Хід заняття

Автор

вихователь ДНЗ №3 «Зірочка»

М. Шпола, Черкаської обл.

Чорновольська Вікторія Віталіївна

Мета: Закріплювати і систематизувати уявлення дітей про книгу, її значення в житті людини. Імітувати читання казки за зоровими підказками (друдлами) для запам’ятовування змісту. Ввести в активний словник дітей слово – «друдли». Ознайомити дітей зі змістом слів: «інтерв’ю» та «кореспондент». Збагатити знання дітей прислів’ями, приказками про книгу. Вправляти дітей у відтворенні приказок та прислів’їв за їх початком та відгадуванні назв казок за епізодами.

Розвивати увагу, пам’ять, уяву, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати дбайливе, шанобливе ставлення до книги.

Матеріал: мікрофон, різні книги, аркуші з моделями для казки та графічні записи казки, дитячі вироби, малюнки, аплікації.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Заходять діти.

Вихователь коментує: Сонечко в віконце сяє –

Вся природа оживає

Діток радісно вітає

І усіх нас звеселяє!

Радіють сонечку малята,

Усі дорослі, - мами й тата

Одне одному всміхаються (діти всміхаються)

Кого зустрінуть, з тим вітаються!

Діти: Добрий день! (вітаються з гостями, сідають на стільчики).

Прихід кориспондента дитячого журналу «Пізнайко» (кореспондент (це людина, яка задає різні запитання, які цікавлять читачів журналу «Пізнайко») («Пізнайлик» представляється дітям, дорослим) – Добрий день! (діти відповідають: «Добрий день!») Мене звати Пізнайлик. Я дуже люблю дитячий журнал «Пізнайко», тож хочу поставити вам запитання:

Запитання до дітей:

- Чи любите ви розглядати книги? (так я дуже люблю розглядати книги)

- Чи є у вас в дома книги, дитячі журнали?

- Хто читає вам книги?

- Які книги ваші улюблені? (казки, загадки, абетка, розфарбовка).

Вихователь: Спасибі тобі, Пізнайлику, продовжимо бесіду з дітьми після заняття.

- Запрошуємо тебе до нас на заняття.

- Хто з вас, діти, хоче задати запитання нашим гостям, тобто взяти інтерв’ю? (декілька дітей з мікрофонами)

Питання гостям:

1 – ша дитина: Чи читаєте ви своїм дітям книги?

2 – га дитина: Які улюблені книги були у вашому дитинстві?

1 – ша дитина: Чи дозволяєте ви дітям, брати самостійно книги?

2 – га дитина: Чи малюєте ви малюнки до улюблених казок?

Вихователь: Спасибі діти за цікаві інтерв’ю з нашими гостями.

(стук у двері)

Вихователь: Дорогі діти! Сьогодні до нас завітав наш добрий друг – відгадайте хто це?

Загадка: Мудра, правдива,

Яскрава красива.

Всьому навчає,

Про цікаве розповідає.

Багато сторінок має

Дітей малюнками звеселяє.

Заходить дівчинка – «Книга»

Книга: Добрий день діти! (діти відповідають: «Добрий день!»)

Завжди я у пригоді стану,

Моїх порад вам не злічить.

Про мене кажуть всі не марно:

Хоч і мовчить, та всіх навчить!

Вихователь: Вірні слова ти нам сказала. Книги по різному допомагають людям: одні навчають (демонстрація книги – підручника для школярів), інші розважають (демонстрація казок для дошкільників із яскравими ілюстраціями).

Шановна гостя, у нас в групі теж є куточок книги. Запрошуємо тебе, разом з нами розглянути його:

- Які книги тут у нас є? (діти перераховують)

- Як потрібно ставитися до книг? (діти розповідають: Не рвати! Не малювати в книгах, а лише в розфарбовках! Не загортати кутики сторінок! Не розглядати книги на підлозі, а лише за столами, щоб не зім’ялась, не забруднилась, щоб ніхто не наступив і не пом’яв листків).

Д/гра: «Закінчи прислів’я та приказки про книги»

Вихователь: Хто багато читає, той багато…(знає);

Книга вчить, як в світі … (жить);

Книга твій друг, без неї як без…(рук);

Книга ключ до …(знань);

З книгою подружишся, розуму … (наберешся).

Вихователь: Бачиш, Книжечко, як діти багато всього знають, розповідають, а ще поважають і бережуть твоїх сестричок книг.

Крім цього наші діти ще полюбляють малювати ілюстрації до казок, а щоб краще запам’ятати і легше розповідати чи переказувати, ми придумали позначати персонажів спеціальними знаками – друдлами та розповідати казку за цими знаками.

