцні кріплення до нерухомих частин обладнання або до будівельних конструкцій не менше ніж в трьох точках.

Знімні огородження встановлюють у зонах, що вимагають періодичного доступу, наприклад, заміни інструменту, установки заготівлі, регулювання і т. п. в машинах періодичної дії. Знімні огородження повинні мати блокування, що виключає можливість експлуатації машин без огорожі.

Блокувальні пристрої бувають різних типів: електро-механічні, механічні, електричні, фотоелектричні та ін. При знятті або неправильної установці огорож порушується ланцюг електроживлення двигуна машини.

Переносні огородження небезпечних зон встановлюють на обмежений період, наприклад для перекриття монтажних люків, траншей та інших прорізів.

До конструктивного виконання різних видів огороджень небезпечних зон пред'являють наступні основні вимоги:

• знімні, відкидні, розсувні огородження, а також дверцята, кришки, щитки цих огороджень або корпусів машин повинні мати пристрої, що виключають їхнє випадкове зняття або відкривання (надійна фіксація, блокування);

• гратчасті (сітчасті) огородження для пасових передач повинні розташовуватися не ближче 50 мм від рухомих частин, розмір зазорів, ширина прорізів в гратах, жалюзі повинні бути не більше 10 мм, розміри комірок в сітках - не більше 20 х 20 мм;

• огородження повинні витримувати випадкові навантаження з боку обслуговуючого персоналу (зосереджені) не менше 70 кг;

• металеві огороджувальні конструкції (суцільні) площею понад 0, 75 м² і товщиною менше 3 мм забезпечують вібропоглинальними покриттями;

• огородження небезпечних зон із зовнішнього боку повинні бути пофарбовані в жовтий колір, а з внутрішньої - в червоний.

Запобіжні пристрої. Служать для запобігання аварій і поломок окремих вузлів устаткування, транспортних комунікацій і пов'язаної з цим небезпекою травматизму. При порушенні встановлених параметрів запобіжні пристрої спрацьовують автоматично, відключаючи відповідні обладнання.

Сигналізують пристрої. Призначені для інформації обслуговуючого персоналу про роботу обладнання або порушення встановлених режимів, при яких можуть виникнути небезпечні ситуації.

У виробничих ситуаціях використовують систему оперативної та попереджувальної сигналізації. За способом оповіщення сигналізація буває світлової, звукової, знаковою і комбінованою. Сигналізація, що сповіщає про досягнення граничного рівня температури, тиску, наявності і відсутності продукту, води, повітря та інших параметрів. До попереджувальної сигналізації відносять також покажчики типу: " Не включати - ремонт! ", " Працюють люди! ", " Обережно, отрута! " і т. п.

Дистанційне керування. Сприяє поліпшенню умов праці, зниженню впливу на організм людини вібрацій, шуму та інших шкідливих і небезпечних факторів. Впровадження високомеханізованого й автоматизованого виробничого процесу, керованого дистанційно з пульта, забезпечує можливість скорочення часу знаходження обслуговуючого персоналу безпосередньо у виробничих приміщеннях.

Технологічне, транспортне та інше обладнання, материалопроводы та повітропроводи повинні бути розміщені так, щоб їх монтаж, ремонт і обслуговування забезпечували безпеку і зручність, а також можливість підтримання необхідного санітарного стану виробничих приміщень.

Галузеві правила з техніки безпеки і виробничої санітарії передбачають певні проходи і розриви - це мінімальні відстані між об'єктами, з яких один або обидва представляють потенційну небезпеку травмування, якщо зменшити відстань між ними.

За розміщення стаціонарного обладнання у виробничих приміщеннях підприємств необхідно передбачати поперечні і поздовжні проходи, безпосередньо пов'язані з виходами на сходові клітки або в суміжні приміщення, розриви між групами машин шириною не менше 1 м, а між окремими машинами - не менше 0, 8 м (крім окремо зазначених випадків).

