Біологічні ресурси

Для життя та діяльності людям необхідні такі ресурси: біологічні –повітря, вода, харчові продукти тваринно­го й рослинного-походження;

мінеральні й енергетичні — руди, нафта, вугілля тощо; кліматичні;

простір для життя, роботи та відпочинку; генетичний фонд (адаптаційна здатність живої речо­вини).

Використання й переробка людиною природних ресурсівсупроводжується поверненням у біосферу інших компонентів— залишків або відходів. Вони забруднюють біосферу, знижують цінність інших, ще не використаних, ресурсів.

Природні ресурси Землі поділяються на умовно невичерпні(енергія сонця, океану, вітру й земних надр, а також повітря й вода) та вичерпнідо яких належать відновлювані(рослинний, тваринний світ і родючість грунтів) і невідновлювані(життєвий простір, енергія рік і корисні копалини).

Нарешті, чи не найголовнішим ресурсом людства є його розум. Підраховано, що сумарна маса мозку людства становить сьогодні 9 млн т, Можливості розуму безмежні. Головне питання — чи зуміє людство правильно розпорядитися цим чудом, яке йому дала природа.

Біологічні ресурси необхідні для життя людини, задо­волення її фізіологічних потреб. Такі з них, як вода й атмосферне повітря, могли б вважатися, невичерпними, на­стільки вони великі за об'ємом і масою. Проте людині потрібні не повітря й вода взагалі, ці речовини повинні мати цілком певні властивості та якість. А нині в зв'язку з активними викидами в атмосферу різних шкідливих відходів діяльності людини вода й повітря на Землі забруднені, а в деяких регіонах вони стали шкідливими для людей і не­придатними для технологічних потреб.

Щодо харчових продуктів, то перш за все виникає за­питання, чи може взагалі Земля прогодувати швидко зростаюче людство. Згідно з оцінками економістів і вчених природничників, за умови оптимальної організації господарства Земля може прогодувати й дати інші види сировини 10—12 млрд людей. А нині, коли на Землі живе понад 5 млрд чоловік, примара голоду нависла над багатьма кра­їнами, особливо африканськими й латиноамериканськими, що лише недавно стали на шлях активного розвитку. Заданими ВОЗ (організація ООН з питань охорони здоров'я) щорічно на Землі безпосередньо від голоду та хвороб, зумовлених недоїданням, вмирає 3 млн дітей. Це — ганьба для людства, що витрачає величезні кошти на воєнні потреби. Які ж є перспективи задоволення потреб у продук­тах харчування зростаючого населення Землі?

Оскільки земель, які могли б бути додатково використані для сільськогосподарських потреб, в першу чергу для вирощування зерна, на Землі вже практично не залиши­лося, єдиним шляхом збільшення кількості харчових про­дуктів є інтенсифікація сільськогосподарського виробницт­ва. Відомий російський вчений-генетик М. Тимофєєв-Ресовський ще в 1968 р: запропонував програму інтенсифікації. В найзагальніших рисах вона передбачає такі заходи.

1. Підвищити щільність зеленого покриву планети. Засо­би сучасної науки й технології дозволяють збільшити його в 1, 5—2 рази порівняно зі станом на сьогодні. Поки що ж ми, люди, в своїй господарській, промисловій діяльності та в побуті, навпаки, скорочуємо його. Тане, як шагренева шкі­ра, площа тропічних лісів, особливо найбільшої їх ділян­ки— амазонської, активно наступає на африканську сава­ну Сахара.

2. Намагатися підвищувати в рослинних угрупованнях, що вкривають Землю, частку рослин з найвищим ККД по­глинання сонячної енергії в процесі фотосинтезу (в різних видів рослин він коливається від 2 до 8 %) Цей захід теж може підвищити продуктивність біосфери (її материкової ділянки) ще в 1, 5—2 рази.

3. Різко підвищити продуктивність біосфери шляхом точного вивчення процесу відтворення мас рослинності, відновлення-запасів корисних для людини тварин, хутро­вих звірів, копитних, морських звірів, птахів, риб, безхре­бетних, особливо в океані. Дуже великі й ще невикорис­тані ресурси зберігає Світовий океан. Підраховано, що річ­на первинна продукція океану становить 600—800 млрд т біомаси (в середньому по 200 т на кожного жителя Землі). Споживається ж її сьогодні в 10 тис. разів менше. Нехай навіть далеко не вся біомаса океану може без шкоди для його екосистем вилучатися для потреб людини, ясно, що ми, використовуємо цей величезний резерв недостатньо.

4. Збільшити продуктивність сільськогосподарських ку­льтурних рослин і домашніх тварин. Підвищення ефектив­ності й прискорення селекції культурних рослин і домаш­ніх тварин мають грунтуватися на досягненнях генетики, зокрема генної інженерії.

Слід наголосити, що з майже 3 млн видів рослин, тва­рин і мікроорганізмів, що становлять населення біосфери, людина може ще вилучити для одомашнення й селекції дуже багато видів. Одомашнення тварин і рослин людина подала в неоліті. Як свідчать археологічні знахідки, першим був одомашнений собака близько 10—12 тис. років тому. Можливо, він був гібридом вовка та шакала. Овець поча­ли розводити 9 тис. років тому, трохи пізніше приручили кіз.

Зерно в ті часи ще збирали серед дикоростучих трав. Пер­ший збір урожаю зерна, відомий з розкопок у Іраку, відбувся 7 тис. років тому. Останнім-одомашненим видом тва­рин її був кролик (XIV ст.). Усього ж людиною було одомашнено по кілька десятків видів рослин і тварин, отже, залиши­лися ще великі невикористані резерви живої природи.

5. Нарешті, більш активно втручатися до тієї ланки біосферного кругообігу речовин, де має місце розклад органічних речовин, тобто до виходу з біосферного кругообігу. Слід організувати справу так, щоб не допускати розкладу органічних речовин до малоцінних дрібних молекул газів і неорганічних солей, а вловлювати більш цінні великі орга­нічні молекули вуглеводів, білків і жирів.