Давайте розглянемо ці картинки – друдли, та пригадаємо, що вони позначають? (демонструє)

Яку казку про ведмедя і дівчинку ми знаємо?

Діти: «Три ведмеді», «Маша і ведмідь».

Вихователь: Давайте розглянемо та пригадаємо значення всіх картинок – друдлів.

- Як ви вважаєте, для чого ми вчимося позначати казки? (діти: - Я

думаю, що так легше пригадати і розповісти казку).

ДІД	ЛІС
РУКАВИЧКА	МИШКА
ЖАБКА	ЗАЙЧИК
ЛИСИЧКА	ВОВЧИК
КАБАН	ВЕДМІДЬ
СТРИБАТИ	БІГАТИ
ХОДИТИ	СОБАКА
ЗАГУБИТИ	ТІКАТИ

Графічний запис:

Розповідь дітей за графічним записом:

«Дід йшов лісом тай загубив рукавичку. Біжить мишка-шкряботушка, побачила рукавичку тай вирішила в ній жити. Прискакала жабка – скрекотушка, А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

Коли біжить зайчик. Прискакав до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди!

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди!

Аж йде вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той.

Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

- Йди!

Уліз і той.

Йде ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

—А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь.

Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід пригадав, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.»

Ось так шановні гості наші діти вміють казки розповідати – сподобалось вам (Книг, Кориспондент)

Д/гра «Склади портрет» - У кожного за столами лежать книжечки – поробки з ілюстрацією тієї чи іншої казки, діти розглядають впізнають казку за ілюстрацією. Вихователь: У кожного на столах у тарілочках лежить матеріал для оздоблення палітурки. На палітурці має бути зображений головний персонаж про якого розповідається в казочці.

(Розгляд поробок – пропозиція їх подарувати діткам молодшої групи, щоб полегшити їм навчання переказувати казки)

Д/гра: «З якої це казки!»

«Я по засіку метений. Я із борошна спечений. Я від баби втік. Я від діда втік. То й від тебе втечу!» («Колобок»)

«Мишка – за кицю, киця – за Жучку, Жучка – за внучку, внучка – за Бабу, Баба – за діда, а дід…» («Ріпка»)

«Не плач, діду, не плач, бабо! Знесу я вам яєчко. Тепер не золоте, а просте…» («Курочка Ряба»)

«Відімкнітеся, відчінітеся. Ваша мама прийшла, молока принесла!» («Вовк та семеро козенят»)

«Піди провідай бабусю! Віднеси їй пиріжки і горщик масла» («Червона Шапочка»)

Вихователь: - Чи сподобалось гостям на нашому занятті? (Книзі, Пізнайлику) - Що сподобалось вам діти найбільше? (відповіді)

Вихователь: Діти пропоную взяти інтерв’ю і у гостей – вихователів:

Діти: - Як ви вважаєте, чи ми добре знаємо казки?

- Як ви вважаєте, чи не даремно ви прийшли до нас на заняття?

- Чого ви бажаєте дітям та вихователям нашої групи?

Вихователь: Дякуємо за відповіді!

Тож на закінчення заняття давайте всі разом виведемо моральне правило: «Бережи книгу, не рви і не брудни!» (діти повторюють)

А в куточок книги виставимо ось цей забороняючий знак.

Вихователь:

Ось заняття закінчилось,

Мабуть ви уже стомились,

Тож здорові будьте, великі ростіть,

І з цікавими книгами завжди дружіть.

Конспект комбінованого заняття (мовленнєве спілкування + математика)

Тема: Зайчик завітав у гості до малят

Мета: закріпити знання про зайця, вміння розрізняти поняття багато, мало, один, порівнювати предмети за величиною (великий-малий), виділяти і називати геометричні фігури (круг, трикутник). Сприяти розвиткові у дітей уваги, мислення, вміння слухати вихователя та діяти згідно з нею. Виховувати інтерес та турботливе ставлення до тварин.

Словник: поняття багато, мало, один, активізувати словник словами: зайчик-побігайчик, зайчик - пострибайчик.

Обладнання: зайчик, зображення овочів, іграшкова машина, фланелеграф.

Хід заняття

Стук у двері. В групу заходить зайчик.

Вихователь: Ой, погляньте, хто до нас завітав?

- Так, це зайчик. А як іще його можна назвати? (зайчик – побігайчик, зайчик – пострибайчик.)

- Давайте уважно розглянемо зайчика, чи все в нього гаразд?

(Ні. Він засмучений)

- Що могло з ним статися? (Міркування дітей)

(Вихователь читає віршик)

Біжить зайчик дорогою

Та й скаче,

Затуляється лапками

Та й плаче:

Усі ж бо я городи обійшов,

Ніде капусти не знайшов.

