Б) правовий статус корпоративних підприємств

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприє­мницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоратив­них прав, у тому числі через органи, що ними створюють­ся, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі гос­подарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. 5 ст. 63 ГК України).

Найбільш популярною формою корпоративного підприємства є Господарські товариства. Основним законодавчим актом, що регулює діяльність господарських товариств в Україні є Закон України «Про господарські товариства». Відповідні норми щодо діяльності господарських товариств передбачені також в Цивільному (статті 113-162), та Господарському (статті 79-92) кодексах України та Законі України «Про акціонерні товариства».

Узагальнене визначення поняття господарського това­риства встановлене ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 79 цього кодексу господарсь­кими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержан­ня прибутку.

Види господарських товариств узагальнено названо в ст. 80 ГК України (слід зазначити, що в назві ст. 113 ЦК України вжито термін «види», а в ч. 2 цієї ж статті йдеться про «форми» госпо­дарських товариств - такі ж, як і види за ст. 80 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГК України і ч. 2 ст. 1 Закону «Про госпо­дарські товариства» до господарських товариств належать:

– акціонерні товариства (АТ);

– товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

– товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ);

– повні товариства (ПТ);

– командитні товариства (КТ).

Доктринальне господарські товариства поділяються на:

– персональні товариства або об’єднання осіб – в яких домінують особисті елементи (до них відносяться ПТ та КТ);

– об’єднання капіталів – в яких домінуючим є майнові елементи (до них відносяться АТ, ТОВ, ТДВ).

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд (слід відзначити, що в ЦК терміну «ста­тутний фонд» господарського товариства відповідає термін «статутний капітал»), поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК України).

Акціонерне товариство згідно Закону України «Про акціонерні товариства» – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування
або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького
(підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального
(комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.
Згідно ст.5 акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне
та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки
приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами
приватного акціонерного товариства рішення про здійснення
публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться
відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з
приватного на публічне.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

У АТ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

Одним з найпоширеніших видів господарських това­риств у сфері господарювання України є товариства з об­меженою відповідальністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має ста­тутний фонд, поділений на частки, розмір яких визна­чається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ри­зик збитків, пов'язаний з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

У ТОВ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 1 мінімальної заробітної плати, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство з додатко­вою відповідальністю.

Товариством з додатковою відповідальністю є госпо­дарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями влас­ним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратно­му розмірі до вкладу кожного з учасників (ч. 4 ст. 80 ГК України).

Граничний розмір відповідальності учасників передба­чається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосо­вуються положення ЦК України про товариства з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товари­ства і законом.

Повним товариством згідно з ч. 5 ст. 80 ГК України визнаєть­ся таке товариство, всі учасники якого відповідно до укла­деного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідар­ну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі заснов­ницького договору (статуту цей вид товариства не має). Засновницький договір повного товариства, крім відомос­тей, загальних для всіх видів товариств, повинні визнача­ти розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Такі вимоги випливають з особливого характеру товари­ства, зокрема, з ведення його справ, яке здійснюється в порядку, встановленому ст. 122 ЦК України, а саме: кожний учас­ник повного товариства має право діяти від імені товари­ства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ до­ручено окремим учасникам.

Як уже зазначалося, учасники повного товариства не­суть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товари­ства усім своїм майном, на яке може бути звернене стяг­нення. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст. 124 ЦК України. Важливим є те, що учасник товариства відпо­відає за борги останнього незалежно від того чи виникли вони після або до його вступу до товариства.

Командитним товариством є господарське товари­ство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних учасників, вони несуть солідарну відпові­дальність щодо боргів товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦК України командитне товариство створюєть­ся ідіє на підставі засновницького договору. Засновниць­кий договір підписується усіма повними учасниками.