Братства в історії України – це

Тема 6

У якому уривку з історичного джерела йдеться про укладення Люблінської унії?

А «...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми,...жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського...»

Б «Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості... Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки...»

В «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом... що із генеральними особами мають радитися гетьман про...всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи...»

Г «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували

А Закарпаття, Буковина.

Б Галичина, Східне Поділля.

В Холмщина, Підляшшя.

Г Волинь, Полісся.

Які чинники зумовили виникнення українського козацтва в XV–XVI ст.?

1. Прагнення влади створити регулярне військо на противагу шляхетському ополченню.

2. Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення.

3. Існування масиву вільних земель, освоєння південних територій уходниками.

А 1, 2

Б 1, 3

В 2, 3

Г 1, 2, 3

Братства в історії України – це

А корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що

користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.

Б доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом

православних храмів власним коштом у XVI ст.

В об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за

діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.

Г релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських

землях наприкінці XVI–XVII ст.