Класифікація управлінських рішень

Управлінські рішення можна систематизувати за ознаками:

1. За сферою охоплення чи масштабом можливих наслідків:

q загальні (прямо чи опосередковано стосуються усієї організації);

q часткові (торкаються лише деяких структурних підрозділів, певних відділів та служб, локальних проблем).

2. За тривалістю дії:

q перспективні, стратегічні (їx наслідки виявляються згодом, у май­бутньому);

q поточні, оперативні (спроможні активно та негайно вплинути на розвиток ситуації).

3. За рівнем прийняття (залежно від рівня управління — вищого, середнього чи технічного).

4. За характером розв'язуваних завдань:

q програмовані;

q непрограмовані;

q компроміси.

5. За способом прийняття:

q одноособові;

q колегіальні (розробляє та пропонує група фахівців, а ухвалює відпо­відальний менеджер чи кілька адміністраторів);

q колективні (приймаються загальними зборами на основі більшості голосів).

6. За способом обґрунтування:

q інтуїтивні (засновані на відчутті того, що вибір правильний. Це від­чуття підказує набутий досвід, аналіз ситуації, врахування сил та суб’єктів впливу, передбачення майбутніх змін);

q засновані на суб’єктивних судженнях (сприймається на віру як аксіома, думка чи висновок експерта, фахівця, спеціаліста). Ці рішення типові для ситуацій, у яких менеджер не володіє достатньою компетенцією для самостійного аналізу, а тому звертається за допомогою до професіонала;

q раціональне вирішення проблеми, що передбачає певну послідов­ність дій рис. 5.2.) (процес прийняття раціонального рішення детальніше буде розглянуто нижче).

Рис. 5.2. Етапи раціонального вирішення проблеми

Існують й інші види рішень, такі як: організаційні, персональні, операційні, стратегічні, дослідницькі, кризово-інтуїтивні, по вибору можливостей, проблемно-вирішувані.