Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сутність та показники масштабів міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення, що міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартості експорту всіх країн світу. Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля опосередуючі рух усіх міжкраїнових товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва. Під терміном зовнішня торгівля розуміється торгівля якої-небудь країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і оплачуваного вивозу (експорту) товарів. Mожна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі: І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.); II — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914р.); III —період між двома світовими війнами (1914—1939рр.); IV — повоєнний (50—60-ті роки); V — сучасний (з початку 70-х років). Структуру міжнародної торгівлі розглядають з двох точок зору: · з точки зору географічного розподілу (географічна структура); · з точки зору товарного наповнення (товарна структура). Географічна структура – розподіл експорту та імпорту між окремими країнами та їх групами, що класифікуються за територіальними або організаційними ознаками. Територіальна географічна структура характеризує стан міжнародної торгівлі країн, що належать до великої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються), або однієї з частин світу (Африки, Азії). Організаційна структура характеризує стан міжнародної торгівлі між країнами окремого інтеграційного чи іншого торгово-політичного об’єднання (країнами ЄС) або між країнами виділеними в окрему групу за певним аналітичним критерієм (країни експортери нафти). Основні обсяги міжнародної торгівлі в сучасних умовах припадають на розвинуті країни, передусім США, Німеччину, Японію, Францію. Індустріальні країни забезпечують майже 70% вартісного обсягу світового експорту, в той час як на країни перехідною економікою та країни, що розвиваються припадає третина світового експорту. В товарній структурі світового експорту майже 75% припадає на продукцію обробної промисловості і приблизно 25% - на сировину і продовольчі товари. В рамках продукції обробної промисловості майже 50% припадає на обладнання і транспортні засоби, в рамках сировини і продовольчих товарів найбільші потоки становлять продовольчі товари і напої, мінеральне паливо. Міжнародна торгівля характеризується рядом показників, які відображають різноманітні аспекти функціонування та розвитку торговельних відносин між країнами світової співдружності. Показники обсягів міжнародної торгівлі: 1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: - товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; - товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем. Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці. 2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: - товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; - товари для подальшої переробки під митним контролем. Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок та ярмарків, до реімпортуємих не відносяться. Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем. В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів. 3) зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу: ЗТО = Е + І, (3.1) де ЗТО – зовнішньоторговельний обіг; Е – експорт; І – імпорт. 4) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року); 5) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів; 6) спеціальна торгівля(CТ) – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї: СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт, (3.2) Показники структури: 1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями; 2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу; 3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну; 4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну. Показники динаміки: 1) темпів росту - темпи росту експорту: Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%, (3.3) де Тр.е. – темпи росту експорту; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році; Еб.р. – обсяг експорту в базисному році. - темпи росту імпорту: Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, (3.4) де Тр.і. – темпи росту імпорту; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році. - темпи росту зовнішньоторговельного обігу: Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, (3.5) де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік. 2) темпи приросту: - темпи приросту експорту: Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%, (3.6) де Тпр.е. – темпи приросту експорту; Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік; Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік. - темпи приросту імпорту: Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, (3.7) де Тпр.і. – темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік. - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу: Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, (3.8) де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік. Показники результатів: 1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни; 2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує; 3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс; 4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій; 5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. “Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ. 6) експорт на душу населення: Ед.н. = Ез.р. / чисельність населення, (3.9) де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році. 7) імпорт на душу населення: Ід.н. = Із.р. / чисельність населення, (3.10) де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році. 8) експортна квота (відношення експорту до ВВП): Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%, (3.11) де Ек.в. – експортна квота; Ез.р. - обсяг експорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт. 9) імпортна квота: Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%, (3.12) де Ік.в. – імпортна квота; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт. 10) квота зовнішньоторговельного обігу: ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%, (3.13) де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт.
|