Транспортне забезпечення туру

В цьому розділі потрібно обґрунтувати вибір того чи іншого виду (або видів) транспорту та конкретних транспортних засобів, що будуть використані під час подорожі для перевезення туристів до місця призначення, організації трансферу та транспортного обслуговування програмних заходів (екскурсій). Вид транспорту обирається залежно від відстані, мети туру та класу обслуговування.

Вибір транспортних засобів для забезпечення туристської подорожі залежить від цілого ряду чинників:

– цільової спрямованості і програми туру;

– тривалості транспортування;

– кількості туристів;

– місткості транспортного засобу;

– сезонності

– безпеки пересування;

– мобільності транспортного засобу і рівня комфорту

– вартості оренди транспортного засобу.

При організації автобусного туру необхідно вказати назву автобуса, його клас (кількість зірок), місткість, перелік необхідних послуг.

При використанні повітряного транспорту треба визначити клас польоту (економ-клас, бізнес чи перший клас), назву авіакомпанії, навести графік рейсів.

При використанні залізничного транспорту необхідно вказати вид, назву та номер поїзда, графік руху, тип вагона, додаткові послуги під час подорожі (якщо такі передбачені).

При організації водних перевезень слід дати загальну характеристику судна, визначити його категорію, класи кают, набір основних і додаткових послуг тощо.

Туристична подорож може проходити при комбінованому використанні декількох видів транспорту: залізничний+автобус, авіаційний+автобус і т. д. У тих випадках, коли турист використовує кілька видів транспорту, рекомендується виділяти основний засіб транспорту, який визначається за способом пересування для подолання найбільшої відстані.

Найбільш мобільні види транспорту – автобус і легковий автомобіль використовуються як на самостійних маршрутах, так і у вигляді трансферного транспорту для доставки туристів з аеропорту чи вокзалу в готель і назад

2.5. Організація харчування туристів

При написанні цього розділу студент повинен обрати один з трьох основних варіантів організації харчування під час туру.

• сплачене харчування (всі витрати на харчування включені у вартість туру або готельного номера);
• харчування не включене у вартість турпакету і надається за додаткову плату в місці перебування;
• самообслуговування (туристи або самі готують собі їжу, або харчуються в інших закладах харчування як звичайні відвідувачі).

У перших двох випадках необхідно подати коротку характеристику закладів харчування в готелі (готелях). У третьому випадку наводиться орієнтовний перелік закладів харчування відповідної категорії, які можна рекомендувати відвідати туристам. Варто зупинитися також на особливостях національної кухні, подати перелік страв, які обов’язково варто скуштувати, перебуваючи в цій країні

Дуже важливим є вибір плану харчування та форми обслуговування.

При організації харчування в готелях залежно від того, чи входить вартість харчування разом з розміщенням до готельного тарифу, розрізняють 4 системи обслуговування:

– європейський план. Являє собою готельний тариф, обумовлений на основі вартості розміщення без урахування харчування.

– американський план (повний пансіон, FB). У готельний тариф входить вартість розміщення і вартість триразового харчування;

– модифікований американський план (напівпансіон, HB), при якому до готельного тарифу входять вартість розміщення і вартість дворазового харчування;

– континентальний план («ліжко і сніданок», BB), при якому у вартість номера входить одноразове харчування (сніданок.

Крім триразового харчування в готелях може надаватися чотириразове харчування за формулами “все включено” (All inclusive), “ ультра все включене” (Ultra All inclusive) і “екстра все включено” (Extra All inclusive). Воно охоплює сніданок, обід, полудень і вечерю, а також додаткові закуски.

Харчування за формулою Ultra All inclusive надають спеціалізовані ресторани: ”а ля карт” (замовлення за меню) + алкогольні напої імпортного виробництва без обмеження.

Під час їжі по формулі All inclusive(All і Аl) до безкоштовних напоїв місцевого виробництва офіціант може запропонувати воду, чай, каву, прохолодні напої, а також вино і пиво.

Оскільки формула “все включено” відрізняється в різних країнах і навіть готелях, то при бронюванні туру необхідно розкривати цю формулу саме для того готелю, в якому розміщуватимуться туристи під час туру.

При організації харчування використовують різні форми обслуговування: ”а ля карт”; “а парт”; “табльдот’; шведський стіл.

При використовуванні форми обслуговування “а ля карт” гості з карти меню блюд і напоїв вибирають те, що їм найбільше подобається. Замовлення передається на кухню і зразу починається приготування і сервіровка замовлених блюд і напоїв..

“А парт”. При цьому методі обслуговування гості, заздалегідь зробивши замовлення, обслуговуються у встановлений проміжок часу. Часто зустрічається в будинках відпочинку і курортних готелях.

“Табльдот” відрізняється від “а парт” тим, що всі гості обслуговуються в один і той же час і за одним і тим же меню. Часто використовується в пансіонатах, будинках відпочинку та інших засобах розміщення, де виробничі потужності й можливості кухні обмежені.

