Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс.
Народногосподарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. До основних з них необхідно віднести територіальне кооперування, технологічне та інфраструктурне інтегрування. Народногосподарський комплекс – це сукупність декількох галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію (паливно-енергетичний) або послідовно переробляють певну вихідну сировину, включаючи її видобування чи виготовлення (лісовиробничий, агропромисловий), або розв’язують важливу загальнодержавну економічну, соціальну чи іншу проблему (військово-промисловий, продовольчий комплекси). В основі народногосподарського комплексу лежить єдиний економічний простір країни. Економічний простір – це економічно насичена територія, яка поєднує в собі різноманітні об’єкти і зв’язки між ними: населені пункти, промислові підприємства, господарсько-опановані і рекреаційні площі, транспортні, інженерні та комунальні мережі тощо. Кожен регіон має свій внутрішній простір та зв’язки із зовнішнім простором. Економічний простір характеризується рядом параметрів: 1) густота на одиницю площі простору (чисельність населення, обсяг валового регіонального продукту, запаси природних ресурсів, основний капітал тощо); 2) просторове розміщення (показники рівномірності, диференціації, концентрації, розподілу населення і економічної діяльності, у тому числі наявність господарських освоєних і неосвоєних територій); 3) зовнішня і внутрішня зв’язаність (інтенсивність економічних зв’язків між частинами і елементами простору, умови мобільності товарів, послуг, капіталу і людей, що визначаються розвитком транспортних і комунікаційних мереж). До основних факторів формування народногосподарського комплексу України слід віднести: - високу господарську освоєнність території; - різноманітний природо-ресурсний потенціал; - значний трудоресурсний потенціал; - сприятливе геополітичне та транспортно-географічне положення; - давню історію розвитку. Господарство України характеризується такими основними рисами: - наявність потужної промислової та агропромислової ланки; - активна участь у міжнародному територіальному поділі праці; - високий рівень територіального зосередження господарства більш ніж у 60 великих економічних вузлах; - надмірно високий рівень зосередження промисловості у промислових агломераціях; - консервативна галузева структура промисловості з переважанням у ній виробництва засобів виробництва; - паритетність (рівність) промислового та агропромислового виробництв у багатьох областях; - екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з недосконалими системами землеробства; - недостатній розвиток рекреаційного комплексу, що не відповідає значному рекреаційному потенціалу країни; - наявність розгалуженої транспортної системи, що має міжнародне значення; - недостатній розвиток ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктури; - слабкий розвиток інноваційного комплексу; - низька забезпеченість паливно-енергетичними, водними та лісовими ресурсами; - застарілість технологій та зношеність основних виробничих фондів; - недостатнє використання потужностей сировинної бази (у т.ч. відходів), зокрема, у будівництві.
|