Приклад: 1) Позитивне твердження: “Безробіття становить 7% робочої сили ”.

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський індустріальний коледж»

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

Електронний підручник

ТЕМА 1. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА СУСПІЛЬНА НАУКА.

(6 годин)

Мета: 1) з’ясувати значення вивчення політичної економії студентами економічного відділення;

2) ознайомити студентів з навчальним планом (програмою), форма-

ми навчальної роботи;

3) розкрити етапи виникнення політичної економії як науки, її предмету та методів пізнання.

Студент повинен знати: - зміст понять «економіка», «продуктивні сили», «економічні відносини», «економічні закони», «економічні категорії», «наукова абстракція».

Студент повинен вміти: - виділяти мікро – та макроекономічні величини;

- визначати економічні твердження позитивної та нормативної політичної економії;

- обґрунтовано проводити відмінності між законами природи та економічними законами;

- користуватися основними методами дослідження економічних явищ.

План

1. Поняття економіки як системи економічних знань. Предмет і функції політичної економії.

2. Економічні категорії та економічні закони. Класифікація економічних законів.

3. Методи дослідження економічних явищ.

4. Етапи розвитку політичної економії як науки.

Перше питання

Вивчення кожної науки починається з визначення предмета, тобто того кола питань, які вона досліджує, з’ясування цілей, які вона переслідує, методів, які використовує.

Якою б різноманітною не була людська діяльність, вона повинна мати власну основу. Такою основою є економічне життя суспільства, тісно пов’язане з потребами та інтересами людей.

Вперше поняття “економіка” ввів грецький мислитель Аристотель (ІІІ ст. до н.е.). Описуючи організацію господарства в маєтку рабовлас-ника, він фактично обґрунтував суть економіки як науки про домашнє господарство. Він поділив науку про багатство на економіку та хремастику. Під економікою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей, під хремастикою – накопичення грошей (до якого ставився негативно).

В економічній літературі даються різні тлумачення поняття “економіка” як науки.

Усі тлумачення свідчать про те, що економіка безпосередньо пов’язана з виробництвом, зі створенням матеріальних та духовних благ.

Суспільне виробництво має дві сторони: технічну (матеріальну) й суспільну. Технічну виражають продуктивні сили, а суспільну – економічні (виробничі відносини).

Політична економія – наука, яка вивчає економічні (виробничі) відносини в їхній взаємодії з розвитком продуктивних сил, а також економічні закони, що визначають процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання в різних історичних епохах.

Економічні (виробничі відносини) – вони виражають ті стосунки, які виникають між людьми з приводу ВРОС матеріальних та духовних благ.

Економічні (в иробничі відносини):

a. соціально-економічні відносини – відносини, які виникають між людьми з приводу ВРОС матеріальних і духовних благ. Основу цих відносин становлять відносини власності та засоби виробництва і виготовлений продукт;

б. організаційно-економічні відносини – певна система господарського механізму: форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства (промисловість, будівництво, сільське господарство, суспільний поділ праці, кооперація – спільна участь багатьох у єдиному процесі).

Продуктивні сили – виробничі ресурси суспільства, відображають відносини “людина” – “природа”.

Продуктивні сили – це сукупність факторів виробництва: робочої сили і засобів виробництва.

Об’єктом політичної економії є економіка в цілому.

Економіка розглядається з двох рівнів аналізу:

мікрорівень (мікроекономіка) – починається з сімейного господарства, підприємства, фірми, галузі та видів виробництва.

макрорівень (макроекономіка) – охоплює господарство цілої країни.

всесвітній рівень – міждержавні економічні структури та світове господарство.

Мікроекономіка як наука вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами, досліджує взаємозв’язки споживачів і фірм, пов’язує в одне ціле виробництво і ринок.

Об’єкт – конкретні економічні одиниці.

Макроекономіка – вивчає економічний стан, «здоров’я» країни в цілому (процес суспільного виробництва та відтворення, суспільного продукту, використання НД, податків, прибутку, безробіття, інфляції).

В політичній економії слід відрізняти позитивний і нормативний аналіз.

Позитивна політична економія – передбачає пояснення економічних явищ і процесів, перевірку їх практикою з тим, щоб побудувати прогнозні людей.

вивчає те що є (центральний

у мікроекономіці)

Нормативна політична економія – показує оціночні судження окремих людей відносно того, якою повинна бути економіка.

показує як повинно бути,

яким має бути рішення, який варіант кращий.

Позитивна – передбачає фактичний стан економіки.

Нормативна – визначає, які конкретні умови або аспекти економіки бажані або небажані.

Приклад: 1) Позитивне твердження: “Безробіття становить 7% робочої сили ”.

Нормативне твердження: “Безробіття треба зменшити»

2) Позитивне твердження: “За рівними умовами, якщо плата

за навчання виросте, число абітурієнтів в наш університет

знизиться ”.

Нормативне твердження: “Плату за навчання треба знизити, щоб більше студентів змогло одержати освіту ”.