Шведський стіл представляє широкий вибір страв з вільним доступом: можна взяти все що завгодно в бажаній кількості з того, що запропоновано і виставлено. Шведський стіл практично аналогічний буфетному обслуговуванню, яке припускає часткове самообслуговування гостей.

2.6. Складання програми перебування

Цей розділ передбачає об’єднання всіх послуг в один пакет і складання детальної програми перебування туристів.

Програма перебування — це набір запланованих туристичних послуг, розподілений за днями та годинами їх надання.

Як правило, програми закордонних подорожей та маршрутів, що включають відвідання декількох пунктів, складаються за днями перебування. У кожному пункті маршруту програмні заходи розписують погодинно.

• цільові — заходи, зумовлені метою подорожі;
• додаткові — заходи, що включаються до програми з метою її урізноманітнення;
• супутні — час, який відводиться на сон, харчування, відпочинок, самостійну діяльність туристів;
• технологічні — час на очікування, доїзди тощо.

Складання програми починається з розподілу за днями туру кількості ночівель та кількості разів прийому їжі, які в комплексі мають складати певну кількість туроднів.

При складанні програми перебування слід враховувати час, відведений на супутні та технологічні елементи. Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить залежно від контингенту туристів 12-14 годин. Молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на відпочинок вночі та можливість відпочинку вдень.. При складанні програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок – 30 хв., обід – 60 хв., вечеря – 45 хв.), екскурсійне обслуговування (тривалість екскурсії коливається від 1-3 год. На оглядові до 6-10 год. на виїзні), дозвіллєві заходи (тривалість спектаклю, концерту тощо). Програмою повинен забезпечуватись відпочинок мінімум 8 год. вночі та після харчування).

Не рекомендується включати більш ніж дві екскурсії тривалістю 2-3 години, або однієї заміської екскурсії тривалістю 6-12 годин на один екскурсійний день.

При створенні програми перебування враховуються можливості міста (курорту, країни). До програми вносяться найбільш значимі заходи та найвідоміші об'єкти. При плануванні екскурсійної програми слід уникати однотипності об'єктів показу, в той же час варто передбачити можливість їх взаємозамінності.

Підбір програмних заходів обумовлюється метою подорожі та залежить від складу її учасників. Так, у подорожах на відпочинок екскурсійні та розважальні заходи можуть бути майже цілком віднесені до додаткових послуг; в пізнавальних програмах екскурсії займають основне місце, додатково плануються розважальні заходи. У програмах для дітей значне місце приділяється пізнавально-виховним та розважальним заходам.

Висновки, що наводяться в окремому розділі курсової роботи, є стислим викладенням підсумків проведеної студентом роботи. Обсяг висновків не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

Список літератури (список використаних джерел), на які є посилання в основній частині, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки.

Додатки треба оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

4. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота з дисципліни «Організація міжнародного туризму» повинна мати наступну структуру:

1) титульний аркуш (додаток Б);

2) завдання на курсову роботу (додаток В)

3) зміст

2) вступ;

3) основна частина;

4) висновки;

5) список використаних джерел;

6) додатки.

Завдання на виконання курсової роботи видається студенту науковим керівником на відповідному бланку і повинне бути підписане керівником та студентом. Це завдання є коротким змістом курсової роботи. На його підставі студент складає розгорнутий план майбутньої роботи.

У змісті наводиться перелік заголовків розділів і підрозділів курсової роботи та номери відповідних сторінок.

Мова курсової роботи – українська, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів і літературних джерел є неприпустимим.

Роботу оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм).

У друкованому варіанті текст розташовується через 1, 5 міжрядковий інтервал до тридцяти рядків на сторінці шрифтом Times New Roman, 14-й кегль. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Текст курсової роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів полів: лівий і верхній – не менше 25 мм, нижній - не менше 15 мм, правий – не менше 10 мм.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки пунктів і підпунктів починають із абзацного відступу і друкують маленькими літерами, крім першої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення основної частини роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Якщо розділи підрозділяються на декілька основних частин, то їх нумерація здійснюється також арабськими цифрами і складається з номерів розділу тапідрозділу, які розділяються крапкою, наприклад 2.5 (п’ятий підрозділ другого розділу). Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки список використаних джерел не мають порядкового номера.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» i нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації, її назву i пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розмішують надпис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу i порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» та її номер зазначають один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і зазначають номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Нумерацію сторінок проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті аркуша без крапки в кінці. Першою сторінкою курсової роботи є титульна, яку включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульній сторінці номер не ставлять.

Додатки слід оформляти як продовження роботи на наступних сторінках. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал для повноти сприйняття курсової роботи, а саме:

- математичні формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- проекти нормативно-технічної документації та ін.