Обладнання, що не має зовсім рухомих частин або з однієї якої-небудь сторони і не вимагає з цієї сторони обслуговування (самопливний трубопровід, материалопровод, повітропровід тощо), може бути встановлено на відстані не менше ніж 0, 25 м від стіни.

При установці обладнання ретельно вивіряють його положення по вертикалі і горизонталі і закріплюють на підставах, фундаментах і потокових перекриттях.

До обслуговування обладнання допускаються особи, що знають принцип роботи, будову, правила експлуатації і обслуговування обладнання, пройшли відповідний інструктаж і медичний огляд.

Обладнання повинно бути справним, а параметри його роботи - відповідати технічним паспортам. Обертові вузли машин (вали, ротори тощо) повинні бути збалансовані як в зборі, так і у вигляді окремих деталей. Не можна допускати невластивого шуму, стукоту, вібрації і заїдання робочих органів, а також перевантаження машин.

Забороняються пуск і робота машин з несправними або знятими огородженнями, блокувальними, запобіжними і сигнальними пристроями. Під час роботи машини забороняється знімати і надягати приводні ремені, регулювати натяг тягових і робочих органів (лопаток бичів, шнеків, щіток, вальців та ін), проводити дрібний ремонт, змащення, підтяжку болтів і т. п. Ці роботи дозволяється виконувати тільки після повної зупинки обладнання.

Технічна експлуатація передбачає виконання наступний дій:

· Зберігання при експлуатації (зберігання) — утримання виробу, що не використовується за призначенням у заданому стані у відведеному для його розташування місці із забезпеченням збереженості протягом заданого терміну.

· Транспортування при експлуатації (транспортування) — переміщення виробу у заданому стані із застосуванням, за необхідності, транспортних і вантажопідйомних засобів, що розпочинається із завантаження та закінчується розвантаженням у місці призначення.

· Технологічне обслуговування — комплекс операцій з підготовлення виробу до використання за призначенням, зберігання, транспортування та приведення його у попередній стан після цих процесів, що не пов'язані із підтриманням надійності виробу.

· Технічне обслуговування — комплекс операцій чи операція підтримування роботоздатності чи справності виробу у процесах використання за призначенням, очікуванні, зберіганні та транспортуванні^[1].

· Ремонт — комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин.

На підприємствах для технологічних, енергетичних та інших потреб широко використовуються стаціонарні посудини різного призначення, що працюють під тиском (розварники, автоклави, випарні апарати, бродильні апарати, карбонізатори, ресивери тощо). При підвищенні тиску можуть статися зриви болтів, кришок люків, випинання і розриви корпусів та днищ, інші види руйнування, що зумовлюються дефектами виготовлення, корозійним руйнуванням та іншими видами пошкоджень, а також порушенням технологічного режиму й правил експлуатації, несправностями арматури, приладів контролю та запобіжних пристроїв.

Для надійної їх експлуатації необхідно:

- своєчасно проводити огляди, випробування та профілактичні ремонти.

Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки:

- щоб конструкція посудин мала можливість внутрішнього огляду, легкого очищення та ремонту Зварні шви повинні бути тільки стиковими і доступними для контролю при виготовленні, монтажі й експлуатації посудини;

- матеріали, з яких виготовлена посудина, повинні відповідати призначенню та мати сертифікат якості.

Стаціонарні посудини оснащуються відповідними контрольно-вимірювальними приладами, запобіжними пристроями, засобами автоматизації, покажчиками рівня рідини, запірною або запірно-регулювальною арматурою.

Для попередження підвищення тиску у посудині вище критичного використовуються запобіжні клапани або розривні запобіжні мембрани, які прості за конструкцією і відрізняються миттєвою дією. При тиску, що перевищує робочий на 25%, мембрана розривається, і тиск у посудині спадає.

Посудини із швидкознімними затворами повинні мати запобіжні пристрої, що виключають можливість її роботи при негерметично закритій кришці. Такі посудини також мають бути оснащені затворами, що запобігають їх несанкціонованому увімкненню.