Заповідальний відказ. Заповідальне покладання

Відказоодержувачами можуть бути будь-які особи незалежно від того, чи належать вони до спадкоємців за законом. Пред­метом заповідального відказу може бути передача відказоодержу-вачу у власність або за іншим речовим правом майнового права чи речі, що належать або не належать до складу спадщини.

Особливим видом заповідального відказу є покладання на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, обов'язку надати іншій особі право довічного користування цим будин­ком або його частиною.

Спадкоємець, на якого покладено заповідальний відказ, зо­бов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього за заповітом.

Поряд із заповідальним відказом заповідач може зробити ще одне розпорядження, яке має назву " покладання". Відповідно до покладання заповідач, не обтяжуючи спадкоємця запові­дальним відказом, може покласти на нього обов'язок виконати певні дії для загальнокорисної мети.

Так, заповідач може покласти на спадкоємця обов'язок..здавати всім бажаючим можливість оглянути зібрану ним ко­лекцію картин, мінералів тощо. Один із професорів столичного університету побажав, щоб його бібліотекою мали можливість користуватися викладачі кафедри, на якій він тривалий час працював.

До заповіту може бути включене і розпорядження немайно-воґо характеру (про порядок проведення поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім тощо).

Так, четвертий помічник капітана " Титаника" Дж. Г. Боксхолл, який помер в квітні 1967 р. на 84 році життя, заповів розвіяти його попіл в океані в координатах 41' 46" північної широти та 50' 14" західної довготи — на місці загибелі " Титаника". Завойовник Пів­денного полюсу Р. Скотт в прощальному листі, який знайшли в наметі через вісім місяців після його загибелі, просив щоб його вдову " забезпечили, наскільки це буде залежати від морського відомства".

До особливих видів заповідального розпорядження належить і призначення виконавця заповіту, на якого покладаються обов'язки щодо: охорони спадкового майна; повідомлення спад­коємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спад­щини; управління спадщиною; забезпечення одержання кожним спадкоємцем належної частки спадщини тощо.