Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Чергування голосних (аблаут)






 

Аблаут – спонтанне чергування голосних у корені, суфіксі або закінченні (при постійному складі приголосних), успадковане спільногерманською мовою з індоєвропейської прамови. В індоєвропейських мовах – це чергування е і о. Існує два типи чергування: якісне та кількісне. Поширеним якісним аблаутом є чергування в індоєвропейських мовах звуків е–о – нуль звука, напр.: лат. tegō ‘вкриваю’ – toga ‘одежа’. Для кількісного аблауту характерне чергування різних за довжиною голосних. Напр.: лат. legō ‘збираю’ – lē gi ‘збирав’. Виокремлюють чотири ступені аблауту:

1) е/о – повний або нормальний;

2) ступінь, що включає ē /ō – подовжений;

3) е–ø, о–ø – нульовий;

4) замість довгого з’являється його редукований варіант – ступінь редукції.

Причини виникнення і механізм породження аблаута залишаються невідомими. Вважають, що він у свій час був зумовлений фонетично, проте простежити це в германських мовах уже неможливо. Для германських мов – це спонтанне чергування, яке закріпилося за певними граматичними розрядами (дієслово). Його також використовують як словотворчий засіб.

Оскільки в германських мовах і.-є. е відбилося як е/і; і.-є. о як а, то чергування за аблаутом тут має форму і/еа – нуль. Чергування голосних за аблаутом у германських мовах має тісний зв’язок з морфологічною будовою, зокрема на ньому побудоване утворення форм сильних дієслів. Це найкраще проілюструвати на прикладі перших п’яти класів дієслів готської мови. Оскільки пам’ятки писемності з інших германських мов датуються пізнішим часом, творення в них часових форм дієслів за аблаутом важко простежити.

Готські сильні дієслова І–V класів мали таку систему форм: інфінітив і теперішній час – однина минулий час – множина минулий час – дієприкметник ІІ.

І клас: steigan ‘підніматися’ –staig – stigum – stigans;

ІІ клас: biudan ‘пропонувати’ – bauþ – budum – budans;

ІІІ клас: bindan ‘зв’язувати’ – band – bundum – bundans;

IV клас: qiman ‘прийти’ – qam – qē mum – qumans;

V клас: itan ‘їсти’ – at – ē tum – itans;

Отже, чергування голосних має такий вигляд:

I: i: – ai – i – i


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал