Германський епос.
Кельтський епос.
Острівні кельти (………………………………………………………………………………………………………)
…………………………………………………………………………………………………………………………………
Культура родового устрою……………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
християнізація (V ст.) …………………………………………………………………………………………………
Ірландські саги (VII-VII ст.)
Сá га (давньосканд. saga: сказання) – ……………………………………………………………………………...
…………………………………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
Ірландські міфи ……………………………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………………………….……………………
Ірландські легенди ………………………………………………..………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………..………………………...
Поділяються на цикли:
§ Уладський цикл ……………………………………………………………………………………………..;
§ Цикл про Фінна ………………………….………………………………………………………… ………..;
§ Королівські цикли ……………………….………………………………………………………...............
…………………………………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………………
Германський епос.
…………………………………………………………………………………………………….…………………………
…………………………………………………………………………………………………………………………….…
“ Беовý льф ” – єдиний зразок давньогерманського епосу англосаксонською мовою:
події поеми відбуваються в Скандинавії;
розповідається про битви і подвиги, що відбувалися в легендарні часи;
згадки про християнські чесноти поєднуються з вірою в долю й уславленням військової доблесті;
описи поєдинків, дорогоцінної зброї, дарів і скарбів, ритуалів;
багато кé нінгів ………………………………………………………………………………………………
поема написана алітераційним віршем, де в кожному піввірші є співзвуччя.
4. Давньоскандинавська література.
É дди
| Поезія скальдів
| Саги:
| –збірка пісень ………………………….…………
……………………………………………………….
………………………………………………………
ü Збірка міфологічних та героїчних пісень називається “Старша Едда”.
ü книжка написана Сноррі Стурлуссоном називається “Молодша Едда”.
Міфологічні “Едди” – “Волуспа”, “Пісня про мандрівника”; герої: Одін / Водан (верховний бог, творець,), Тор / Донар – бог грози, Локі – бог зла, вогню, Фріг – богиня кохання, дружина Одіна;
Дидактичні “Едди” – “Вислови високого”;
Героїчні “Едди” про Зігфрида, про Нібелунгів
| (скальди– дружинні співаки скандинавських конунгів) – ………..…….
………………….………..
…………………..……….
……………………………
……………………………
……………………………
…………………………..
бойові пісні;
кенінгі......................
…………………………..
…………………………..
| “Саги про королів” – про історію Норвегії;
“Саги про єпископів”проісторію церкви в Ісландії;
“Саги про стародавні часи”–немає нічого історично достовірного, ґрунтуються на стародавніх епічних оповідях та героїчних піснях;
“Неправдиві саги” – побудовані на казкових мотивах:
“Саги про Ісландію” або “Родові саги
| Тема 3. КЛАСИЧНИЙ СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ЕПОС
Пісня про Роланда
- основні характеристики ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- історична основа ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- герой ……………………………………………….……………………………………
- основні характеристики ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- історична основа ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- герой ……………………………………………….……………………………………
Пісня про нібелунгів
- основні характеристики ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- історична основа ……………………………………………….……………………………………
……………………………………………………….…………………………………………………….……………
- герой ……………………………………………….……………………………………
Тема 4. РИЦАРСЬКА ПОЕЗІЯ. РИЦАРСЬКИЙ РОМАН
Література зрілого феодального суспільства
XII – XIII ст. – активне формування та розквіт рицарської літератури, представленої, по-перше, лірикою трубадурів, труверів і мінезангерів, а по-друге – куртуазним романом.
Рицарська література
1. Лірика трубадурів і труверів
Трубадý р – (від провансальського trobar – знаходити, створювати, винаходити) – …………………..………….
…………………………………………………………………………………………………………………………..…….
існували на півдні Франції, у Провансі, з кінця XI до початку XIII ст.
лірика трубадурів – класичне втілення рицарського світобачення;
лірика трубадурів здійснила радикальний вплив на мовну ситуацію в Західній Європі;

трý верів – (від франц. Trouver – знаходити, творити) –
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Джерела лірики трубадурів і труверів:
фольклорні пісні й обряди (перш за все – весняні);
“Мистецтво любові” Овідія;
Мистецтво кохання” Овідій
· Кохання – відрада та притулок від розпорядку суспільства з його цінностями, що тиснули;
· Чарівність кохання полягає у його стихійності та непередбачуваності;
· Кохання – це плотське задоволення;
· Об'єкт кохання – чужоземки-вільновідпущениці, на котрих не розповсюджувалася вимога про сувору поведінку.
| “Про кохання” А.Капелан
· Кохання – ……………………………………….
