![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Коди MBNB, основні параметри
Для забезпечення можливостей виявлення помилок цифрова послідовність повинна мати наперед задану закономірність. Так, коди ЧПІ (АМІ), НДВ-3 має чергування полярності імпульсів (HRZ, RZ закономірності не мають). На практиці використовується код, коли у вихідну інформаційну послідовність вводяться додаткові символи, які розташовуються на регулярних і чітко обґрунтованих позиціях. При цьому виключається поява довгої серії нулів і знижується зміст ВЧ складових. Цим вимогам задовольняють блочні коди типу МВNB. При побудові таких кодів блок із М бінарних символів вихідної інформації замінюється блоком із N бінарних символів, при цьому M< N, тобто в вихідний сигнал вводиться надмірність.
Основні характеристики (параметри) кодів MBNBпоказані в таблиці 1 Таблиця 1
Для оцінки і порівняння блочних кодів використовуються параметри, показані в таблиці 1: - відношення N/M – між швидкістю передачі в ЛТ і швидкістю вхідних сигналів, що надходять; - середнє значення символів Вкі (В1, В2, В3), що доцільно вибирати мінімальним, щоб зменшити оптичну потужність і дробовий шум фотоприймача. вк показує статистичне значення між відношенням одиничних і нульових символів в комбінації. Якщо кількість одиниць дорівнює кількості нулів, то Вк=0, 5; - максимальне число послідовних 1та 0 (l0max, l1max), що може мати лінійний сигнал. Ці параметри бажано вибирати мінімальними, щоб спростити виділення Fт (це максимальна кількість одиничних і нульових серій підряд); - диспаритетність (D) – це перевищення кількості 1 над кількістю 0, або різниця між кількістю одиниць та нулів. Зниження диспаритетності спрощує систему синхронізації і зменшує зміст НЧ складових. Диспаритетність може бути із знаком мінус, якщо перевищує кількість нулів або плюсова, якщо перевищує кількість одиниць. Наприклад: 000101 – Д = -2; 101111 – Д = +4; 101100 – Д = 0; -
безперервна частина спектральної щільності D1 і D2 (у відсотках), яка розташована відповідно в інтервалі (0...0, 3) /Ті; (0...0, 1)/Ті, де Ті – тактовий інтервал. При виборі коду варто враховувати те, що зростання необхідної щільності оптичної енергії у системі, в залежності від швидкості передачі може складати 3, 5 дБ на октаву (СМІ – 3, 5 дБ, 2В3В – 2 дБ). В даний час в ВОСП міських мереж використовують коди СМІ, МСМІ; зонових мережах – СМІ і 5В6В; на магістральних мережах - МВ1С, МВ1Р. Коди 2В3В, 3В4В, 5В6В, 6В8В – використовуються в середньошвидкісних ВОСП. Для їх формування потрібні більш складні кодери, але їх надлишковість менша 0, 5, тобто вони не потребують збільшення Fт в лінії в два рази, що дозволяє при тих ж параметрах сигналів на вході вирішувальних пристроїв (ВП) регенераторів, збільшити довжину регенераційної ділянки, та зменшити вартість обладнання ЛТ і в цілому ВОСП. На високошвидкісних ВОСП використовуються коди із вставками типу МВ1С, МВ1Р. При формуванні кодів МВ1С до М інформаційних символів додається один додатковий 1С, який приймає значення 1 та 0 залежно від останнього інформаційного символу. Якщо останній інформаційний символ був 1, то символ приймає значення 0, а якщо 0, то 1. В кодах МВ1Р інформаційний сигнал попередньо скремблірується, а потім формується код МВ1Р. При цьому, якщо М – непарне число, то символ Р приймає значення 1, якщо парне – 0. Схема реалізація кодерів більш проста, чим в кодах МВNВ, мається можливість контролювати помилки в регенераторах. Переваги скрембльованого сигналу: - менша вірогідність появи послідовності однакових символів; - стабільність швидкості передачі в лінії; - можливість точного розрахунку ВТЧ, тому що можна визначити вірогідність появи будь-якої комбінації в коді; - менший вплив статистичних параметрів початкового сигналу на фазове тремтіння (джіттер) цифрового сигналу. Недолік: розмноження помилок при відновленні сигналу в дескремблері на приймальній станції, що обмежує використання методу. Формування блочних кодів МВNВ полягає в тому, що М-бітні блоки необхідно замінити N-бітними блоками. Для цього можуть використовуватися алфавіти, як правило з від’ємною або додатньою диспаритетністю. Алфавіт повинен відповідати параметрам, відповідно до типу коду.(табл.1)
a) Формування коду 2В3В
2В Алф.1
3В Д= -1 Д= +1 Д= -1 Д= +1 Д= -1
2В Алф.2
3В
Д= -1 Д= -3 Д= +1 Д= -3 Д’= -1 Д’= -4 Д’= -3 Д’= -6
По параметрах, які вказані в таблиці, більше підходить варіант 1. Але при формуванні коду можна використовувати обидва алфавіти, щоб Д’ і були в межах вказаних норм. b) Формування коду 3В4В
3В Алф1 В
Д= +2 Д=0 Д=0 Д=0 Д’= +2 Д’= +2 Д’= +2 Д’= +2
3В Алф.2
4В Д= -2 Д= -2 Д=0 Д=0 Д’= -2 Д’= -4 Д’= -4 Д’= -4 При формуванні коду з використанням алфавіту 2 не відповідає нормам накопичуюча диспаритетність Д’. c) Формування коду 3В4В з використанням від’ємної і додатньої диспаритетності Д0, + , Д0, -
3В
4В Д= +2 Д=0 Д= -2 Д=0 Д= 0 Д=0 Д=0
Д’= +2 Д’= +2 Д’= 0 Д’= 0 Д’= 0 Д’= 0
Питання до самостійної підготовки: 1. Що представляють собою блочні коди МВNВ? 2. Якими основними параметрами характеризуються коди МВNВ? 3. Що визначає відношення N/M? 4. Що таке диспаритетність і накопичуюча диспаритетність? Їх роль в формуванні коду. 5. Яку роль відіграють параметри l0max і l1max при формуванні коду? 6. Які коди можна використати в ВОСП на міських та зонових мережах?
|