Податок на землю.

У відповідності до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Податковий кодекс визначає, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або у користуванні, а також земельні частки (паї) (ст. 270). Ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком випадків, передбачених податковим кодексом (ст. 274). Кодексом звільняються від сплати земельного податку:

1) фізичні особи – інваліди І і ІІ групи, фізичні особи, що виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281);

2) юридичні особи – заповідники, дослідні господарства, органи державної влади та самоврядування, релігійні та благодійні організації, громадські організації інвалідів та ін., а також новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах – упродовж 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність (ст.282).

2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Цей податок є нововведений і регулюється ст. 265 Податкового кодексу України. Зазначена ст. 265 відповідно до ч. 1 р. XIX Податкового кодексу (зі змінами) набирає чинності з 1 липня 2012 року. Платниками податку є фізичні і юридичні особи – власники об’єктів житлової нерухомості. Не є об’єктами оподаткування, зокрема, садові або дачні будинки, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку, а також об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю.

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: для квартири – на 120 кв. метрів, для житлового будинку – на 250 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2, 7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

3. Податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах, в тому числі доходи від здачі майна в оренду та отримані за цивільно-правовими договорами. Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва, а також дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних відповідно до норм Кодексу. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%. Ст. 170 Кодексу регулює оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). Турист є фізичною особою, яка, як правило, не є суб’єктом господарювання, тому особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

4. Податок на додану вартість (ПДВ).

У разі, якщо загальна сума від здійснення фізичною особою – підприємцем або юридичною особою операцій з продажу туристичних та інших послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку. ПДВ обраховується звичайно за ставкою 17% від бази оподаткування та додається до ціни товару (згідно з п. 10 р. підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20%).

5. Податок на прибуток підприємств.