Домашнє завдання: наведіть приклади мікро – та макроекономічних тверджень, визначаючи їх позитивний та нормативний рівень.

Функції політичної економії:

1) методологічна –політична економія є методологічною основою для інших наук (економіки промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, економічної географії), тобто розробляє загальні методологічні принципи, без яких не можна обійтися.

2) прогностична – пов’язана з обґрунтуванням планів і прогнозуванням перспектив економічного розвитку.

Теоретичний аналіз необхідний, щоб обґрунтувати плани фірми щодо набору робочої сили, обсягу капіталовкладень, сировини для виробництва певної кількості продукції.

3) практична (прагматична) – розробляє принципи і методи раціонального господарювання, обґрунтовує шляхи переходу до ринку, зокрема такі процеси як роздержавлення економіки, приватизація, створення ринкової інфраструктури: оптових підприємств, бірж, банків, страхових фірм; попит та пропозицію.

У світовій практиці лідери держав йдуть за допомогою до економістів, просять ради і рекомендації з проблем економічної політики. “Політекономія нині входить в якості невід’ємного члена урядових рад”.

Приклад: президент США постійно використовує рекомендації своєї Ради економічних консультантів.

4) екологічна – зв’язок економіки з природоохоронними проблемами та ресурсозбереженням. На основі теоретичних обґрунтувань розробляється і вдосконалюється економічний механізм охорони навколишнього природного середовища: використання вартісних важелів у забезпеченні фінансування природоохоронних заходів, виплат за користування природними ресурсами, виплат за порушення екологічних нормативів і стандартів, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у природному довкіллі, створення системи економічного регулювання захисту населення й промислового персоналу від наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

5) пізнавальна – політична економія покликана вивчати та пояснювати процеси ат явища економічного життя суспільства, досліджувати умови та характер функціонування суспільного виробництва та його вплив на соціальні процеси.

Друге питання

Економічні категорії – це теоретичний вираз, численні форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Економічні категорії – це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів.

Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.

Наприклад: розкриття ринкової економіки неможливо без оволодіння цілою системою економічних категорій: товар, гроші, вартість, ціна, маркетинг (як форма організації економіки).

Економічні категорії відбивають об’єктивну дійсність, тобто мають об’єктивний характер. Значна частина категорій має історичний характер (відповідають певним історичним умовам).

Економічні закони – це стійкі, істотні, причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності явищ і процесів економічного життя.

Економічні закони відображають зв’язки, взаємозалежності кількох явищ. Категорії фіксують статичний стан, а закони – динаміку, процеси руху й розвитку економічного життя.

Економічні закони мають сутнісний об’єктивний характер, виявляються через практичну діяльність людей. Економічні закони відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – ВРОС. Крім цього, економічні закони діють не вічно, більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Класифікація економічних законів:

1) загальні – властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності ВВ рівню й характеру ПС, закон зростання ПП, закон РЧ);

2) закони, діючі у декількох суспільно-економічних формаціях (закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу);

3) специфічні – діють в межах одного суспільного способу виробництва (основний економічний закон, закон виробництва додаткової вартості);

4) закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва (закон породження монополії концентрацією виробництва).

Третє питання

Термін “метод” походить від грецького “methodas” – шлях до чогось, шлях пізнання.

Метод політичної економії – шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення цієї взаємодії.

1) Метод наукової абстракції – метод поглибленого пізнання дійсності, заснований на очищенні інформативного матеріалу від випадкового, неістотного і виділення в ньому стійкого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції є економічні категорії і закони.

Абстрагування дозволяє встановити суть процесів і не змішувати цю суть з формою, в якій деякі процеси постають перед нами на основі їх безпосереднього сприйняття.

2) Метод аналізу і синтезу.

Аналіз – процес розумового або фізичного розкладання цілого на складові частини.

Синтез – поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.

Аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об’єкта.

3) Метод поєднання якісного та кількісного аналізу (кількісна характеристика – це невід’ємна частина будь-якого економічного дослідження).

1. Врожай зерна в цьому році менше на 10% в порівнянні з минулим роком (у минулому році вродило 35, 7 млн. т зерна). Перший заступник міністра АПК сказав, що ціна на хліб не зросте.

2. В Миколаївській області на 1 серпня 2008 року 1048 вакантних місць, тобто на одне робоче місце претендує 22 чол., при цьому в Березанському районі – 98 чол., в Первомайському – 74 чол.

Рівень безробіття – (на 1 серпня) 3, 04% по області (Новоодеський – 8, 48%, Первомайський – 5, 45%).

3. Номінальна зарплата 2453 грн. в липні. Показник поляризації між високим і низьким рівнем середньо галузевої зарплати становить 13, 3 раза.

4) Метод поєднання логічного та історичного підходів

5) Соціально-економічний експеримент

Графіки, діаграми, математичні формули.

Четверте питання

“Як усяка дитина, політична економія почала формуватися задовго до її народження” (Самуельсон)