Діти з порушенням мовлення.

Найважливішою психічною функцією людини є мовлення – основний засіб спілкування людей. Але мова – це не лише найважливіше знаряддя спілкування людей, а й могутній засіб набуття знань. Без розвиненої мови діти не зможуть здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможуть гармонійно розвиватися. Від рівня мовного розвитку учнів залежить і успішність їх навчання в школі. Наприклад, недосконалі навички читання призводять до того, що діти мало і неохоче читають, позбавляючи себе одного з найважливіших джерел знань і збагачення словникового запасу. Обмеженість словникового запасу і низька техніка читання перешкоджають дітям зрозуміти прочитане. Через низький розвиток мови учням важко давати логічно обґрунтовані відповіді на запитання, зв`язно й послідовно розповідати зміст прочитаного.

Це негативно впливає й на інші сторони діяльності дітей, вони втрачають інтерес до навчання, не вміють зосередитися під час виконання завдання, в них уповільнений темп роботи, недостатня спостережливість, низька мовна активність. За допомогою мовлення людина передає іншим людям свої думки, почуття, бажання, досвід, спонукає їх до вчинків і дій.

Розвиток мислення значною мірою зумовлений розвитком мовлення і, навпаки, розвиток мовлення залежить від розвитку мислення. В багатьох дефектологічних дослідженнях доведена роль мовлення в розвитку компенсаторних процесів при різноманітних формах дитячих аномалій.

До окремої групи відносять дітей із значними порушеннями мовлення при збереженому слуху та інтелекті. Це особлива категорія дітей – діти з порушенням мовлення. Вивченням, попередженням і корекцією порушень мовлення займається галузь наукової і практичної дефектології – логопедія.

В основі методів логопедичної науки лежать принципи розвитку, системного підходу, розгляду мовленнєвих порушень у взаємозв’язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку.

Принцип розвитку полягає в тому, що замість фіксації і опису мовленнєвих порушень, які має дитина на даний момент, необхідно встановити, якими паталогічними факторами викликані ці зміни та простежити динаміку їх розвитку. Утруднення в артикуляції звуків мовлення викликають різні недоліки вимовляння. Нечіткість артикуляції може призвести до відставання в оволодінні звуковим складом слова, а це, в свою чергу, до аграматизмів у писемному мовленні. Крім того, нечіткість артикуляції призводить до обмеження мовної активності.

Принцип системного підходу відтворює складну структуру мовленнєвої функції, яка включає звукову, вимовляльну сторону мовлення, фонематичні процеси, лексику і граматичну будову.

Нині в Україні спостерігається тенденція до зростання мовленнєвих вад у дітей. Це обумовлено погіршенням екологічних і соціально-економічних умов життя. Хоча мовлення є найпізнішою філогенетично сформованою психологічною функцією та вона однією з перших реагує на несприятливі умови розвитку організму, тим самим сигналізуючи про ушкодження нервово-психічного стану здоров’я дитини. Умови життєдіяльності організму, його взаємодія з оточуючим середовищем, режимами руху, діяльністю є важливим індикатором багатьох психічних процесів.

Загальновідомо, чим вища рухова активність дитини, тим інтенсивніше розвивається її мовлення. Мовлення – один з основних елементів у рухово-просторових вправах. Ритм віршів, приказок, прислів’їв сприяє розвитку координації, загальної і тонкої мимовільної моторики. За допомогою віршів виробляються правильний темп мовлення, дихання, мовленнєвий слух, пам’ять.

Коли дитина опановує рухові вміння та навички, одночасно розвивається й координація рухів. Формування рухів відбувається за участю мовлення. Точне динамічне виконання вправ для ніг, тулуба, рук, голови розвиває досконалість рухів артикуляційного апарату. Особливо тісно це пов’язано зі становленням мовлення, розвитком тонких рухів пальців рук. Не знаходячи потрібного слова для пояснення, людина починає допомагати собі жестами. І навпаки. Дитина, яка зосереджено зайнята письмом, малюванням, допомагає собі, невимушено висунувши язика. Досвідчений дослідник дитячого мовлення М. Кольцова помітила, що рухи пальців рук пов’язані з мовленнєвою функцією. Відомо, що однією з перших форм спілкування первісних людей були жести. Розвиток функцій руки і мовлення у людини відбувається паралельно. Отже, є всі підстави розглядати кисть руки як орган мовлення (як і артикуляційний апарат). З цього погляду проекція руки є ще однією мовленнєвою зоною мозку.

У дітей з вадами мовлення спостерігається виражена загальна моторна недостатність різного ступеню, а також відхилення в розвитку рухів пальців рук, оскільки ці рухи тісно пов’язані з основною функцією. В зв’язку з цим в системі навчання та виховання дітей з вадами мовлення передбачаються корекційно-виховні заходи в даному напрямі.

Логопеди і вихователі практикують під час занять спеціальні вправи.

Використання комп’ютерних технологій у логопедії та спеціальній педагогіці стає необхідною умовою і невід’ємним елементом усієї діагностико-корекційної роботи з особами, які мають вади у мовленнєвому та фізичному розвитку. Нині дефектологи розв’язують нагальне завдання – створення умов для самоосвіти й індивідуального навчання вдома, шо дає змогу ефективніше реалізувати методи особистістно орієнтованої освіти. Це розкриває великі можливості для людей, особливо тих, які мають незначні (НВМ) та важкі вади мовлення (ВВМ). Недостатня сформованість усного мовлення поєднується з недорозвиненням фонематичного аналізу та синтезу, що призводить до ускладнення засвоєння навичок читання та письма. Недорозвинення мовлення часто поєднується з неврологічними та психопатологічними порушеннями.

