![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Культурні цінності
Чинне законодавство, на жаль, не містить уніфікованої, єдиної термінології. У Цивільному кодексі України вживаються терміни «пам'ятки історії та культури», «національні культурні та історичні цінності». В Основах законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. вжито термін «культурні цінності». Саме йому слід було б віддати перевагу, оскільки він є не лише більш точним, а й закріплений у статті 54 Конституції України, за якою держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність. Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про культуру, до культурних цінностей належать об'єкти матеріальної і духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення. Унікальні цінності матеріальної та духовної культури, а також культурні цінності, що мають виняткове історичне значення для формування національної самосвідомості українського народу, визнаються об'єктами національного культурного надбання і заносяться до Державного реєстру національного культурного надбання. За Законом України від 21 вересня 1999 р. «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», культурними цінностями є об 'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме: - оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, - предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспіль - предмети музейного значення, знайдені під час археологічних
- складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, - старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, - манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, - унікальні та рідкісні музичні інструменти; - різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етно - рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окре - рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети - зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освіт - рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анато - родинні цінності - культурні цінності, що мають характер - колекція культурних цінностей - однорідні або підібрані за
Розділ III. Цивільні правовідносини
турної цінності кожного з них, зібрані разом, становлять художню, історичну, етнографічну чи наукову цінність. Правовий режим культурних цінностей України не залежить від громадянства особи, яка її створила. Вирішальне значення має факт їх створення, виявлення чи наявності на території України, а також факт законного ввезення на територію України. Культурними цінностями України є ті, що: - незаконно вивезені з України і перебувають за межами її те - евакуйовані з території України під час війн та збройних - тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну; - переміщені на територію України внаслідок Другої світової Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. затверджено Положення про Державний реєстр національного культурного надбання, у якому одним із завдань державної реєстрації названо необхідність формування національної самосвідомості українського народу і визначення його вкладу у всесвітню культурну спадщину. Велика кількість національних культурних цінностей України, вивезених у різні часи з України до північних столиць, ще досі знаходяться у музейних закладах Росії. Україна неодноразово декларувала своє право на їх повернення. У статті VIII «Культурний розвиток» Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою УРСР 16 лип ня 1990 p., записано: «Українська РСР має право на повернення власність народу України національних, культурних та історични: цінностей, що знаходяться за межами Української РСР». Прийняття Закону України Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» засвідчує серйозність намірів України повернути все те, що -є культурною цінністю Українського народу і зберігається за кордоном. Закон забороняє вивезення з України культурних цінностей, занесених до Державного реєстру національного культурного надбання, а також культурних цінностей, включених до Національного архівного фонду та Музейного фонду України, і цим звужує обсяг права власності фізичних та юридичних осіб, яким вони належать. Основами законодавства України про культуру вперше на рівні закону було заборонено вилучення друкованих видань, творів, експонатів, документів із бібліотечних, музейних, архівних фондів та знищення об'єктів матеріальної і духовної культури з ідеологічних чи політичних міркув; ань. Об'єкти національного, культурного надбання, музейні, бібліотечні, архівні фонди, а також твори і предмети національної культури, які були куплені державними закладами культури або подаровані їм, не підлягають роздержавленню та приватизації. Культурних цінностей стосується конституційна вимога: «власність зобов'язує». Вони мають бути збережені для прийдешніх поколінь, тому той, кому вони належать, зобов'язаний вживати для цього всі можливі заходи. Статтею 352 ЦК передбачено викуп пам'ятки історії та культури, якщо її власник не вживає заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов. Викуплена пам'ятка стає власністю держави. Однак вимога «власність зобов'язує» стосується рівною мірою і держави як власника. На жаль, умови зберігання в державних музейних закладах унікальних творів мистецтва, рукописів, інших культурних цінностей не завжди викликає оптимізм. Відповідно до статті 576 ЦК, національні, культурні та історичні цінності, які є державною власністю, занесені до Державного реєстру національної культурної спадщини, не можуть бути предметом застави. Гроші Об'єктом цивільних прав є гроші1. Гроші, як зазначав професор П. П. Цитович, є рухомими речами, але мають величезну економічну перевагу перед іншими «рухомостями»: майно може мати у своєму складі різні речі, але ніколи не може надовго залишатися без грошей; предмет кожного майнового права, чи буде він дією, рухомою чи нерухомою річчю, має бути обов'язково здатним до оцінки на гроші, без чого неможливою була б його судова охорона. Гроші є знаряддям для виміру юридичного інтересу2. «Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить», - українська народна мудрість.
Цитович П. П. Деньги в области гражданского права. В кн.: Антологія української юридичної думки...- С. 128, 129.
|