Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
На одного барана-пробника приходиться, маток
|
|
| 1. 50 | 3. 150 |
| 2. 100 | 4. 200 |
6. Період вільного докриття при парувальній компанії у вівчарстві триває, днів.
| 1. 10-15 | 3. 25-30 |
| 2. 20-25 | 4. 35-40 |
7. Баран-плідник характеризується, як “Поліпшувач”, якщо потомки класу “еліта” та “І класу” становлять, відсотків
| 1. 60-69 | 3. менше 50 |
| 2. 70 і більше | 4. 50-59 |
8. Баран-плідник характеризується, як “Погіршувач”, якщо потомки класу “еліта” та “І класу” становлять, %
| 1. 60-69 | 3. 70 і більше |
| 2. менше 50 | 4. 50-59 |
9. Баран-плідник характеризується, як “Задовільний”, якщо потомки класу “еліта” та “І класу” становлять, %
| 1. 60-69 | 3. 70 і більше |
| 2. менше 50 | 4. 50-59 |
10. Найдешевшим та найвигіднішим для ведення племінної роботи вважається
| 1. різні методи схрещування | 3. кормова база |
| 2. перевірка баранів за якістю потомків | 4. штучне запліднення |
11. В елітних отарах використовують підбір баранів-плідників
| 1. штучний | 3. груповий |
| 2. за планом | 4. індивідуальний |
12. В елітних отарах поголів’я вівцематок становить, голів
| 1. 450 | 3. 1200 |
| 2. 600 | 4. 750 |
13. Зимове ягніння, як правило, розпочинається у ….місяці
| 1. січень | 3. грудень |
| 2. травень | 4. квітень |
14. При ручному заплідненні за одним дорослим бараном-плідником закріпляють, вівцематок
| 1. 30-40 | 3. 50-70 |
| 2. 150-200 | 4. 600 |
15. Підбір баранів-плідників в класних отарах
| 1. штучний | 3. груповий |
| 2. за планом | 4. індивідуальний |
16. Весняне ягніння, як правило, розпочинається у … місяці
| 1. січень | 3. грудень |
| 2. травень | 4. квітень |
17. Для запліднення в першу чергу плануються отари
| 1. елітні | 3. класні |
| 2. не враховують | 4. індивідуальні |
18. Установити відповідність:
| А. «00000» | 1. для тварин з незадовільною продуктивністю та екстер'єром, яких вибраковують |
| Б. «0000» | 2. для тварин із задовільною продуктивністю та екстер'єром |
| В. «000» | 3. для тварин з видатною вовновою продуктивністю і хорошими екстер'єрними формами |
| Г. «00» | 4. для тварин з хорошою вовновою продуктивністю і екстер'єром |
1 9. Методи мічення овець
| 1. зважування тварин | 4. металеві, пластмасові бирки та кнопки на вухах; |
| 2.. татуювання на вухах; | 5. вищипи на вухах; |
| 3. випалювання на рогах | 6. мічення з використанням спеціальної фарби. |
2 0. Статева зрілість ярочок і баранчиків визначається за
| 1. настригом вовни | 3. здатністю утворення сімені високої якості |
| 2. віком | 4. плодючістю |
2 1. При індивідуальному підборі баранів-плідників резерв становить
| 1. 1: 1 | 3. 1: 2 |
| 2. 1: 4 | 4. 1: 3 |
22. При груповому підборі резерв баранів-плідників становить
| 1. 1: 1 | 3. 2: 4 |
| 2. 1: 2 | 4. 1: 3 |
23. Вказати умови використання чистопородного розведення овець
| 1. облік походження | 3. гомогенний підбір поряд з гетерогенним за окремими ознаками |
| 2. повноцінна годівля | 4. використання помісей |
24. Визначити мету використання чистопородного розведення овець
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин, які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
25. Промислове схрещування у вівчарстві використовується з метою
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
26. Основною метою використання перемінного схрещування овець є
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
27. Вказати мету використання поглинального схрещування у вівчарстві
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
28. Прилиття крові у вівчарстві використовується для
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
2 9. Основною метою використання відтворювального схрещування овець є
| 1. одержання тварин з високими показниками продуктивності. | 4. одержання тварин для реалізації на м’ясо. |
| 2. одержання тварин які сполучають у собі цінні якості вихідних порід. | 5. одержання тварин у типі породи, що покращується. |
| 3. одержання тварин у типі основної породи. | 6. одержання тварин нової породи. |