……………………………………………………….
………………………………………………………;
· Чарівність кохання полягає у його ………….
………………………………………………………;
· Кохання – має ………………………………….;
· Об'єкт кохання – ……………………………….
……………………………………………………….
………………………………………………………..
| неоплатонізм (вчення про достеменну єдину й ієрархічну будову буття);
релігійна містика;
розвинена арабо-мусульманська поезія з її синтезом земної і небесної любові й ідеалом цнотливого поклоніння жінці.
“Культурний код” рицарської поезії:
опис солодких і болісних страждань поета через заміжню Пані, що стоїть вище його за статусом;
Пані сувора і неприступна;
поет зважується розраховувати лише на привітний погляд; вища нагорода – безневинний поцілунок;
оспівування не чуттєвості, а любові людини до Благоденства, Краси і Досконалості як до начал, що мають абсолютну владу в світі й наповнюють його значенням і етичною теплотою;
ототожнення благоденства не з богом і Дівою Марією, а з жіночністю, яка ідеалізувалася й утілювала вищі духовні цінності, персоніфіковані в образі Пані (вперше в європейській словесності);
любов до Пані осмислюється в термінах феодальних відносин: поет був “вірний” їй і “служив” як васал, а Пані “протегувала” трубадуру, “захищала” його і нагороджувала традиційними дарами (кільцем, шнурком) або ритуальним поцілунком
умовність і канонічність.

створили новий феномен “куртуазна поезія”
Жанри лірики трубадурів:
| канцона/кансона – пісня про лицарську любов;
сирвé нта – строфічна полемічна пісня, присвячена громадській і політичній тематиці;
плач – пісні, присвячені жалібній події;
дебати – діалогічні жанри:
тенцó на/тенсó на – поетичний ділог декількох поетів, коли чергуються строфи певного розміру та римуваня;
джокпартит/ пар тімена – словесний поєдинок кількох трубадурів за сформульованую темою;
пасторé ла/пастурé ла – у фабулі поезії описували побачення рицаря та пастушки на тлі ідилічного пейзажу.
á льба – моноримна, строфічна, з ямбічними стопами та обов’язковим рефреном ранкова пісня трубадурів, в якій поряд з монологами були діалоги, присвячені таємному нічному побаченню лицаря з дамою серця.
| Жанри лірики
трувірів:
| рондо – жанрово-строфічна організація вірша з 11, 13, та 15 віршованих рядків на дві рими aabba, abbr, aabbar, де r – неримований рефрен;
балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового типу з драматичним сюжетом);
ле – оповідні віршовані твори, написані восьми складником, що мають парне римування;
мотет – вірші, що римувались за схемою abababa, шостий верс є найкоротшим).
| | | | 2. Мінезанг
Мінезанг – “любовна пісня” (від слова Minne – “любов”) – ……………………………...…………………………….
……………………………………………………………………………………………………………………………..…..
розвивалася під впливом Франції;
мала перекладний або наслідувальний характер, але підноситься до справжньої творчої самостійності;
існувало два напрями рицарської любовної пісні: архаїчний напрям
(примикає до народної пісні)
“Куртуазний напрям”
Концепція любові:
| пісня нерідко звернена до дівчини, а не до заміжньої жінки;
любов не обмежується піднесеним томлінням, а прагне плотської втіхи;
томління, любовна туга є приреченням жінки;
чоловік-поет часто залишається переможцем в любовній боротьбі.
|
Роман
Середньовічний роман у віршах склався й набув класичної форми в XII ст.
Романи на античні сюжети:
творам властиво:
а) героїзація головного персонажа, що втілює ідеальні риси колективу, вказує на близькість “античного роману” до міфу та до епосу;
б) автори та їх аудиторія вірять в історичну достовірність подій, які сталися у достопам'ятні, нечувані часи, коли з людьми ще могли траплятися неймовірні пригоди, нині вже неможливі.
| Романи бретонського циклу
джерело – сюжети і мотиви кельтських епіко-міфологічних оповідей та їх казкових варіантів, переосмислених і оброблених у феодально-рицарському середовищі;
виділяються два стадіально різні типи романів:
1) ранній, докуртуазний (різні версії роману про Трістана і Ізольду)
2) більш пізній, куртуазний, класичний
(романи середньовічного поета Кретьєна де Труа).
|


Новації Кретьєна де Труа:
…………………….……………………………………………………………………………………………..…………
…………………………………………………………………………………………………………………..………….
