Послідовність виконання роботи згідно індивідуального завдання

1. Визначається радіус зони забруднення в районі повітряного вибуху з навітряної сторони, м (табл.1).

2. Визначаються розміри зон радіоактивного забруднення (довжина і ширина) в км (табл.1).

3. Визначаються масштаби для нанесення зон (на схемі, в зошиті).

4. Визначається напрямок поширення радіоактивної хмари в градусах (рис.1).

5. Наносяться на схему зони радіаційного забруднення і еталонні рівні радіації на межах зон (рис.2.).

6. Згідно індивідуального завдання визначається відстань населеного пункту від епіцентру вибуху і наноситься на схему.

7. Визначається час випадання радіоактивних речовин в населеному пункті

8. Визначаються дози опромінення населення на відкритій місцевості через одну годину після вибуху і за одну добу

(Табл.2) і з урахуванням коефіцієнта ослаблення (К_осл) в наявних житлових будинках, виробничих приміщеннях, автомобілях, тракторах та іншій с/г техніці (табл.3).

9. Запропонувати заходи по захисту населення населення, та їх діям в умовах радіаційного забруднення.

При нанесенні на схему зон радіоактивного забруднення спочатку накреслюють на карту (схему) центр ядерного вибуху. Зверху, зліва від нього записують: у чисельнику – вид вибуху і потужність, у знаменнику – час і дату вибуху. Користуючись даними табл.1 потрібно нанести коло зони забруднення в районі вибуху, враховуючи його потужність (табл.1, рис.1). Потім від центру провести пряму лінію – вісь сліду, що відповідає напрямку середнього вітру (азимут вітру) рис. 1, 2. Довжина осі сліду обмежується зовнішньою межею зони А (рис.2.) Перед нанесенням осі сліду і зон забруднення самостійно визначається на схемі масштаб.

Від кола зони забруднення в центрі ядерного вибуху, враховуючи ширину і довжину (табл.1) нанести зони, кожну певного кольору: зона А – синя, зона Б-зелена, зона В – коричнева, зона Г-чорна. Зони позначаються з урахуванням масштабу карти. На межах зон і підзон наносяться еталонні рівні радіації (Р/год).

Згідно індивідуального завдання визначаються відстані населеного пункту від епіцентру вибуху (км) і наносяться на схему (табл1.).

Визначається час випадання радіоактивних речовин в населеному пункті. Час випадання радіоактивних речовин визначається за формулою:

,

де R – відстань від епіцентру вибуху до даного населеного пункту (НП), км;

V – швидкість середнього вітру, км/год.

Визначення можливих доз опромінення (Д) населення за час перебування на відкритій місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами можна зробити за даними табл.2. за одну годину після вибуху і одну добу.

Доза опромінення визначається за формулою

де Д – доза опромінення (Р);

Рср – середній рівень радіації (потужність дози), Р/год;

t – тривалість опромінення, год.

Дози опромінення при укритті населення в будинках мешкання, виробничих будівлях і транспорті визначаються за допомогою формули:

де К_осл – коефіцієнт ослаблення радіації (безрозмірна величина) транспортними засобами, будинками, спорудами. (табл.3).

Кінцевим етапом оцінки радіаційної обстановки є висновки начальника цивільної оборони (начальника штабу цивільної оборони) об’єкта про вплив радіоактивного забруднення на виробничу діяльність, ведення рятувальних і невідкладних робіт на об’єкті, проведення польових робіт; найбільш доцільний варіант дій формувань при перетинанні зон і веденні рятувальних робіт на об’єкті; заходи захисту населення і особового складу формувань ЦО; кому і які необхідно дати розпорядження з метою забезпечення дій формувань в умовах радіоактивного забруднення; заходи захисту населення, тварин, рослин, урожаю, кормів, вододжерел; визначення сил і засобів для ліквідації наслідків радіоактивного забруднення; заявка для доставки необхідних засобів.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки знаходять відображення в рішенні начальника ЦО для організації рятувальних і невідкладних робіт і є основою для організації захисту населення в умовах радіоактивного забруднення.

Таблиця 1