![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
У ній, свідомості, немає нічого, крім значень (або смислів) реальних, уявних або ілюзорних предметів.
Сутність свідомості розкривається, таким чином, не як відображення відомих або виявлення ще не відомих властивостей предмета, а Як «база даних» значень предмета, які перебувають у свідомості «до будь-якого особистого досвіду». Виявлені за допомогою феноменологічного методу очевидні сутності мають свої корені, за Гуссерлем, у донауковому, позанауковому світі повсякденного життя та здорового глузду. Коли ми виносимо за дужки “існування світу” (здійснюємо редукцію), то в жодному разі не заперечуємо об’єктивного існування світу та існування інших людей. Оскільки людина сприймає світ разом з іншими, то в її свідомості образ світу існує не як її власний синтетичний образ, а як інтерсуб’єктивний, що існує для кожного, як світ, що у своїх об’єктах доступний кожному. Головна ідея феноменології полягає в тому, що Не емпірично сприймані об’єктивні речі диктують нам те, що ми думаємо, вважаємо, переживаємо, а ми самі надаємо речам тих значень, які зумовлені нашими бажаннями, життєвими цілями, інтересами, Потребами, ціннісними орієнтаціями. Ці значення утворюють наш “життєвий світ” – сферу суб’єктивних феноменів: смислів, які ми засвоїли разом з мовою та соціальним досвідом, одержаним від інших людей у процесі виховання ще до того, як почали здобувати свій власний, особистий досвід. Таким чином, Гуссерль утверджує первинність суб’єктивного “життєвого світу” і ставить завдання повернути філософію до пекучих питань людського існування. Питання для самоконтролю 1. Який зміст має категорія «буття»? 2. Які підходи до розуміння субстанції існують у класичній філософії? 3. Охарактеризуйте поняття «матеріалізм», «ідеалізм», «дуалізм», «паралелістичний монізм». 4. Чому в кінці XIX ст. падає інтерес філософів до натуралістичної онтології? 5. Хто з філософів стверджував: " у світі немає нічого, крім матерії, що рухається"? 6. У чому суть " основного питання філософії" за марксизмом? 7. Які форми руху матерії описує марксизм? 8. У чому суть кризи у фізиці, яка призвела до виникнення «фізичного ідеалізму»? 9. У чому суть визначення матерії Леніним? 10. Аргументуйте твердження: світ не розумний, він абсурдний за своєю природою. 11. Аргументуйте тезу Сартра: переживати повсякчасне розчарування – означає мати тверезу, нормальну та істинну свідомість. 12. Аргументуйте тезу: людина несе весь тягар світу на своїх плечах. Яка філософська течія її висунула? 13. Для якого філософського напряму головне питання онтології – питання про смисл буття, а не про його сутність. Чому? 14. Охарактеризуйте зміст поняття «екзистенція» як " справжнє буття". 15. За екзистенціалізмом, де може людина знайти смисл, який вона шукає в речах навколишнього світу? 16. За Ясперсом, що є " справжнє існування" людини? 17. За Ясперсом, чому людині не варто шукати в історії свого призначення? 18. Поясніть, за Вернадським, суть поняття ноосфери та передумови її утворення. 19. У чому, за Тейяром де Шарденом, полягає зміст еволюції універсуму? 20. Які щаблі (етапи) еволюції проходить Всесвіт у своєму розвитку, за Тейяром де Шарденом? 21. Як ви розумієте твердження Тейяра де Шардена: “Якась душа витворюється на вершині світу”? 22. У яких значеннях філософи вживають поняття “духовне”, “ідеальне”? 23. 24. Якими чинниками пояснює марксистський матеріалізм походження свідомості? 25. Поясніть зміст тези «неможливо пояснити свідомість, досліджуючи те, що свідомістю не є». Хто і з якою метою формулює цей принцип?
|