Додатки не нумерують, а їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожен додаток слід розпочинати з нової сторінки.

Використання у курсовій роботі цитат та матеріалів з інших інформаційних джерел потребує обов'язкових посилань. Посилання потрібно давати одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де зазначається порядковий номер джерела у списку літератури і відповідна сторінка.

У курсовій роботі обов'язково вміщується список використаної літератури. Найпоширенішим способом групування літературних джерел є розміщення їх у алфавітному порядку. Список повинен мати суцільну нумерацію.

5. захист курсової роботи

Виконана курсова робота подається науковому керівнику для перевірки і рецензування за два тижні до захисту. Керівник готує рецензію на роботу, в якій вказує позитивні сторони, недоліки та зауваження. Завершується рецензія висновком про допущення чи недопущення курсової роботи до захисту. Якщо роботу не допущено до захисту, то її повертають на доопрацювання студентові, яких вносить правки до тексту. Роботу, допущену до захисту, студент захищає перед керівником у зазначений термін.

Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, слайдів тощо, які відображають результати досліджень, висновки та пропозиції. Необхідну кількість та зміст ілюстрацій доповідач визначає самостійно, але погоджує з керівником.

При оцінці знань студентів використовується 100-бальна система.

Розподіл балів при оцінці курсової роботи

6. Список літератури

1. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. – К., Альтерпрес, 2004. – 285 с.

2. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство. Київ., Альтерпрес., 2007. - 464 с.

3. Забалдіна Ю.Б. Магкетинг туристичного підпиємства. Київ.,, 2002. - 196 с.

4. Килимистий С.М. Анімація в туризмі. Київ., ФПУ., 2007. - 188 с.

5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги - XXI, 2003. – 300 с.

6. Кифяк В.Ф.Організація туризму.Чернівці., Книги - ХХІ., 2008. - 344 с.

7. Ліцензійні умови проведення туроператорської і турагентської діяльності. Законодавство...,., 2007. - 48 с.

8. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навч посібник. – К.: Альтерпрес, 2008. – 300 с.

9. Мальська М.П. Міжнородний туризм: сфера послуг: підручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К.: Знання, 2008. – 661 с

10. Мальська М.П., Бордун О. Планування діяльності туристичних підприємств.Київ., Знання., 2005. - 241 с.

11. Мальська М.П., Худо В. Менеджмент туризму. Вступ до спеціальності. Львів., Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка., 2002. - 314 с.

12. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія і практика. Київ., ЦНЛ., 2007. - 424 с.

13. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Начальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

14. Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Київ., ЦНЛ., 2006. - 368 с.

15. Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей.Київ., КНТЕУ., 2003. - 156 с.

16. Мунін Г.Б. та ін. Маркетинг туризму. Київ., Європейський університет., 2006. - 427 с.

17. Організація дозвілля в туристичній індустрії. Київ., КНТЕУ., 2006. - 40 с.

18. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів. Київ., Юрінком, інтер., 2002. - 640 с.

19. Путенцейло П.Р. Економіка і організація туристично - готельного підприємництва. Київ., ЦНЛ., 2007. - 344 с.

20. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм. Київ., Знання., 2006. - 271 с.

21. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності.Київ., Грамота., 2006. - 264 с.

22. Туристична діяльність. Нормативна база. / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2005. – 448 с.

23. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посібник / За ред. проф. В.К. Федорченка; Л.Г. Лук’янова, Т.Т. Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.

24. Фастовець О.О. Організація транспортних подорожей і перевезень туристів. – Київ, 2007 – 233 с.

25. Холловей Дж. К., Тейлор Н. Туристический бизнес. – К.: Знання, 2007. - 798 с.

26. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навч. посібник. – К.: Атака, 2006. – 264 с.

27. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії. Чернівці., Книги - ХХІ., 2003. - 596 с.

28. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР.

29. Закон України „ Про внесення змін до закону України „Про туризм” від 18.11.2003 р. №1282-IV.

30. Закон України „Про державний кордон України” від 3 квітня 2003 р. N 662-IV.

31. Закон України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 3 червня 2004 р. N 1742-IV.

32. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА розвитку туризму на 2002 - 2010 роки, Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. N 583.

33. ДСТУ 4268: 2003 „Засоби розміщення”.

34. ПРАВИЛА оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1999 р. N 227.

35. Правила оформлення та видачі консульськими установами України паспортів громадян України для виїзду за кордон, посвідчень на повернення в Україну громадян України та проїзних документів дитини, затверджені наказом Міністерства закордонних справ України від 1 липня 1997 р. N 93-сд.

36. www.world-tourism.org

37. www.travel-web.com

38. www.hotels.net

39. www.tourism.gov.ua

40. www/travel.com.ua

41. www.city.adm.lviv.ua

42. https://www2.unwto.org/