3 0. У вівчарстві розрізняють лінії
| 1. генеалогічні | 3. материнські |
| 2. заводські | 4. отарні |
3 1. В отарі бажано мати неспоріднених між собою ліній у кількості
| 1. 1 | 3. 2-3 |
| 2. 3-4 | 4. 5-6 |
3 2. У вівчарстві до кількісних відносяться наступні селекційні ознаки
| 1. складчастість шкіри | 4. оброслість тулубу |
| 2. пружність | 5. якість жиропоту |
| 3. молочність | 6. настриг немитої вовни |
33. Указати класи чистопородних тонкорунних овець
| 1. еліта | 4. І |
| 2. ІІ | 5. ІІІ |
| 3. ІV | 6. брак |
34. У вівчарстві до комплексних відносяться такі селекційні ознаки
| 1. складчастість шкіри | 4. оброслість тулубу |
| 2. пружність | 5. якість жиропоту |
| 3. молочність | 6. настриг немитої вовни |
35. Яка кількість баранів плідників повинна бути у стаді, %
| 1. 70 | 3. 20 |
| 2. 0, 5-1 | 4. 40-41 |
36. Основним завдання у відборі тварин є
| 1. виділити із стада кращих тварин | 3. оцінювати за родоводом |
| 2. використовувати у неплемінних господарствах | 4. уточнювати методи розведення тварин у стаді |
37. Господарства з ведення вівчарства, де застосовують масовий відбір
| 1. племінних заводах | 3. неплемінних господарствах |
| 2. племінних репродукторах | 4. селянських господарствах |
38. Завдання індивідуального відбору овець
| 1. оцінювання тварин за продуктивністю | 3. оцінювання тварин за якістю потомства |
| 2. оцінювання тварин за походженням | 4. оцінювання тварин без урахування їх спадкових якостей |
39. Відбір у вівчарстві здійснюється за допомогою
| 1. бонітування | 3. зважування |
| 2. нумерації | 4. кастрації |
40. Остаточний відбір баранів проводять у віці
| 1. 10-14 діб | 3. 4 міс |
| 2. 6 міс. | 4. 2 роки |
41. Вибрати показники, за якими ведуть відбір у тонкорунному вівчарстві
| 1. за настригом чистої вовни | 7. за якістю руна |
| 2. за якістю смушків | 8. за вовновою продуктивністю |
| 3. за плодючістю маток | 9. за м'ясною продуктивністю |
| 4. за живою масою | 10. за розміром і якістю шубної овчини |
| 5. за розміром і формою курдюка | 11. за міцністю конституції |
| 6. за молочною продуктивністю |
42. Мета використання гібридизації у вівчарстві
| 1. одержання користувальних тварин. | 3. створення нових порід. |
| 2. одержання тварин для реалізації на м’ясо. | 4.з метою вибраковки тварин. |
43 У вівчарстві використовують …. види відбору
| 1. один | 3. два |
| 2. три | 4. чотири |
44. Види підбору у вівчарстві
| 1. однорідний | 3. різнорідний |
| 2. індивідуальний | 4. груповий |
45. Спосіб індивідуального підбору у вівчарстві
| 1. підбір до кожної матки барана – плідника. | 3. підбір на групу маток барана-плідника. |
| 2. отримання потомків за якістю кращих ніж матері. | 4. “гірше з кращим поліпшується”. |
46. Баранців на плем’я відбирають на плем’я у віці, діб, роки
| 1. 6 місяців. | 3. 1 рік. |
| 2. 10-14 діб. | 4. 8 місяців |
47. Відбір у смушковому вівчарстві ведуть за показниками
| 1. настриг чистої вовни | 7. якість руна |
| 2. якість смушків | 8. вовнова продуктивність |
| 3. плодючість маток | 9. м'ясна продуктивність |
| 4. жива маса | 10. розмір і якість шубної овчини |
| 5. розмір і форма курдюка | 11. міцність конституції |
| 6. молочна продуктивність |
48. У шубному вівчарстві ведуть відбір за показниками
| 1. настриг чистої вовни | 7. якість руна |
| 2. якість смушків | 8. вовнова продуктивність |
| 3. плодючість маток | 9. м'ясна продуктивність |
| 4. жива маса | 10. розмір і якість шубної овчини |
| 5. розмір і форма курдюка | 11. міцність конституції |
| 6. молочна продуктивність |
49. Відбір у м’ясо-сальному вівчарстві проводять за показниками
| 1. настриг чистої вовни | 7. якість руна |
| 2. якість смушків | 8. вовнова продуктивність |
| 3. плодючість маток | 9. м'ясна продуктивність |
| 4. жива маса | 10. розмір і якість шубної овчини |
| 5. розмір і форма курдюка | 11. міцність конституції |
| 6. молочна продуктивність |
50. Визначення поняття «Бонітування»
| 1. це комплексна оцінка продуктивності тварин з метою найбільш раціонального використання у процесі селекції і технології виробництва. |
