Етапи й особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці. Мета, склад, специфіка взаємовідносин у НАФТА.

Для північної Америки тривалий час був характерний розвиток економічних зв'язків переважно на корпоративному рівні, в результаті чого на початку 80-х років почав формуватися регіональний американсько-канадський господарський комплекс. Посилення міждержавної економічної взаємодії зумовило створення 1988 року зони вільної торгівлі " США-Канада". Мета: •усунути тарифи у взаємній торгівлі двох країн в десятирічний період. • зняти національні преференції на всі урядові контракти вартістю понад 25.000 доларів, •заборонити обмеження у взаємній торгівлі паливом та енергією, за винятком тих, що пов'зані з національною безпекою і запобіганням виснажені я енергетичних ресурсів, •усунути тарифні і лібералізувати нетарифні бар'єри у взаємній торгівлі сільськогосподарською продукцією, •увести національні режими для взаємного інвестування; • створити спільну Комісію для координації дій, спрямованих на реалізацію угод.1993 року було створено нове інтеграційне угруповання за участю США, Канади, Мексики - Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА). Формується торговельний блок, що об'єднує країни. Відповідними угодами в рамках НАФТА, зокрема, передбачається: • істотно пом'якшити тарифне регулювання. Протягом 5 років від мита вивільниться 65% американського промислового і сільськогоспо­дарського експорту до Мексики, а також 70% мексиканського експорту до США (одразу після ратифікації угоди); • скоротити наполовину податки на імпорт в Мексику автомобілів і запасних частин до них негайно після ратифікації відповідної угоди, а через 5 років 75% цієї торгівлі зробити безтарифною; • забезпечити вільний допуск американських компаній на мексиканський ринок телекомунікацій (що оцінюється в 6 млрд.дол.США) до 1995р.; • терміново відмінити тарифи на текстильні товари на суму 250 млн. дол, • терміново відмінити ліцензії з боку Мексики на імпорт сільськогоспо­дарської продукції; • відкрити мексиканський фінансовий ринок для партнерів за НАФТА до 2000 р.; • забезпечити активну діяльність американських компаній на Мексиканському страховому ринку (оцінюється в 3, 5 млрд.дол. США); • лібералізувати взаємне інвестування, зокрема зняти обмеження з боку Мексики на такі дії американських фірм, що експортують з Мексики, коли ці фірми отримують право на інвестиції в її економіку; • відкрити мексиканську транспортну мережу для американських фірм у два етапи (1995 та 1999 роки. США використовують механізми НАФТА для інтенсифікації дій на перспективних ринках Південної Америки. Водночас НАФТА може і негативно вплинути на економіку США, коли ліквідація обмежень підштовхне процес масового перебазування американських виробництв до Мексики із значно дешевшою робочою силою. Сучасні американсько-західноєвропейські економічні взаємовідносини розвиваються в умовах, коли ринки ЄС більш значущі для економіки США, ніж японський, канадський та інші ринки. Так, сукупна вартість експорту і продажу дочірніх підприємств США в ЄС оцінюється в 600 млрд. дол., що втричі перевищує аналогічний показник у Канаді і в чотири рази - в Японії. Крім цього, значення ринків ЄС для підприємців та інвесторів США вище, ніж американського для ЄС. Водночас країни ЄС залежать від американського ринку меншою мірою, ніж Японія і Канада. У Цьому контексті поглиблення європейської інтеграції може мати для економіки США як позитивні, так і негативні наслідки.