ІІІ. 2. Аналіз результатів корекційної роботи

З учнями 3-Б класу Навчально-виховного комплексу Загальноосвітньої школи № 34 І-ІІ ступенів Економіко-правового ліцею «Сучасник» Т.В. та Р.Т. була проведена корекційна роботи, яка направлена на розвиток пізнавальних процесів, а саме памʼ яті, уваги, мислення та уяви. Робота проводилась протягом десяти днів, під час яких відбувалась ефективна робота з учнями. Перед досліджуваними було поставлено багато завдань, направлених на розвиток саме цих пізнавальних процесів. Під час роботи учні виконували всі запропоновані завдання, результати звісно були різні, але з кожною проведеною роботою було видно позитивні результати.

Після корекційної роботи з учнями була проведена повторна діагностична робота для порівняння результатів корекційної роботи. Розглянемо кожну з проведених методик окремо.

Методика «Образна пам'ять», яка повторно проводилась з Р.Т. 21 квітня. Хлопцю необхідно було запам’ятати малюнки, які були запропоновані в методиці. Отже, в результаті корекційної роботи досліджуваний запам’ятав на один малюнок більше ніж до корекційної роботи з учнем, що свідчить про високий рівень образної памʼ яті досліджуваного.

Методика Методика «Коректурна проба» Бурдона, яка повторно проводилась з учнем 21 квітня мала більш видимі результати. Отже, після проведеної з Томом корекційної роботи його результати покращились, про що свідчать такі дані: продуктивність дорівнює одному балу, точність дорівнює 24 балам, а загалом стійкість уваги дорівнює 9, тобто оптант має середню стійкість уваги, до роботи з ним він мав низьку стійкість уваги.

Порівняння результатів методик докорекційної та корекційної роботи до даної методики можна зробити у наступному графіку.

Розглянемо тест Торренса «Завершення картинок» (адаптація А.Н. Вороніним), яка проводилась з учнем 22 квітня. Результати післякорекційної роботи з даної методики мають досить суперечливий характер, оскільки продуктивність мислення учня звісно не змінилась і так і має 10 балів, оригінальність покращилась і має 11 балів, за Т шкалою – 55, тобто середній рівень, в докорекційній роботі це був знижений рівень, розробленість мислення так і залишилась 30 балів, тобто знижений рівень, а от гнучкість погіршилась: була 6 балів, а стала три. Порівняльні результати розглянемо у графіку.

Розглянемо як змінились результати психодіагностичної роботи з Т. В. після проведеної з ним корекційної роботи.

Почнемо нашу роботу з методики Мюнстерберга «Діагностика вибірковості уваги дитини». Робота з учнем проводилась 25 квітня. Стимульний матеріал для досліджуваного був змінений, оскільки він для нього був вже знайомим. Хлопець вже відчував себе впевненішим, одразу приступив до роботи, хоча все ще довго зупинявся на рядках і переглядав їх по декілька разів. Але не дивлячись на це результати роботи не мали особливих результатів. Оптант з 25 запропонованих слів знайшов 22, хоча в порівнянні з докорекційною роботою це не поганий результат, оскільки раніше хлопцем було викреслено лише 9 слів, при чому цього разу він не викреслив жодного зайвого слова і втратив 300 с. Хоча, не дивлячись на це в результаті інтерпретації результатів хлопець має низький рівень вибірковості уваги. Порівняння результатів роботи можна побачити на графіку.

«Діагностика вибірковості уваги»

Розглянемо докладніше результати післякрекційної роботи методика «Намалюй що-небудь». Досліджуваний зново довго думав над тим, що саме йому намалювати, починав виводити певні штрихи і витирав їх та починав зново думати над малюнком. Цього разу малюнок був дуже простим та не оригінальним, деталі на малюнки опрацьовані дуже погано, фантазія взагалі відсутня, що свідчить про те, що рівень уяви оптанта низький. В порівнянні з результатами, які були до корекційної роботи, результати погіршились. Тому, можна зробити висновок, що проведені в корекційній роботі вправи були неефективними для учня.

Методика «Вивчи слова», яка була проведена з учнем мала більш позитивні результати в порівнянні з попередньою. Досліджуваний з першого разу відтворив 6 слів, з другого – 7, з третього та четвертого – 9, з п’ятого – 10, і останнього разу досліджуваний відтворив всі 12 слів, що свідчить про високий рівень памʼ яті досліджуваного. Порівняння результатів можна зробити по графіку.