![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Послідовність часів кон’юнктива у підрядних допустових реченнях з cum concessīvum
1. Littĕ rae, cum sint paucae, varie tamen collocā tae, innumerabilia verba efficiunt. – Літери, хоч вони є нечисленні, однак, розміщені по-різному, утворюють незліченні слова. 2. Vide, quanta carĭ tas sit patriae: cum homĭ ni sit irā tus, tamen rei pub-lĭ cae causa defendit Antonium. – Дивись, яка велика любов до бать-ківщини: хоч він розгнівався на людину, однак, заради респуб-ліки захищає Антонія. 3. Plato, cum a tyranno Dionysio crudelĭ ter violā tus esset, tamen eō dem rediit, precĭ bus Dionis adductus. – Платон, хоч був жорстоко обра-жений тираном Діонісієм, однак, спонуканий просьбами Діонісія, повернувся до нього. 4. cum adversatī vum (протиставне) Це тип підрядних часових речень, де дія підрядного протистав-ляється дії головного. Перекладається словами тим часом як, тоді як. У підрядних часових реченнях з cum adversatī vum вживається кон’-юнктив відповідно до consecutio tempŏ rum: 1. Solus homo partĭ ceps est ratiō nis, cum cetĕ ra animalia sint expertia. – Тільки одна людина володіє розумом, тоді як інші істоти позбавлені його. 2. Nostrō rum equĭ tum erat quinque milium numĕ rus, cum hostes non amplius octingentos equĭ tes habē rent. – Число наших вершників склада-ло п’ять тисяч, тим часом як вороги мали не більше восьмисот верш-ників. Підрядні речення часу (без сполучника cum) Підрядні реченя часу виражають: 1) одночасну дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками dum, quoad, donec – під час коли, поки, аж поки; 2) попередню дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками postquam, posteaquam – після того як, cum primum, ut, ut primum, ubi, ubi primum, simulac, simulatque, simulut – як тільки, коли тільки; 3) майбутню дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками antequam, priusquam – раніше, ніж. У реченнях зі сполучниками postquam, posteaquam – після того як, cum primum, ut, ut primum, ubi, ubi primum, simulac, simulatque, simul ut – як тільки, коли тільки вживається переважно perfectum або plusquamperfectum indicatī vі, при повторювальній дії – imperfectum indicatī vі: 1. Pompeius, ut equitā tum suum pulsum vidit, aciē excessit. – Помпей, як тільки побачив, що його кіннота розбита, вийшов з поля бою. 2. Ut primum occasio data est, meo pristĭ no more rem publĭ cam defendi. – Як тільки випала нагода, я захистив республіку за своїм старим звичаєм. 3. Postquam in castra nuntius pervē nit, plerī que dilabuntur. – Після того, коли у військовий табір прибув вісник, більшість розбіглася. У реченнях зі сполучниками dum, quoad, donec – під час коли, поки, аж поки виступає як індикатив, так і кон’юнктив. Dum, quoad, donec з індикативом вказують на тривалість і одночасність реальних дій і вживаються в усіх часах індикатива, крім futū rum IІ і plusquamperfectum. У головному і в підрядному реченнях стоять одні і ті ж часи індикатива: 1. Dó nec erí s felí x, multó s nuberá bis amí cos. – Поки буде щасливим, матимеш багато друзів. 2. Aegrō tus, dum anĭ ma est, spem habet. – Хворий, поки є душа, має надію. У реченнях зі сполучниками dum, quoad, donec вживається кон’юнктив: praesens coniunctī vi – після головних часів і іmperfec-tum coniunctī vi – після історичних часів, якщо ці сполучники вказу-ють не тільки на момент тривалості дії, а й на її мету, бажання чи спо-дівання: 1. Scaevŏ la paulum requiescet, dum se calor frangat. – Сцевола дещо відпочине, поки не спаде спека. 2. Thraces nihil se movē runt, donec Romā ni armā ti transī rent. – Тракій-ці не рухались, поки не прийшли римляни. У реченнях зі сполучниками antequam, priusquam – раніше, ніж виступає як індикатив, так і кон’юнктив. Якщо у головному реченні є заперечення, то у підрядному вживається індикатив: perfectum indicatī vі – для вираження минулої дії, futū rum IІ – для вираження майбутньої дії: 1. Epaminondas non prius bellā re destĭ tit, quam urbem Lacedaemo-niō rum obsidiō ne clausit. – Епамінонд не раніше перестав воювати, ніж замкнув облогою спартанське місто. 2. De Carthagĭ ne verē ri non ante desĭ nam, quam illam excī sam esse cognovĕ ro. – Я не раніше перестану боятися Карфагену, ніж дізнаюся, що він зруйнований. Якщо у головному реченні не має заперечення, то у підрядному реченні зі сполучниками antequam, priusquam вживається як індикатив, так і кон’юнктив. Індикатив виступає тоді, коли існує часова межа, до якої триває дія головного речення. У підрядному часовому реченні присудок стоїть у perfectum indicatī vі – для вираження минулої дії, praesensindicatī vі – для вираження майбутньої дії: 1. Ventidio fui semper amī cus, antequam ille rei publĭ cae est factus inimī cus. – Я був завжди приятелем для Вентідія раніше, ніж він став ворогом республіки. 2. Qua de re priusquam dicĕ re incipio, perpauca mihi de meo officio verba facienda sunt. – Раніше, ніж почну про це говорити, мені слід сказати дещо про свої обов’язки. Кон’юнктив виступає тоді, коли існує не тільки межа, до якої триває дія головного речення, а й мета, можливість і бажання дії. Рraesens coniunctī vi вживається для вираження майбутньої дії, іmperfectum coniunctī vi – минулої: 1. Antequam veniat in Pontum, littĕ ras ad Pompeium mittet. – Раніше, ніж він прибуде в Понт, він пошле листа Помпею. 2. Caesar, priusquam se hostes ex terrō re ac fuga recipĕ rent, in fines Suessiō num exercĭ tum duxit. – Цезар, раніше, ніж вороги опам’ята-лися від страху і втечі, повів військо в область свессіонів.
|