Охарактеризуйте методи та показники визначення диференціації за рівнем доходів.

Рівень диференціації доходів вимірюється декількома показниками.

Для визначення міри нерівності доходів у світовій практиці використовується декілька показників. Один із них - так звана крива Лоренца. Вона показує, наскільки фактичний розподіл доходів між різними групами населення відрізняється від рівномірного розподілу доходів

Основні показники диференціації доходів населення

Крива Лоренца

З кривою Лоренца пов'язаний ще один показник нерівності доходів. Це коефіцієнт Джині, або індекс концентрації доходів населення. Він є узагальнюючим показником нерівності і визначається за допомогою кривої Лоренца відношенням площі сегмента, утвореного лінією абсолютної рівності і кривою Лоренца (на графіку сегмент заштриховано), до загальної площі трикутника, що знаходиться гад лінією абсолютної рівності. Якщо у розподілі доходів встановлюється абсолютна рівність, то площа трикутника дорівнюватиме нулю, а отже, нульовим буде і коефіцієнт Джині. У разі абсолютної нерівності, коли всі доходи концентруються у розпорядженні однієї особи, коефіцієнт дорівнюватиме одиниці. Він є відносним показником і його реальне значення знаходиться між нулем та одиницею. Чим більший коефіцієнт Джині, тим більший ступінь нерівності доходів.

Показником диференціації доходів є і так званий децильний коефіцієнт. Він виражає співвідношення між середніми доходами 10% населення з найвищими доходами і 10% населення з найнижчими доходами.

Оскільки високий рівень диференціації доходів може спричинити загострення соціальних суперечностей, держава у країнах ринкової економіки розробляє заходи, спрямовані на зменшення розвитку у доходах різних груп населення. Ці заходи являють собою зміст політики регулювання доходів. До них належить підвищення мінімальної заробітної плати, диференціювання оподаткування різних груп отримувачів доходів. Важливу роль відіграють соціальні трансферти, які є системою заходів грошової або натуральної допомоги з боку держави групам населення з низькими доходами, що дає змогу підвищити рівень їх доходів. Така політика, сприяючи вирівнюванню доходів, зменшує соціальну напруженість у суспільстві і певним чином сприяє економічному розвитку.