| 2. це цілісна група свійських тварин одного виду спільного походження, яка складається під впливом творчої діяльності людини в певних природних та господарських умовах, кількісно достатня для розведення «в собі». |
| 3. — це таке оцінювання індивідуальної продуктивності овець, за якого враховують усі передбачені ознаки бонітування, визначають клас і ранг селекційної диференціації тварин |
| 4. це групи овець, які відповідають певним вимогам селекції. В конкретних умовах селекційного процесу популяції різняться комплексом бажаних ознак продуктивності й типами конституції. |
51. Виберіть особливості бонітування овець
| 1. враховують тільки власну продуктивність тварин. | 3. всі якісні й кількісні показники продуктивності оцінюють одночасно, безпосередньо оглядаючи тварину. |
| 2. попередніх оцінок і записів не проводять | 4. оцінюють лише живу масу і надій |
52. Мета бонітування овець
| 1. оцінка тварин без подальшого використання | 3. відбір кращих тварин для поповнення основних отар баранів-плідників і вівцематок |
| 2. запис до держплемкниги | 4. оцінка тварин за класами |
53. Вівцематок бонітують
| 1. кожен рік | 3. кожні пів року |
| 2. кожен місяць | 4. не кожен рік, за потребою |
54. Основним контингентом щорічного бонітування овець вважають
| 1. вівцематки | 3. молодняк |
| 2. барани-плідники | 4. переярки |
55. Розрізняють строки бонітування овець
| 1. місячні | 3. календарні |
| 2 вікові | 4. не розрізняють строків |
56. Основне бонітування тонкорунних і напівтонкорунних порід проводять у віці, місяців
| 1. 1 | 3. 12-16 |
| 2. 6 | 4. 8-9 |
57. Попереднє бонітування молоднякуздійснюють у віці
| 1. при народженні до місячного віку, | 3. у 7 - 8 міс. |
| 2. при відлученні від маток у 3, 5 - 4 міс, | 4. 24 місяці |
58. До якісних відносяться селекційні ознаки овець
| 1. складчастість шкіри | 3. пружність | 5. молочність |
| 2. оброслість тулубу | 4. якість жиропоту | 6. настриг немитої вовни |
59. Помісних тонкорунних овець поділяють на класи
| 1. еліта | 3. ІІ | 5. ІV |
| 2. І | 4. ІІІ | 6. брак |
60. Чистопорідних овець “першого” класу під час бонітування позначають
| 1. один вищип “вилка” на краї правого вуха. | 3. один вищип на нижньому краї правого вуха. |
| 2. два вищипи на нижньому краї правого вуха. | 4. один вищип “вилка” на краї лівого вуха. |
61. Розшифруйте символ бонітувального ключу для овець тонкорунних і напівтонкорунних порід “ С+”
| 1. змитий характер звивистості, завитки відсутні або проглядаються слабо. | 3. тварини з підвищеним запасом шкіри або багатоскладчасті. |
| 2. вовна вирівняна, різниця між товщиною волокон на боці й стегні – одна якість або від 2 до 4 мкм. | 4. кістяк міцний, добре розвинений але не грубий. |
62. Розшифруйте символ бонітувального ключу для овець тонкорунних і напівтонкорунних порід “ З-”
| 1. змитий характер звивистості, завитки відсутні або проглядаються слабо | 3. тварини з підвищеним запасом шкіри або багатоскладчасті |
| 2. вовна вирівняна, різниця між товщиною волокон на боці й стегні – одна якість або від 2 до 4 мкм | 4. кістяк міцний, добре розвинений але не грубий |
63 Розшифруйте символ бонітувального ключу для овець тонкорунних і напівтонкорунних порід “ В”
| 1. змитий характер звивистості, завитки відсутні або проглядаються слабо. | 3. тварини з підвищеним запасом шкіри або багатоскладчасті. |
| 2. вовна вирівняна, різниця між товщиною волокон на боці й стегні – одна якість або від 2 до 4 мкм. | 4. кістяк міцний, добре розвинений але не грубий. |
64. Помісних напівтонкорунних овець поділяють на класи
| 1. еліта | 4. І |
| 2 ІІ | 5. ІІІ |
| 3. ІV | 6. брак |
65. Під час бонітування помісних овець класу “еліта” позначають
| 1. один вищип “вилка” на краї правого вуха. | 3. один вищип на нижньому краї правого вуха. |
| 2. два вищипи на нижньому краї правого вуха. | 4. один вищип “вилка” на краї лівого вуха. |
66. Розшифруйте символ бонітувального ключу для овець тонкорунних і напівтонкорунних порід “П-”
| 1. нормальна кількість і якість жиропоту. | 3. тварини з малим запасом шкіри і без складок. |
