Становлення і шляхи розвитку андрагогіки

Освіта дорослих, яка досягла значних масштабів як за рубежем, так і в Україні, наочно демонструє ефективність використання теорії навчання дітей і підлітків при організації навчання дорослих.

Створенням і розвитком принципів навчання дорослих займається андрагогіка. Це нова галузь знань про людину, одна із наук про освіту, що формуються. Її поява підготовлена і зумовлена всім ходом розвитку освіти, а також логікою розвитку теорії освіти.

Андрагогіка (від гр. апег andros - “доросла людина”, “зрілий чоловік”, ago - " веду") — теорія навчання дорослих, яка вивчає специфічні закономірності засвоєння знань і вмінь дорослим суб’єктом у процесі навчальної діяльності, а також особливості керівництва останнього з боку професійного педагога.

Вперше (1833 р.) поняття " андрагогіка" використав німецький історик освіти Олександр Капп для позначення науки, яка займається проблемами освіти дорослих. Тоді воно не набуло помітного поширення і навіть викликало сумніви в правомірності існування. Наприклад, відомий німецький педагог І. Гербарт (1776 - 1841) вбачав у ньому небезпеку " узаконення вічного неповноліття".

Тільки в середині XX століття андрагогіка пережила “друге народження" і стала набувати рис самостійної науки. Формуванню подібного статусу сприяло кілька причин. Загальне і всебічне ускладнення громадського життя, розширення діапазону видів діяльності сучасної людини, швидке старіння колись набутої компетентності, скорочення термінів її функціональної придатності вперше гостро порушили питання про необхідність учитися все життя. Виявилося, що ні середня, ні вища школа не здатні навчити раз і назавжди.

Ці соціальні фактори набули особливого звучання, освіта дорослих стала розглядатися як система, покликана компенсувати недоліки середньої і вищої школи.

Об'єктом андрагогіки є усі явища дійсності, які обумовлюють розвиток дорослої людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Тобто об'єктом андрагогіки доцільно вважати багатоаспектну неперервну освіту дорослих, яка здійснюється в інститутах формальної, неформальної та інформальної освіти відповідно до соціокультурних умов.

Предмет андрагогіки - це цілісний педагогічний процес, цілеспрямовано організований для освіти дорослого населення в контексті неперервної освіти.

3. Понятійно-термінологічний апарат андрагогіки.

Андрагогіка як наука має свої поняття. Понятійно-термінологічний апарат андрагогікивключає понад 850 термінів^[1]. Основними з них є " освіта дорослих”, " неперервна освіта”, " самоосвіта”, " самовдосконалення”, " саморозвиток” та ін.

Розглянемо деякі з них.

Освіта дорослих - складова системи освіти. її відносно відокремлений підрозділ, основним завданням якого є сприяння всебічному розвитку людини в період її самостійного життя.

Неперервна освіта - це цілеспрямована й узгоджена система освіти і виховання в умовах науково-технічного і соціального прогресу, адекватна його сучасному змісту, важливими характерними особливостями якої є довічність процесу самостійного навчання, виховання і орієнтації на оволодіння знаннями: постійне оновлення змісту освіти: поєднання навчання з практичною діяльністю; постійна самоосвіта.

Самоосвіта (в широкому розумінні) - це усвідомлена, запланована і саморегульована самостійна пізнавальна діяльність особистості, спрямована на гармонійний розвиток та задоволення пізнавального інтересу чи спонукана прагненням чогось навчитися, підвищити адаптившсть професійної діяльності чи засвоїти якийсь новий вид діяльності.

Саморозвиток особистості - процес збагачення здібностей і особистих якостей людини в ході різних видів доцільної діяльності. В основі саморозвитку лежить засвоєння соціального досвіду і досягнень культури, втілених у реаліях, залучених до того чи іншого виду діяльності. Хід саморозвитку і його результати визначаються двома факторами: а) здатністю індивіда до діяльності ‘’зі знанням справи", тобто якістю і рівнем освіти: б) характером і мірою втілення соціально-культурного досвіду в реаліях, з якими маг справу суб’єкт діяльності.

До завдань андрагогіки можна віднести:

- осмислення предмета андрагогіки, ролі освіти в житті і діяльності дорослої людини;

- прогнозування розвитку освіти дорослих як загальноцнвілізаційного процесу;

- становлення і розвиток освіти дорослих в Україні;

- розробка, опис і систематизація понятійного апарату для системи освіти дорослих;

- формування, вимірювання й оцінка професійної компетентності спеціаліста;

- відбір змісту освіти і форм навчання дорослих;

- розвиток активної позиції дорослого в процесі освіти;

- розвиток диференціації й індивідуалізації навчання відповідно до соціальних і особнстісних потреб дорослих;

- розвиток післябазової професійної і неформальної освіти безробітних, забезпечення

психологічної підтримки, орієнтації й адаптації в нових соціально-економічних умовах;

розвиток соціально-економічних передумов освіти людей похилого віку, інвалідів,

пенсіонерів, жінок;

- вивчення досвіду зарубіжних країн в організації освіти дорослих і організація співпраці з міжнародним освітнім товариством;

- освіта дорослих і проблеми соціалізації і ресоціалізації в умовах соціальних змін;

- правове забезпечення, стимули і пільги для освіти дорослих.