Діяльність Лондонського клубу

Лондонський клуб - це форум з перегляду строків погашення кредитів, що надані комерційними банками без гарантій з боку урядів країн-кредиторів. Оскільки такі переговори між боржниками та комерційними кредитори найчастіше проходять саме в Лондоні, цей клуб отримав назву „Лондонський клуб". Це неофіційна організація, до складу якої входять комерційні банки, перед якими мають заборгованість країни „третього світу". Перше засідання лондонського клубу відбулося в 1976 р.

Діяльність Лондонського клубу поступово набирала масштабів, лише у 80-х роках минулого сторіччя було підписано близько 50 Угод щодо перегляду умов погашення заборгованості з країнами, що розвиваються. У 1985 р. було розроблено План Бейкера, який визначив основні завдання в проведенні аналізу програми фінансової рівності кра-їн-боржників. Таку стратегію почали застосовувати щодо країн із середнім рівнем доходу.

Основна мета Лондонського клубу — полегшити для країн, що розвиваються, умови обслуговування боргу.

У організаційній структурі Лондонського клубу інтереси банків-кредиторів представляє консультаційний комітет, до складу якого входять ті банки, на частку яких припадає максимальна частина боргу країни. Однак при цьому організація не має постійного голови або секретаріату, тому її процедури мають досить вільний характер, що дозволяє застосувати гнучкий підхід під час розгляду питання реструктуризації боргу для кожної конкретної країни. Лондонський клуб не має формальних процедур перегляду строків погашення боргу. Комерційні банки, які є головними кредиторами країни, яка бажає реструктуризації своєї заборгованості, становлять Банківський консультативний комітет (БКК) для захисту інтересів комерційних банків-кредиторів. До складу БКК зазвичай входить не більш 15 банків. Реструктуризація боргу в Лондонському клубі проводиться у сім етапів: спочатку боржник заявляє про мораторій на платежі, створює групу по врегулюванню боргу та складає Інформаційний меморандум. Паралельно з цим формується БКК, після чого сторони скликають раду з вивчення ситуації та узгоджують основні умови. Якщо між країною-боржником та комітетом була досягнута згода щодо реструктуризації, вона повинна отримати підтримку усіх банків, що мають 90-95% неоплачених зобов'язань боржника. Після цього угода може бути офіційно підписана та оформлена.

Як правило, Лондонський клуб не переглядає розміру відсоткових ставок за кредитами. Зазвичай комерційні банки просто надають країнам-боржникам нову позику у якості мір по реструктуризації. Однак останнім часом усе більша кількість комерційних банків виражає своє незадоволення такою практикою надання додаткових фінансових коштів. Сучасні угоди про перегляд боргу створюють набір альтернативних фінансових можливостей щодо інструментів зменшення суми боргу.

Запитання для самоконтролю

1. Яка головна мета та функції COT?

2. У чому суть основних принципів діяльності COT?

3. Як здійснюється регулювання міжнародної торгівлі послугами?

4. Яке місце займає ЮНКТАД в регулюванні міжнародної торгівлі?

5. Які цілі та функції ЮНСІТРАЛ?

6. Як МТЦ сприяє розвитку торгівлі в країнах, що розвиваються?

7. Як здійснюється міжнародне регулювання технологічного обміну?

8. Які основні напрями угоди ТРІПС?

9. Які цілі та функції МОП?

10. Які особливості діяльності Паризького клубу?

11. Які умови застосовуються по відношенню до найбідніших країн?

12. Які умови застосовуються по відношенню до найбідніших країн із середнім доходом?

13. Що являє собою " Ініціатива НІРС"?

14. У чому особливості діяльності Лондонського клубу?