Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нація як суб'єкт політики. Політика і націоналізм. Доктрини націоналізму.
Ніхто нам не збудує держави, коли самі її не збудуємо, і ніхто з нас не сформує нації, коли ми самі нацією не захочемо бути. В’ячеслав Липинський
ТЕМАТИКА ЕСЕ
1) Микола Міхновський — романтик української ідеї. 2) Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова. 3) Чинний націоналізм як ідеологічне підґрунтя ОУН. 4) «Націократична держава» Миколи Сціборського. 5) Трансформації «інтеґрального» націоналізму.
Питання для дискусії: Як пов’язані між собою етнос – нація – держава у різних країнах, хто кого творить і за яких обставин? Чи кожна нація має етнічну основу і може розглядатися як наступний, вищий ступінь етнічного розвитку? Чи кожен етнос, що має власну державу може вважатися нацією? (наприклад русичі в часи Київської княжої держави) Яке означення підходить для усіх націй та які є їх різновиди? Чим відрізняється «сепаратизм» від «національно-визвольного руху»? Чи є в Україні підстави для сепаратизму?
Дискусія «Критерії нації» «Велике питання, що стояло в центрі європейської політики ХIХ століття, полягало у тому, хто повинен правити - принци чи народ? Перша світова війна, змівши династичних монархів континенту і їх імперії, вирішила це питання, але лише для того, щоб поставити інше: як повинен правити народ - за допомогою обраних представників, чия влада буде обмежена, або за допомогою самозваної політичної еліти, що здійснює тотальний контроль над тими, ким вона править? Після другої світової війни і після завершення холодної війни тоталітаризм у Європі був розтрощений. Однак на порядок денний постало третє питання, яке заложив основу великомасштабного насильства, що послідувало за крахом комунізму і закінченням суперництва Сходу і Заходу на європейському континенті: хто саме є народом, який повинен реалізовувати цілі самоврядування?» (М. Манделбаум «Майбутнє націоналізму»). Як Ви вважаєте, за якими критеріями можливо виділити окремі народи і нації, що повинно їх об’єднувати чи розмежовувати? Чи підходе для сучасного світу критерії які ставили для еллінів у стародавній Греції, коли Ви не повинні були народитись у Греції, щоб бути греком, проте повинні були одягатись, розмовляти, мислити, як грек?
Рекомендована література 1. Георгій Касьянов. Теорії нації та націоналізму. Київ, 1999. 2. Зеленько Г. І. Громадські організації як структури громадянського суспільства (на прикладі Молдови) // Г. І. Зеленько, В. І. Анікін / Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Науковий часопис НПУ ім. М.Драгоманова. 2011. – Серія 22. – Вип. 6. – С. 40–47. 3. Ернест Ґелнер. Нації та націоналізм. Націоналізм. Київ, 2003. 4. Роман Шпорлюк. Імперія та нації. Київ, 2000. 5. Ентоні Сміт. Національна ідентичність. Київ, 1994. 6. Ентоні Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху. Київ, 2006. 7. Ентоні Сміт. Культурні основи націй. Київ, 2009. 8. Домінік Шнаппер. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації. Харків, 2007. 9. Кулеба О. Молодіжні громадські організації: різновиди, суспільні функції та проблеми їх діяльності / О. Кулеба // Укр. нац. ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2012. – Вип. 24. – С. 45–50. 10. Малявін Є. В. Громадські об'єднання як складова частина політичної організації суспільства / Є. В. Малявін, Н. М. Семке // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. – 2011. – Вип. 29 (33). – С. 148–156. 11. Марушкевич Б. М. Молодіжні громадські організації в Україні: завдання та принципи функціонування за умов трансформації суспільства / Б. М. Марушкевич // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т; [редкол.: Бех В. П. та ін.; відп. за вип. Катаєв С. Л.]. – Запоріжжя, 2011. – Вип. 49. – С. 45–53. 12. Олександр Салтовський. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. Київ, 2002.
|