Шляхи зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції

Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності.

Зниження собівартості продукції може здійснюватись внаслідок скорочення:

1) витрат уречевленої праці, що може бути досягнуто за рахунок покращення використання засобів та предметів праці;

2) затрат живої праці, що можуть бути скорочені за умови зростання продуктивності праці;

3) адміністративно-управлінських витрат.

Основними шляхами зниження рівня витрат в розрахунку на одиницю продукції є:

– підвищення технічного рівня виробництва;

– вдосконалення організації виробництва;

– зміна структури та обсягу продукції тощо.

Підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат внаслідок дії факторів:

1. Зниження норм витрат матеріалів. Економія обчислюється:

де Е_м – економія за рахунок зниження норм витрат матеріалів, грн.;

Н_м0та Н_м1 – норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, нат. од.;

Ц_м – ціна матеріального ресурсу;

Q₁ – обсяг випуску продукції після здійснення заходу, нат. од.

2. Зростання продуктивності праці (зниження трудомісткості продукції):

де Е_пр – економія за рахунок зниження трудомісткості продукції, грн.;

t_0, t₁ – трудомісткість продукції до і після здійснення заходу, нат. од.;

C _г0, C _г1– середньогодинна ставка робітників до і після заходу, грн./год.;

%_дзп – середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

%; %_всз – встановлена законодавством норма відрахувань на соціальні заходи.

3. Вдосконалення організації виробництва і праці на підприємстві зумовлює економію витрат за рахунок спеціалізації і розширення кооперування:

Е_сп = (С^сп_п – (Ц^сп_опт + В_т.з.в))*Q^сп,

де Е_сп – економія витрат внаслідок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування, грн.;

С^сп_п – собівартість одиниці виробів, виробництво яких планується розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн/од.;

Ц^сп_опт – оптова ціна виробу виготовленого на спеціалізованому підприємстві, грн.;

В_т.з.в – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн/од.;

Q^сп – кількість виробів, отриманих по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, нат. од.

4. Зміна структури й обсягу продукції зумовлює відносне зниження умовно-постійних витрат підприємства, яке можна обчислити так:

Е_у.п = ∆ Q_%*C_у.п: 100%,

де Е_у.п – економія витрат в результаті зниження умовно-постійних витрат підприємства, грн.;

DQ_% – приріст обсягу продукції в плановому році, %;

С_у.п – сума умовно-постійних витрат в базовому році.

Загальний вплив факторів на собівартості продукції визначається:

Е_заг = Е_м + Е_пр + Е_сп + Е_у.п.