Приклад. Характеристика матеріалу деталі і його властивостей

Характеристика матеріалу деталі і його властивостей

Таблиця 1.2 - Хімічний склад матеріалу 38ХА ГОСТ1050-74

Таблиця 1.3 - Механічні властивості стали 38ХА ГОСТ1050-74

Технологічні властивості.

Температура кування, ^оС: початку 1240, кінця 780. Зварюваність –важкозварюванна, рекомендується зварювання плавленням з попереднім підігрівом і наступною термообробкою. Оброблюваність різанням - σ _в =930 МПа, Кv б.ст=0, 8; Кv. тв.спл=0, 7. Флокеночутливість - чуттєва. Схильність до відпускної крихкості – схильна.

Хімічний склад і механічні властивості дозволяють використовувати сплав для виготовлення деталі.

1.3 Аналіз технологічності деталі

Питанням аналізу технологічності конструкції деталі належить займатися на протязі всього періоду роботи над дипломним проектом. Проте в значній мірі ця робота може бути виконана на основі вивчення креслення деталі. При вивченні креслення деталі виконується технологічний аналіз по всім поверхням, які оброблюються. Розглядається їх точність та шорсткість. Дається якісна та кількісна оцінка рівня технологічності деталі.

Під технологічністю конструкції виробу розуміють сукупність конструктивних особливостей виробу, що забезпечує зручність в експлуатації, ремонт та технічне обслуговування при використанні економічних та продуктивних методів обробки. Існує два види оцінки технологічності деталі: якісна і кількісна.

Якісна оцінка включає до себе відпрацьовування її конструкції з метою максимальної уніфікації елементів (діаметральних розмірів, різьб, фасок, канавок, шліцьових з’єднань та інше); правильний вибір та постановку розмірів, оптимальних допусків та шорсткості поверхонь; дотримання всіх вимог, які пред’являються до заготівок; дотримання всіх вимог, які пред’являються до технологічності елементів при механічній обробці (доступність обробки, можливість входу і виходу інструменту, наявність надійних поверхонь для кріплення деталі при механічній обробці) та інше.

Кількісна оцінка визначається за коефіцієнтами по формулі 1.1

> (0, 6... 1), (1.1)

де - коефіцієнт уніфікованих елементів;

- коефіцієнт точності;

- коефіцієнт шорсткості.

Коефіцієнт уніфікації визначається по формулі 1.2

> 0, 6 (1.2)

де К_у.е. – коефіцієнт уніфікації;

Q_у.е., Q_з. – відповідно кількість уніфікованих елементів і загальна кількість елементів. Кількість уніфікованих елементів визначаємо [1, с.8-10, табл.4, с.11-12, табл.5].

Коефіцієнт точності визначається по формулі 1.3

(1.3)

де К_т – коефіцієнт точності;

А_ср – середній квалітет точності визначається по формулі 1.4

, (1.4)

де - кількість розмірів, що мають відповідний квалітет;

- кількість усіх розмірів.

Коефіцієнт шорсткості визначається по формулі 1.5:

> 0, 6, (1.5)

де К_ш – коефіцієнт шорсткості;

Б_ср – середній квалітет шорсткості визначається по формулі 1.6

, (1.6)

де - клас шорсткості;

... - кількість розмірів, що мають відповідний клас шорсткості;

- кількість усіх розмірів.

Деталь вважається технологічною, якщо загальний рівень технологічності складає k_техн> (0, 6÷ 1).

Всі одержані дані заносяться до таблиці 1.4. Розрахунок технологічності супроводжується ескізом.