![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дітей
2.1. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, проводиться згідно з Інструкцією про порядок здійснення профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, затвердженою цим наказом. 2.2. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дитини без перинатального контакту з ВІЛ за наявності клінічних ознак, лабораторних проявів імуносупресії та епідеміологічних показань проводиться шляхом визначення антитіл до ВІЛ у зразку венозної крові на підставі позитивного результату ІФА, який підтверджується методом імунного блоту. Клінічні ознаки (симптоми та синдроми), які потребують скерування дитини для обстеження на ВІЛ-інфекцію: 1) високоспецифічні (переважно зустрічаються у ВІЛ-інфікованих дітей): - пневмоцистна пневмонія; - кандидоз стравоходу; - позалегеневий криптококкоз; - інвазивна форма сальмонельозу; - лімфоїдно-інтерстиціальний пневмоніт; - оперізувальний лишай з локалізацією в кількох дерматомах; - саркома Капоші; - лімфома; - міжфокальна енцефалопатія, що прогресує; 2) специфічні (частіше зустрічаються у ВІЛ-інфікованих дітей): - важкі бактеріальні інфекції, особливо повторні; - персистуючий або рецидивуючий кандидоз ротової порожнини; - двобічне збільшення слинних залоз; - генералізована персистуюча лімфаденопатія; - гепатоспленомегалія; - персистувальна та рецидивна лихоманка; - неврологічні дисфункції (спастична нижня діплегія, спастична тетраплегія, мозочкова симптоматика тощо); - персистувальний генералізований дерматит, що не відповідає на стандартне лікування; 3) часті (однаково часто зустрічаються як у ВІЛ-інфікованих так і у ВІЛ-негативних дітей): - хронічний або рецидивний отит, який супроводжується виділенням з вух; - персистувальна або рецидивна діарея; - важка пневмонія; - туберкульоз; - бронхоектази; - затримка фізичного та нервово-психічного розвитку; - важке виснаження. Лабораторні ознаки імуносупресії: - зниження рівня CD4-лімфоцитів, визначених методом проточної цитометрії з урахуванням вікової норми; - порушення інших ланок імунітету, виявлене лабораторно. Епідеміологічні показання для скерування дитини для обстеження на ВІЛ-інфекцію: - трансфузія препаратів крові, інфікованих ВІЛ; - ін'єкційне вживання наркотичних речовин; - випадкове травмування голками для ін'єкцій; - зґвалтування чи наявність небезпечних статевих контактів. 2.3. Обстеження дитини на ВІЛ-інфекцію призначає лікар-педіатр, сімейний лікар, дитячий інфекціоніст або спеціаліст педіатричного профілю, який виявляє в дитини відповідні показання. 2.4. При отриманні позитивних результатів обстеження на ВІЛ-інфекцію у дитини старше чотирнадцяти років рішення про надання інформації щодо її ВІЛ-статусу батькам або законному представнику приймає пацієнт. У цьому разі за згодою дитини після з'ясування обставин її життя може залучатися міждисциплінарна команда. Надання інформації про ВІЛ-статус дитини старше чотирнадцяти років її батькам або законному представнику обмежується у випадках, якщо це може зашкодити інтересам, здоров'ю або подальшому лікуванню дитини. Відповідне рішення міждисциплінарної команди обґрунтовується та вноситься до медичної карти. 2.5. Дотестове та післятестове консультування проводиться у відповідності до діючого клінічного протоколу. 2.6. При отриманні позитивних результатів обстеження на ВІЛ-інфекцію дитина скеровується до Центру профілактики і боротьби зі СНІД. Стаціонарним хворим, які перебувають у важкому стані, консультація лікаря-педіатра (дитячого інфекціоніста) Центру профілактики і боротьби зі СНІД забезпечується безпосередньо у відділенні, де перебуває дитина. 2.7. Остаточний діагноз ВІЛ-інфекції встановлює лікар-педіатр (дитячий інфекціоніст) Центру профілактики та боротьби зі СНІД. 2.8. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції здійснюється на підставі позитивних результатів обстеження на ВІЛ (пункти 2.1 і 2.2 цього розділу) та клініко-імунологічних даних у відповідності до діючої національної класифікації ВІЛ-інфекції у дітей. 2.9. Визначення імунологічної стадії хвороби проводиться шляхом дослідження зразка венозної крові дитини методом проточної цитофлуориметрії в лабораторіях, які мають акредитацію для обстеження ВІЛ-інфікованих. 2.10. За призначенням лікаря-педіатра (дитячого інфекціоніста) Центру профілактики та боротьби зі СНІД для встановлення діагнозу використовується визначення вірусного навантаження.
|