……………………………………………………………………………………………………………………………...
…………………….……………………………………………………………………………………………..…………
…………………………………………………………………………………………………………………..………….
Тема 5. МІСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ХІІ-ХІІІ ст. бурхливий розвиток міст і зростання їх ролі у культурному розвитку.
Міська література
Джерела ої літератури:
Фольклор
Лицарська словесність
Християнсько-церковне письменство
Система цінностей міської літератури містить не “нелицарські” та “недуховні” якості:
……………………...;
……………………...;
| ……………………...;
……………………...;
| ……………………...;
……………………...
| Поетика міської літератури:
Ø …………………...;
Ø ……………………...;
| Ø …………………...;
Ø ……………………...;
o
| Ø …………………...;
Ø ……………………....
o
| 
специфічне словесне, мімічне, поведінкове представлення культури, яке полягає у подоланні заборон, страху, серйозності, виражає життєрадісний настрій, здоров’я, веселості;
засіб неприйняття абсурду дійсності;
пародійно-травестійний культ (перевдягання, маски, непристойні жарти і танці, переміщення ієрархічного верху униз, логіка амбівалентно-тілесного низу).
| 2. Предновелістика.
Сукупність малих прозових і віршованих творів (наративів), котрі передували створенню ренесансної новели.
Основні жанри середньовічних малих наративів – фабльó / фаблі ó – лаконічна віршована оповідь комічного або рідше сатиричного змісту, шванки – повчально-сатиричне оповідання анекдотичного характеру з парадоксальним фіналом, “приклади” – твори релігійно-моралізаторського жанру, написані латиною, які неграмотним слухачам переповідалися рідною мовою, ле.
3. “Роман про Лиса”
сатирична пам’ятка міської писемності середньовіччя. Сформована на основі народного епосу про тварин, об’єднаного в циклічну поему;
записаний мандрівним поетом з Ельзасу Генріхом Гліхезером (Лицеміром), який назвав спритного Лиса християнським ім’ям Райнгард (у франц. Транскрипції – Ренар);
твір переписувався в різні часи, не цілісний, обсяг до чотирьох томів (≈ 50000 віршованих рядків);
містить 27 розділів (гілок), об’єднаних темою змагань мудрого, хитрого Лиса-Ренара з глупуватою вовком-Ізенгріном.
4. “Роман про Троянду”
алегорична поема про куртуазні та філософські погляди того часу;
першу частину (4058 версів) написав Гільом де Лорріс (1230):
дотримувався традицій лицарського роману Кретьєна де Труа та Марії Французької;
другу частину роману (18000) написав Жан де Мен (1277):
менше цікавився лицарськими мотивами, виявляв схильність до сатири.
5. Поезія вагá нтів і голіá рдів
§ мандрівні поети ХІІ-ХІІІ ст.
§ соціальний стан: студенти, бідні клірики, міські декласовані елементи
§ мова – латина
§ теми та мотиви: студентське життя, плотські радощі, кабацький розгул, зіпсованість світу, мінливість долі.
§ дуалістичність світобачення (уславлення радощів життяÛ іронічне ставлення до життя)
пародійність
Тема 6. ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ І ТВОРЧІСТЬ ДАНТЕ. ТВОРЧІСТЬ ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКИ.
Історична характеристика XIV ст.