| 2. кістяк масивний грубий. | 4. пружність вовни недостатня |
67. Вади класного парування
| 1. ягніння триває довго | 5. великий відхід ягнят |
| 2. яловість маток дуже висока | 6. неможливе планове розведення овець |
| 3. неможливо встановити походження ягнят | 7. барани використовуються з малим навантаженням |
| 4. неможливо здійснювати контроль за ходом осіменіння | 8. великі затрати із-за відсутності випасання вівцематок |
68. Із переліку визначте вади вільного парування
| 1. ягніння триває довго | 5. великий відхід ягнят |
| 2. яловість маток дуже висока | 6. неможливе планове розведення овець |
| 3. неможливо встановити походження ягнят | 7. барани використовуються з малим навантаженням |
| 4. неможливо здійснювати контроль за ходом осіменіння | 8. великі затрати із-за відсутності випасання вівцематок |
69. Вівцематок в охоті вибирають
| 1. вранці | 3. вночі |
| 2. вдень | 4. цілі сутки |
70. Вади весняного ягніння
| 1. виникають простудні хвороби | 5. маток з ягнятами утримують на пасовищі |
| 2. ягніння проводиться на пасовищі | 6. різке коливання температури |
| 3. не потрібні теплі приміщення | 7. великий відхід ягнят |
| 4. відлучення співпадає з пасовищним періодом | 8. ягнята добре ростуть |
71. Переваги зимового ягніння
| 1. виникають простудні хвороби | 5. маток з ягнятами утримують на пасовищі |
| 2. ягніння проводиться на пасовищі | 6. різке коливання температури |
| 3. не потрібні теплі приміщення | 7. великий відхід ягнят |
| 4. відлучення співпадає з пасовищним періодом | 8. ягнята добре ростуть |
72. Роди можуть затримуватись у маток-первісток за умови
| 1. вузькі родові шляхи | 3. невеликий тулуб |
| 2. низька жива маса | 4. великий плід |
73. Переваги весняного ягніння
| 1. виникають простудні хвороби | 4. маток з ягнятами утримують на пасовищі |
| 2. ягніння проводиться на пасовищі | 5. різке коливання температури |
| 3. не потрібні теплі приміщення | 6. великий відхід ягнят |
74. При стійловій та стійлово-пасовищній системах найчастіше застосовують окіт
| 1. зимовий | 3. весняний |
| 2. ранньовесняний | 4. осінній |
75. Під час тимчасового мічення мітки ставлять на
| 1. спині | 3. боці |
| 2. потилиці | 4. щоці |
76. Овець з білими вухами мітять
| 1. татуюванням | 3. вищипами |
| 2. випалюванням | 4. вистиганням |
77. Овець з чорними вухами мітять
| 1. татуюванням | 3. вищипами |
| 2. випалюванням | 4. вистриганням |
78. Перша цифра під час татуювання овець означає
| 1. інвентарний номер | 3. номер отари |
| 2. рік народження | 4. номер батька |
79. Вказати, через скільки днів після татуювання ягнят перевіряють їх номери
| 1. 10 | 3. 15 |
| 2. 20 | 4. 25 |
80. Індивідуальний номер ягняті наносять
| 1. при відлученні | 3. при народженні |
| 2. в 6 місяців | 4. в 12 місяців |
81. У господарстві проводять перегляд баранів, виділених для парування, перевірки якості сперми у місяці
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
82. Господарства проводять відлучення ягнят від маток та опис їх за скороченим бонітувальним ключем у місяці
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
83. Мічення всіх народжених ягнят і запис даних у журналі парувань та окоту маток проводять у господарстві в період
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
84. Господарство проводить формування отар відтворювального стада, вибракуваних тварин, непридатних для подальшого розведення у місяці
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
85. Вибракування ярок, непридатних для розведення у господарстві проводять протягом
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
86. Зважування і перегляд маточного поголів'я перед постановкою тварин на зимове стійлове утримання. проводять у господарстві
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
87. Парування овець проводять, як правило, у місяці
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
88. Складання плану парування, відбір баранів плідників, закріплення за баранами маточного поголів'я припадає, як правило на … місяць.