Вихователь: То чому наш зайчик сумний? (Відповіді дітей)

Що нам треба зробити, щоб зайчик повеселішав?

(Відповіді дітей)

На грядці розміщені різні овочі.

Вихователь: Виберіть із грядки для зайчика капусту.

(Діти вибирають)

Вихователь: Погляньте, скільки капусти ми зібрали для нашого зайчика.

Що ми можемо про неї сказати? (Багато, мало, одна.)

- Чи зможе зайчик забрати усю капусту?

- Що будемо робити? (Міркування дітей)

- А може, ми відвеземо її машиною?

(Вихователь виставляє іграшкову машину)

- Давайте разом завантажимо машину капустою. (Діти кладуть капусту в машину)

- А що це сталося з нашим зайчиком? (Повеселішав, став радісний)

Зайчик дякує дітям за допомогу.

Сфери життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Я Сам».

Пріоритетні лінії розвитку: пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, емоційно-ціннісний, фізичний.

Мета: вчити дітей відображати знайомі елементи нетрадиційними техніками малювання (долонькою), підводити до створення композицій; розвивати сюжетно-ігровий задум, розміщувати промінці навколо круга так, щоб не пошкодити інші промінці; виховувати акуратність та охайність в роботі; розвивати інтерес до процесу та результату роботи, підтримувати позитивний настрій, бажання працювати разом. Розвивати в дітей активність, самостійність, швидкість реакції під час виконання рухових вправ; удосконалювати увагу, сприяти емоційному розвитку дітей.

Матеріал: аркуш паперу формату А3, жовта гуаш, великий пензлик, жовтий круг (сонечко), серветки, магнітна дошка з сонечком, парасолька.

Хід заняття

Організація дітей. Вихователь пропонує дітям вирушити в гості до сонечка (сонечко прикріплене до магнітної дошки). Діти шикуються в колону по одному й ідуть за вихователем, виконуючи рухи відповідно до тексту:

Діти гратись почали, У мандрівочку пішли, Хочуть хлопчики й дівчатка Ясне сонце привітати (ходьба).

А назустріч до малят – Промінців веселий ряд, Промінці сміються, грають І, мов зайчики, стрибають (стрибки).

Щойно сонце піднялося – Світло-сяйво полилося, Вмить оббігло все довкола: Ліс і річку, Луг і поле (біг у середньому темпі з розведеними руками).

Сонце лине вище-вище, «Уставайте!» – сонце кличе, Будить сонечко звірят, І комах, і пташенят (уповільнення бігу, поступовий перехід на звичайну ходьбу).

Вихователь: Малята, давайте пригадаємо, яка зараз пора року? (Весна).

Вихователь: Які зміни відбулися навколо? (З’явилися травичка, листочки на деревах та кущах, гарні весняні квіти).

Вихователь: Ось ми й прийшли до сонечка в гості. Діти, а хто знає закличку про сонечко?

Дитина 1: Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

Дитина 2: Ой, сонечко, сонечко, засвіти,

Буду краще я рости!

Дитина 3: Сонечко, сонечко,

Глянь у віконечко.

Діткам маленьким

З неба засяй!

Вихователь: Подивіться, дітки, ось сонечко і вийшло до нас! Подивіться, яке воно? (Веселе, лагідне, тепле, привітне).

Вихователь: Якого кольору сонечко? (Жовтого).

Вихователь: А якої форми? (Круглої). А це що, діти? (Промінці). Так, сонечко з допомогою своїх промінців торкає нашу землю, нас і все живе і зігріває своїм теплом.

Вихователь: Подивіться, діти, а в нас на столі теж намальоване сонечко. Давайте розглянемо його. Чого йому не вистачає?

Діти: Промінчиків.

Вихователь: Молодці! Так, сонечку не вистачає промінчиків. Давайте намалюємо промінчики нашому сонечку. Якою фарбою ми будемо малювати? Так, жовтою.

Вихователь: Діти, намалюємо промінчики долоньками. Ми вже з вами малювали долоньками квіти. Тепер спробуємо намалювати сонячні промінці.

Діти з допомогою вихователя вмочують долоньки у мисочку з жовтою фарбою та роблять відтиск долоньки навколо жовтого кружечка на великому аркуші паперу. Вихователь нагадує, щоб промінчики однієї дитини не пошкоджували інші промінці, підтримує спілкування між дітьми, обговорення процесу виконання роботи.

Вихователь: Подивіться, діти, яке в нас гарне вийшло сонечко, які гарні в нього промінці. Давайте пограємося з сонечком.