За даними Є. Мастюкової виділено найхарактерніший з них гіпертензійний-гідроцефальний синдром – синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску, який проявляється у порушенні розумової праездатності, довільної діяльності, поведінки, у швидкому виснажуванні, перевтомі від будь-якої діяльності, підвищеній збудливості, роздратованості, рухливій розгальмованості. Такі люди погано переносять жару, духоту, поїздки у транспорті, скаржаться на головний біль і запаморочення.

У людей із ВВМ під час неврологічного обстеження часто спостерігаються нерізко виражені рухові порушення. Вони характеризуються змінним тонусом, некоординацією рухів, недостатньо диференційованою моторикою пальців рук тощо. При цьому обстеження вищих психічних функцій часто виявляє недоліки окремих видів гнозису та праксису. У більшості осіб з ВВМ спостерігаються специфічні стійкі помилки під час читання та письма. Дослідженнями Р. Лалаєвоі встановлений взаємозв'язок ступеня та виду порушення читання і письма зі станом усного мовлення.

В Інституті спеціальної педагогіки, у співпраці з Навчально-науковим центром АПН України, та в Інституті корекційної педагогіки і психології національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова приділяється велика увага як сучасним мультимедійним засобам, так і пошуку більш потужного програмно-апаратного інструментарію розв’язання завдань спеціальної дидактики.

Під " мультимедіа" ми розуміємо комп’ютерні програмні засоби, які дають змогу пред’вити навчально-методичний матеріал у естетично організованій інтерактивній формі за допомогою двох модальностей — звукової та візуальної. Вони забезпечують ефективніше застосування дидактико-логопедичних прийомів у периептивно-мнестичних процесах, що допомагає досягти кінцевої навчально-корекційної мети на більш високому якісному рівні.

Вивчення досвіду застосування мультимедійних навчально-корекційних засобів дають підстави твердити, що мультимедійні програми мають значні техніко-педагогічні переваги порівняно з традиційними методичними засобами та прийомами їх використання. Ці переваги досягаються за рахунок можливості створення інтерфейсу користувача, де за допомогою комп’ютера та реалізації законів корекційної педагогіки, психології, естетики можливо забезпечити максимальну насиченість всіх елементів перцептивних полів (візуального та аудитивного), а також мнестичних процесів. Як стверджує Н. Клемешова, естетично організована форма пред'явлення навчального матеріалу, реалізована через мультимедіа. сприяє кращому засвоєнню навчального змісту.

Велике значення має й можливість будувати інтерактивні діалогові ситуації. Навчально-корекційний діалог — це не лише обмін інформацією, а засвоєння знань з корекцією певних процесів, що лежать в основі формування вмінь. Інтерактивність притаманна лише мультимедійним дидактичним комп’ютерним засобам. Вона відрізняє їх від традиційних екранних засобів, насамперед, можливістю досягнення міцнішого засвоєння навчального матеріалу. Враховуючи цю властивість, ми виділяємо наступні потенційні функції мультимедійних програм: мотивуючу, пояснювальну, корекційну, розвивальну, інформаційну, евристичну, систематизуючу.

Реалізація цих функцій значною мірою залежить від того, наскільки вдало організовуватимуться комп'ютерно-орієнтований дидактичний та програмно-апаратний аспекти корекційного процесу.

Безумовно, факт запровадження комп'ютерних технологій – прогресивне явище у корекційній педагогіці та психології. Водночас ефективність його залежить від того, який саме психолого-педагогічний зміст закладено у ці технології, які функції вони виконуватимуть, яку роль і місце займатимуть у корекційному процесі. Зміна програмно-апаратних засобів окремо від комп’ютерно-орієнтованих дидактичних матеріалів не дає змоги досягти необхідної ефективності та якості навчально-корекційного процесу. Ефективність дидактичної складової залежить від: принципів навчання, змісту, обраної методики, правильності переносу традиційних форм і методів у комп'ютерні технології.

Оскільки робота з мультимедійними програмами не дає можливості реалізувати у корекційному процесі всю гаму психолого-дидактичних аспектів, її варто застосовувати разом з традиційними формами впливу. Зрозуміло, що інакше і не може бути, бо мультимедійні засоби ніколи не створювалися для розв’язання суто дидактичних задач, а тим паче – корекційних.

Таким чином, створення нових програмно-апаратних засобів, здатних вирішувати практичні питання дидактики спеціальної педагогіки, залишається актуальною проблемою. Одним із напрямів її вирішення у корекційній педагогіці може бути створення і запровадження комп'ютерно-орієнтованих програмно-апаратних засобів, в основу яких покладена парадигма експертних систем. Логопедична допомога – це комплекс педагогічних, медичних і психологічних засобів, спрямованих на корекцію мовленнєвих порушень. Оскільки мовлення – основний засіб спілкування між людьми, то від початку існування людства особи з порушеннями мовлення привертали до себе увагу. У різні історичні періоди ставлення до них було неоднаковим.