Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Б. Віра
" Віра", до розгляду якої ми переходимо, володіє властивою їй за її при родою і тому неминучою невизначеністю, причина якої лежить у безпере рвності розумового розвитку від амеби до Ното заріепз. У її найрозвиненішій формі, досліджуваній головним чином філософами, вона виявляється в за твердженні пропозиції. Понюхавши повітря, ви вигукуєте: " Боже! В будинку пожежа! " Або, коли затівається пікнік, ви говорите: " Подивіться на хмари. Буде дощ". Або, знаходячись у потягу, ви хочете охолодити оптимістично налаштованого супутника зауваженням: " Останній раз, коли я їхав тут, ми спізнилися на три години". Такі зауваження, якщо ви не маєте на увазі ввес ти в оману, виражають віру. Ми так звикли до вживання слів для вираження віри, що може здатися дивним говорити про " віру" в тих випадках, коли слів немає. Але зрозуміло, що навіть тоді, коли слова вживаються, вони не ви ражають суть справи. Запах горіння примушує вас спочатку думати, що будинок горить, а потім з'являються слова, але не як сама віра, а як спосіб убирання її в таку форму поведінки, завдяки якій вона може бути повідом лена іншим. Я зараз маю на увазі, звичайно, віру, яка не є дуже складною і витонченою. Я вірю, що сума кутів багатокутника дорівнює такому числу прямих кутів, яке дорівнює подвійному числу його сторін мінус чотири прямі кути, але людина повинна б була мати надлюдську математичну інту їцію, для того, щоб повірити в це без слів. Проте простіший вид віри, особ ливо коли вона викликає дію, може обходитися повністю без слів. Ідучи із супутником на станцію залізниці, ви можете сказати: " Нам потрібно бігти; потяг зараз повинен відійти". Але якщо ви знаходитеся наодинці, ви можете мати ту саму віру і так само швидко бігти без жодних слів. ♦ -> >....
Теорія пізнання
Я пропоную тому трактувати віру як щось таке, що може мати доінтелек-туальний характер і що може виявлятися в поведінці тварин. Я схильний думати, що іноді суто тілесний стан може заслуговувати на назву " віра". Наприклад, якщо ви входите в темряві у вашу кімнату, а хтось поставив крісло на незвичне місце, ви можете наткнутися на крісло тому, що ваше тіло вірило, що в цьому місці немає крісла. Але для нашої мети зараз розрізнення у вірі того, що відноситься на частку думки, а що на частку тіла, не має великого значення. Віра, як я розумію цей термін, є певним станом або тіла, або свідомості, або й того, й іншого. Щоб уникнути багатослівності, я називатиму її станом організму та ігноруватиму відмінність між тілесними і психічними чинниками.
Однією з характерних рис віри є те, що вона має стосунок до чогось зовнішнього в значенні, розібраному вище. Простим випадком, який може спостерігатися біхевіористично, є те, коли завдяки умовному рефлексу наявність А викликає поведінку, властиву В. Це стосується важливого випадку дії відповідно до одержаної інформації: тут А позначає слова, що чуються, а В — те, що ці слова позначають.
...У тварини або дитини віра виявляється у дії або в серії дій. Віра собаки в присутність лисиці виявляється в тому, що вона біжить по сліду лисиці. Але у людей, у результаті володіння мовою і затриманих реакцій, віра часто стає більш-менш статичним станом, що містить у собі, можливо, вимовлення або уявлення відповідних слів, а також відчуття, що становлять різні види віри. Стосовно цих останніх, то ми можемо назвати: по-перше, віру, пов'язану з наповненням наших відчуттів висновками, властивими тваринам; по-друге, згадку; по-третє, очікування; по-четверте, віру, нерефлекторно породжувану свідоцтвом, і, по-п'яте, віру, що виникає зі свідомого висновку. Можливо, що цей перелік є одночасно і неповним і, частково, занадто повним, але, звичайно, сприйняття, згадка й очікування відрізняються одне від одного відносно пов'язаних із ними відчуттів. " Віра" тому є широким родовим терміном, а стан віри не відрізняється різко від близьких до нього станів, які зазвичай не вважаються вірою.
Коли слова тільки виражають віру, яка стосується того, що вони означають, віра, що виявляється словами, в такому самому ступені невизначена, в якій невизначене значення слів, що її виражають. Зовні галузі логіки і чистої математики не існує слів, значення яких було б абсолютно точним, не виключаючи навіть таких, як " сантиметр" і " секунда". Тому навіть тоді, коли віра виражається в словах, що мають той вищий ступінь точності, до якого тільки спроможні емпіричні слова, все-таки залишається більш-менш незрозумілим питання про те, що є тим, у що ми віримо...
Філософія, як і наука, повинна зрозуміти, що, коли повна точність недосяжна, має бути винайдена деяка техніка, яка допоможе поступово скоротити сферу неточного і недостовірного. Яким би бездоганним не був наш вимі-
Розділ 10
рювальний апарат, завжди залишаться відрізки, відносно яких ми сумніватимемося стосовно того, чи будуть вони більше, менше або дорівнюватимуть метру; проте не існує жодних меж уточнень, за допомогою яких кількість таких сумнівних відрізків може бути зменшена. Так само, коли віра виражається в словах, завжди залишаються якісь обставини, про які ми не можемо сказати, чи роблять вони віру істинною, чи помилковою, але значення цих обставин може бути необмежено зменшено частково завдяки досконалішому аналізу слів, частково ж завдяки досконалішій техніці спостереження. Теоретична можливість або неможливість повної точності залежить від того, чи є фізичний світ дискретним, або безперервним.
|