| 1. січень — березень | 5. червень |
| 2. липень | 6. жовтень — листопад |
| 3. серпень — вересень — жовтень | 7. травень — червень |
| 4. квітень — травень | 8. липень — серпень |
89. Племінна робота у товарних господарствах спрямована
| 1. удосконалення племінних і продуктивних якостей стада, подальший розвиток цінних особливостей, властивих даному заводу, шляхом проведення поглибленої селекції; | 4. одержання більшої кількості та кращої якості продукції вівчарства. |
| 2. удосконалення існуючих і виведення нових ліній | 5. одержання та вирощування висококласного племінного молодняку для поповнення власного стада і реалізації. |
| 3. вирощування та реалізацію на плем'я в інші господарства високопродуктивних ярок міцної конституції, типових для породи, | 6. безперервне вдосконалення племінних та продуктивних якостей тварин |
90. Племінна робота у племінних господарствах спрямована
| 1. удосконалення племінних і продуктивних якостей стада, подальший розвиток цінних особливостей, властивих даному заводу, шляхом проведення поглибленої селекції; | 4. одержання більшої кількості та кращої якості продукції вівчарства. |
| 2. удосконалення існуючих і виведення нових ліній | 5. одержання та вирощування висококласного племінного молодняку для поповнення власного стада і реалізації. |
| 3. вирощування та реалізацію на плем'я в інші господарства високопродуктивних ярок міцної конституції, типових для породи, | 6. безперервне вдосконалення племінних та продуктивних якостей тварин |
91. У товарних господарствах не використовують схрещування
| 1. чистопородне | 3. ввідне |
| 2. споріднене | 4. гібридизацію |
92. Кожен рік у товарних господарствах потрібно проводити
| 1. класне бонітування всіх ярок | 3. індивідуальне бонітування вівцематок |
| 2. перегляд за ключем індивідуального бонітування баранів-плідників | 4. придбання високопродуктивних чистопородних елітних баранів з племінних господарств відповідно до потреби |
93. Коли у господарстві проводять облік вовнової продуктивності під час стриження?
| 1. Січень — березень | 4. Квітень — травень | 7. Травень — червень |
| 2. Липень | 5. Червень | 8. Липень — серпень |
| 3. Серпень — вересень — жовтень | 6. Жовтень — листопад |
94. Коли у господарстві проводять бонітування ярок, народжених у минулому році, та складання зведеного звіту з бонітування?
| 1. Січень — березень | 4. Квітень — травень | 7. Травень — червень |
| 2. Липень | 5. Червень | 8. Липень — серпень |
| 3. Серпень — вересень — жовтень | 6. Жовтень — листопад |
95.Племінна робота у племінних репродукторах спрямована на -
1. Удосконалення племінних і продуктивних якостей стада, подальший розвиток цінних особливостей, властивих даному заводу, шляхом проведення поглибленої селекції;
2. Одержання більшої кількості та кращої якості продукції вівчарства.
3. Удосконалення існуючих і виведення нових ліній
4. одержання та вирощування висококласного племінного молодняку для поповнення власного стада і реалізації.
5. вирощування та реалізацію на плем'я в інші господарства високопродуктивних ярок міцної конституції, типових для породи,
6. безперервне вдосконалення племінних та продуктивних.
96. Коли у господарстві проводять мічення ягнят татуюванням до або під час відлучення їх від маток?
| 1. Січень — березень | 4. Квітень — травень | 7. Травень — червень |
| 2. Липень | 5. Червень | 8. Липень — серпень |
| 3. Серпень — вересень — жовтень | 6. Жовтень — листопад |
|