Методичні рекомендації до виконання завдання

Основні етапи її визначення, які доцільно використовувати у пропонованому алгоритмі полягають у такому.

1) формування системи показників, що всебічно характеризують стан об'єкта;

2) стандартизація значень показників задля нейтралізації їхньої різної природи й розмірності. Процедура стандартизації здійснюється за такою формулою:

(16)

де XS_ij – стандартизоване значення i-го показника j-ї групи показників;

X_ij – вихідне значення і-го показника j-ї групи показників;

– середнє значення i-го показника;

S_i – середньоквадратичне відхилення i-го показника.

3) визначення еталонного значення для всіх показників при поділі їх на стимулятори, кількісний ріст яких позитивно впливає на ефективність функціонування, і дестимулятори, низьке значення яких є кращим для розвитку підприємства. Серед показників-стимуляторів доцільно вибрати показники із максимальним за аналізований період значенням, а показників-дестимуляторів – із мінімальним;

4) зіставлення існуючих значень показників з еталонними для визначення відхилень фактичного результату від можливого визначаються по одній з метрик – евклідовій відстані – за такою формулою:

(17)

де d_0j – відстань між стандартизованими значеннями показників і точками еталона j-й групи показників;

xs_i0 – еталонне стандартизоване значення i-го показника.

Аналіз відхилення фактичного значення показника від еталонного дозволяє визначити резерв підвищенню рівня використання досліджува­ного виду ресурсу.

5) безпосереднє визначення інтегральних показників використання ресурсів (I_R) здійснюється за такою формулою:

де (18)

Цей показник дозволить узагальнити основні характеристики госпо­да­рювання підприємства й оцінити фінансовий, матеріальний і трудовий рівень його розвитку.

6) розрахунок комплексного показника використання економічних ресурсів підприємства у цілому за аналізований період, що надає комплексну оцінку стану досліджуваного об'єкту, здійснюється за такою формулою:

(19)

де Іfr_n, Іtr_n і Іmr_n – значення інтегральних показників використання фінансових, трудових і матеріальних ресурсів у n-ому році відповідно, кожний з яких розраховується за формулою (18).

Застосування формули (19) припускає, що чим більше зменшується один інтегральний показник, тим складніше компенсувати його збіль­шенням іншого інтегрального показника, оскільки низьке значення хоча б одного з інтегральних показників використання певного виду ресурсів значно знижує комплексну оцінку.

Використання наведеної методики розрахунку комплексного показ­ника використання економічних ресурсів підприємства обумовлене тим, що фінансова, матеріальна й трудова сторони господарювання не є взаємозамінними, і тільки їх паралельний одночасний розвиток забезпе­чать стійкий ріст. При використанні пропонованого алгоритму в якості вихідних можна використовувати як абсолютні, так і відносні показники. Даний інтегральний показник має статичний характер, однак аналіз динаміки його зміни упродовж обраного періоду часу дозволить визна­чити основні тенденції розвитку досліджуваного об'єкта.

Для виявлення рівня використання ресурсного потенціалу, доцільно ввести шкалу, що визначає границю значення комплексного показника використання економічних ресурсів у цілому так інтегрального показнику кожного їх виду окремо: якщо 0 ≤ К_Rn (I_R) < 0, 5, то підприємство належить до категорії проблемних; якщо 0, 51 < К_Rn (I_R) ≤ 1, 0, то підприємство варто віднести до успішного.

Запропонована методика оцінки використання економічних ресурсів як основи комплексного аналізу фінансово-економічного стану підприємства дозволить визначити рівень проблемності сформованої ситуації, виявити її причини.

7) інтерпретація результатів комплексного аналізу фінансово-економічного стану досліджуваного об’єкту.

Вихідні дані щодо проведення комплексного аналізу фінансово-економічного стану ПАТ «КОРА» за період 2008 – 2012 рр. подано
у табл. 17.