невдача Хрестових походів;
падіння влади імператора «Священної Римської імперії»;
падіння могутності церкви
ріст капіталістичного виробництва;
феодальна роздробленість, відсутності єдиного державного центру, піднесення значення італійських вільних міст, які перетворилися на велику економічну, та політичну силу;
розвиток міської культури;
поява нового соціального прошарку – інтелігенції
широкий культурний рух ВІДРОДЖЕННЯ або РЕНЕСАНС
(термін Дж. Вазарі). Культурні діячі цієї епохи називали себе гуманістами (від латинського слова humanus – «людський»)
Основні риси Відродження:
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..………………………………………………………………………………………………………………………
· …………………………………………………………………………………………………………………..…
Джерела літератури Відродження:

Ознаки літератури Ренесансу
· Поцінування авторського начала і новаторства;
· переведення релігійних сюжетів у земний план, опанування мистецтва портрета і психологічної характеристики героїв;
· оновлення всіх засобів поетичної виразності, створення нової поетики:
поворот до реалізму, який пов'язаний з поступовим відходом від властивого середньовічній літературі алегорії;
· прагнення до передачі типових рис і характерних деталей навколишньої реальної дійсності;
· зацікавленість матеріальною, плотською стороною людей і предметів;
· зміна відношення між розважальним і дидактичним елементами в літературних творах;
· основний предмет зображення в літературі – людина в усій його життєвій рухливості і мінливості;
· широта показу дійсності і сміливе відтворення її суперечностей при одночасному її лаконічному центрованому обхваті;
· зображення природи, яка не символізує душевні переживання поета, не повинна свідчити про добрість божої, а стає любою поету своєю реальною красою;
· введення в зображення дійсності елементи фантастичного “домислу” і користується надзвичайною фабулою, що малює чудові капризи фортуни, несподівані і надзвичайні обставини;
· позитивнийпафос;
· культ особистості (не тільки образи благородних героїв, але й супротилежні їм образи хижих індивідуалістів).
| Періодизація Відродження
Раннє Відродження (14-15 століття), Середнє ( або Високе) і Пізнє Відродження.
Творчість Франчé ско Петрá рки
(………………………..)
…………………………………………………
………………………………………………….
………………………………………………….
………………………………………………….
| місце для портрету
| |
| Світоглядні засади:
схилявся перед двома мислителями: Аврелієм Августином (поч. V ст.) і Данте Аліґ’єрі;
драматична суперечка двох поглядів: теоцентричного й антропоцентричного.
Збірка “ Пісні” (“Canzoniere”):
360 поезій;
основна тема – оспівування прекрасної дами та її краси;
сформував поетику нового, ренесансного кохання й етику кохання як цінностієвропейської культури;
споглядання природи втрачає риси трансцендентального акту і перетворилося на споглядання краси земної жінки – Лаури;
відмовився від алегорії;
у центр сприйняття світу ставив уяву і цим підносить значення суб'єктивності;
узаконив і удосконалив у ренесансній літературі жанр сонета. (Сонет складається з 14 рядків, які розбиті на два катрени і два терцети і щодо змісту побудовані як силогізм. У сонеті катрен – строфа з чотирьох рядків, терцет – строфа з трьох рядків; трирядкова строфа з самостійною функцією називається терцина);
суттєвий елемент поезії – не переживання чи споглядання, а аргументація, доказ.
Творчість Джованні Боккá ччо
(………………………..)
…………………………………………………
………………………………………………….
………………………………………………….
………………………………………………….
|
| “Декамерон”:
збірка новел (поч. 1350-х p.) складається зі 100 новел, об'єднаних між собою сюжетною рамою;
переосмислено Дантову ідею “нового життя” у сенсуалістському дусі;
історії про реальнихлюдей;
Боккаччо перший акцентує увагу на стосунках людей по горизонталі, а нена основі соціальної вертикалі;
основна творча парадигма Боккаччо – переосмислення психологічно-поведінкового стереотипу;
емансипований гумор і десакралізація;
пародійне руйнування канону “високого” та “низького”, піднесення анекдоту до ідеалізованих висот
доба розквіту авторської літератури й утвердження індивідуальної точки зору на світ і красу;
письменник утверджує свій мікрокосм (певну світоглядна і естетичну широту, вміння серцем відгукуватися на почуття інших)
Тема 7. ГУМАНІЗМ У НІМЕЧЧИНІ ТА НІДЕРЛАНДАХ. ФРАНЦУЗЬКИЙ РЕНЕСАНС.
Відродження в Німеччині та Нідерландах
Кінець XV – початок XVI ст.
Історичні передумови:
v роздробленість німецької держави;
v імператор – справжній ренесансний володар: завойовник земель і покровитель мистецтв;
реформація;
акцент на відродженні справжніх християнських цінностей;
провідну роль відігравали вчені-гуманісти;
література доби мала характер релігійної сатиричної полеміки.
гробіанський і блазнівський гумор.
Ерá зм Роттердá мський (1466-1536).
v Нідерландський учений, один із духовних наставників усього німецького гуманізму;
v прагнув до синтезу християнської духовності та ренесансного життєлюбства;
v захищав свободу людини;
гловний літературний твір – “ Похвала глупоті ” (1509), написаний у традиціях ренесансного сміху.
|
|