Шина процесора.

Література

1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 208 с.

2. Мюллер С. Модернизация и ремонт ноутбуков: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2006. – 688 с.

3. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК, 19-е издание.: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2011. – 1276 с.

4. Сандлер К. Ремонт персонального компьютера, 7-е узд.: Пер. с англ. / К. Сандлер. – М.: Вильямс, 2004. – 656 с.

5. Степаненко О. С. Сборка, модернизация и ремонт ПК / О. С. Степаненко. – М.: Вильямс, 2003. – 672 с.

Комп'ютерна шина (англ. computer bus) служить для передачі даних між окремими функціональними блоками комп'ютера і є сукупністю сигнальних ліній, які мають певні електричні характеристики і протоколи передачі інформації. Шини можуть розрізнятися розрядністю, способом передачі сигналу (послідовні або паралельні, синхронні або асинхронні), пропускною здатністю, кількістю і типами підтримуваних пристроїв, протоколом роботи, призначенням (внутрішня або інтерфейсна).

Традиційно в електроніці шиною звався інформаційний канал, до якого приєднувалася низка пристроїв, які могли читати та передавати дані. Але з розвитком комп'ютерних технологій шинами за аналогією стали називати з'єднання типу точка-точка (наприклад AGP чи HyperTransport), а також канали зі складною диспетчеризацією доступу.

Існують і спеціалізовані шини, такі як внутрішні шини процесорів або шина для підключення відеоадаптерів — AGP.

Усі стандарти розрізняються як за кількістю й використанням сигналів, так і за протоколами їхнього обслуговування.

Шина входить до складу материнської плати, на якій розташовуються її провідники і роз'єми (слоти) для підключення плат адаптерів пристроїв (відеокарти, звукові карти, внутрішні модеми, накопичувачі інформації, пристрої введення/виведення і т. д.) і розширень базової конфігурації (додаткові пусті роз'єми).

Існують 16- і 32-розрядні, високопродуктивні (VESA, VLB, AGP і РСІ із тактовою частотою більше 16 МГц) і низькопродуктивні (ISA і EISA із тактовою частотою 8 і 16 МГц) системні шини. Також шини, розроблені за сучасними стандартами (VESA, VLB і РСІ), допускають підключення декількох однакових пристроїв, наприклад декілька жорстких дисків, а шина РСІ забезпечує самостійну конфігурацію периферійного (додаткового) устаткування — підтримку стандарту Plug and Play, що виключає ручну конфігурацію апаратних параметрів периферійного устаткування при його зміні або нарощуванні. Операційна система, яка підтримує цей стандарт, сама налаштовує устаткування, підключене через шину РСІ, без втручання користувача.

Існують як 64-розрядні розширення шини РСІ, так і 32-розрядні, що працюють на частоті 66 МГц.

Типи, призначення й функціонування шин

Шина уведення-висновку дозволяє процесору взаємодіяти з периферійними пристроями. Ця шина й підключені до неї рознімання розширення призначені для того, щоб комп'ютер міг виконати всі пропоновані запити. Шина уведення-висновку дозволяє підключати до комп'ютера додаткові пристрої для розширення його можливостей. У рознімання розширення встановлюють такі життєво важливі вузли, як контролери накопичувачів на жорстких дисках і плати відеоадаптерів; до них можна підключити й більше спеціалізовані пристрої, наприклад звукові плати, мережні интерфейсные плати, адаптери SCSI і ін.

Зауваження. У більшості нових комп'ютерів у системну плату убудована безліч базових периферійних пристроїв. До таким ставляться інтерфейси IDE (основний і вторинний), чотири порти USB, контролер дисководу для гнучких дисків, два послідовних порти, один паралельний порт, контролери миші й клавіатури. Ці пристрої підтримуються компонентами South Bridge або Super I/O і додаткові рознімання на шині уведення-висновку їм уже не потрібні. Крім того, ряд системних плат містить у собі інтегровані аудио- і відеосистеми, хост-адаптер SCSI, мережний інтерфейс або порт 1ЕЕЕ-1394а. Проте ці компоненти найчастіше не убудовані в набір мікросхем або модуль Super I/O, а реалізовані на базі окремих мікросхем. Взаємодія убудованих портів і контролерів із процесором здійснюється по шині вводу-висновку. Тому убудовані компоненти, по суті, працюють як окремі адаптери, підключені до рознімань системної плати, що відбивається на використовувані ними системних ресурсах і перериваннях.