Теоретичні відомості. Випромінювання оптичного діапазону має діапазон хвиль (0,4–0,77 мкм), які людина здатна бачити, а також сусідніх з ним діапазонів — інфрачервоного (ІЧ) з

Випромінювання оптичного діапазону має діапазон хвиль (0, 4–0, 77 мкм), які людина здатна бачити, а також сусідніх з ним діапазонів — інфрачервоного (ІЧ) з довжиною хвилі 0, 77–0, 1 мкм та ультрафіолетового (УФ) з довжиною хвилі 0, 4–0, 05 мкм.

Природне освітлення створюється природними джерелами світла і має високу біологічну і гігієнічну цінність.

Освітлення приміщень природнім світлом залежить від світлового клімату даної місцевості, орієнтації вікон, якості і вмісту віконного скла, кольору стін, глибини приміщення, розмірів світлової поверхні вікон, а також предметів, які закривають світло. Таке освітлення приміщення здійснюється через вікна і може бути виконане в вигляді бокового, верхнього чи комбінованого. Природне освітлення всередині приміщень оцінюють коефіцієнтом природного освітлення е, який регламентує освітлення ряду точок, розміщених на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення з горизонтальною площиною, яка знаходиться на висоті 1 метр над рівнем підлоги: (1).

де Ев — освітленість всередині приміщення, лк; Ез — одночасна освітленість розсіяним світлом ззовні, лк.

Мінімальний коефіцієнт природного освітлення в залежності від виконуваної роботи при верхньому і комбінованому освітленні повинен складати від 10 до 2 %, а при боковому освітленні 3, 5–0, 5 %; в найбільш віддаленій від вікон точки розміщення на робочій поверхні парти він повинен бути не менше 1, 5 %.

Найкращим видом природного освітлення навчального приміщення є бокове лівостороннє із застосуванням сонцезахисних приладів. При недостатньому природному освітленні встановлюють штучне освітлення, яке буває робочим, аварійним і охоронним. Робоче освітлення має бути загальним для забезпечення освітлення всього навчального приміщення і місцевим, яке застосовується у випадку недостатності загального освітлення робочих місць. Штучне освітлення нормується в межах від 5 до 5000 лк

Штучну освітленість можна виміряти за допомогою люксметра або розрахувати за формулою:

(2)

де N — кількість світильників, n — кількість ламп в одному світильнику, Ф_і — світловий потік однієї лампи в Лм, U — коефіцієнт кольору стін і стелі (0, 35 –0, 6), Z — корекційний коефіцієнт світильника (0, 75–0, 9), S — площа приміщення, яке освітлюється в м², К — коефіцієнт запасу (1, 1).

Світловий потік Ф_і знаходять з формули Ф_і = І · Δ ω (3), де Δ ω — тілесний кут. При рівномірному випромінюванні Ф_і = 4 · π · І (4), де І — сила світла. У деяких випадках за Ф_і приблизно беруть потужність лампи (табл. 1).

Таблиця 1.

Комбіноване освітлення — це поєднання верхнього і бокового освітлення. В майстернях однотипне освітлення не допускається. Застосування відкритих ламп небезпечне, тому їх використовують з додатковою арматурою (розсіювачі, затемнювачі, абажури і ін.), яка захищає очі працюючих від надмірної яскравості джерела світла, утворюючи захисний кут. Електричні лампи разом з арматурою звичайно називають світильниками.

Згідно із санітарними нормами навчально-виробничі приміщення шкіл прирівнюються до приміщень виробничих будівель з точними роботами. Напрям основного світлового потоку у навчальних приміщеннях повинне бути ліворуч від учнів.

Найменша освітленість робочої поверхні дошки і горизонтальній площині на рівні 0, 8 м від підлоги повинна бути не менше 300 лк при природному і люмінесцентному освітленні і 150 лк при висвітленні лампами розжарювання.

У даній роботі необхідно виміряти освітленість у різних місцях навчального приміщення за допомогою люксметру.

Люксметр призначений для вимірювання освітленості, яка створюється природнім і штучним світлом, джерела якого розміщені довільно відносно приймача люксметра. Люксметр складається з вимірювача та датчика з насадками.

Датчик приладу є напівпровіднико­вим фотоелементом, що з'єднаний гнучкими провідниками з відліковим пристроєм. При потраплянні світла на робочу поверхню датчика у ланцюзі виникає електричний струм, величина якого пропорційна освітленості. Відліковий пристрій являє собою мікроамперметр, шкала якого проградуйована в люксах. Для розширення меж зміни використовуються світлофільтри.

Для правильності відліку люксметр необхідно встановити горизонтально на жорсткому упорі. Датчик можна розташовувати горизонтально і вертикально в залежності від умов вимірювання. Люксметр є дуже чутливим приладом, тому неприпустимо піддавати його ударам та ударам. Стосуватися робочої поверхні датчика руками категорично забороняється. Світлофільтри при вимірах повинні бути чистими.

Завдання роботи:

1. Вивчити основні теоретичні відомості про освітленість та санітарні норми щодо освітлення навчальних приміщень та робочих місць у навчальних закладах.

2. Ознайомитися з правилами використання люксметра та послідовністю дій при проведенні вимірювань з його допомогою.

3. Визначити за допомогою люксметра освітленість на робочих столах, на дошці, у коридорі.

Вимірювання освітленості поверхні проробити не менше 3-х разів. Після проведення вимірювань отримані результати записати в таблицю.

4. Порівняти отримане значення з регламентованими нормами (табл. 2.) та зробити висновки про додержання санітарних норм освітлення на робочому місці.

5. Розробити рекомендації щодо покращення умов праці в кабінеті.

Контрольні питання:

1. Фізіологічна роль природного освітлення приміщень.

2. Санітарно-гігієнічне значення природної освітленості приміщень.

3. Методика визначення показників для оцінки природного освітлення (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення, кут падіння, кут отвору, коефіцієнт глибини закладання). Методика їх визначення і гігієнічні нормативи.

4. Принцип роботи люксметра.

5. Гігієнічне значення штучного освітлення.

6. Класифікація джерел штучного освітлення.

7. Характеристика різновидів освітлювальної арматури ламп розжарювання.

8. Недоліки і переваги люмінесцентних ламп (порівняно з лампами розжарювання).

9. Методи визначення штучного освітлення приміщень (по питомій потужності, рівномірності освітлення, об'єктивним методом).