b) порошка

c) прозорої рідини*

d) мутної рідини

64. Позитивний результат реакції Манту свідчить про:

a) інфікування туберкульозом*

b) наявність поствакцинальної алергії*

c) відсутність алергії

65. Паротитна вакцина містить:

a) живий вірус паротиту

b) ін активований вірус паротиту

c) живий вакцинний штам*

d) ін активований вакцинний штам

Тема№7

Тестові завдання.

Ι -в

Який максимально можливий інкубаційний період малярії викликаної P. vivax?

До 14 днів;

До 30 днів;

До 3 місяців;

До 6 місяців;

До 2 років.

У яких біологічних рідинах інфікованої людини виявляються віруси гепатитів В і С?

Слина;

Харкотиння;

Сперма;

Сеча;

Кров.

У замороженій крові малярійні плазмодії зберігають життєздатність впродовж:

12-24 годин;

7-25 днів;

4-8 тижнів;

3-6 місяців;

Кількох років.

4. Під впливом вологого гарячого повітря під тиском (автоклавування) при температурі 120 °С вірус гепатиту В гине через:

3 хвилини;

5- хвилин;

10 хвилин;

20 хвилин;

30 хвилин

5. Впродовж якого часу триває гаметоносійство при чотириденні малярії?:

Десятки років;

2-3 роки;

6-9 місяців;

4-8 тижнів;

40-50 діб.

6. Якими із наведених шляхів зараження передаються віруси гепатитів В і С?

Аліментарним;

Парентеральним;

Трансмісивним;

Статевим;

Гемотрансфузійним.

7. Трансмісивний шлях зараження збудниками малярії реалізується через:

Бліх;

Комарів;

Кліщів;

Сліпнів;

Всіх наведених членистоногих.

8. До соціальних груп ризику щодо інфікування вірусами гепатитів В і С відносяться:

Особи, які зловживають алкоголем;

Особи, які перорально вживають наркотики;

Особи, які вживають ін’єкційні наркотики;

Повії та чоловіки, які часто міняють статевих партнерів;

Хворі з психічними розладами.

9. Паразитарний індекс при малярії це співвідношення:

Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості обстежених виражене у відсотках;

Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості здорового населення проживаючого в регіоні виражене у відсотках;

Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості населення проживаючого в регіоні виражене у відсотках;

Кількості осіб з виявленими паразитами до загальної кількості хворих на маніфестні форми малярії виражене у відсотках;

Кількості осіб хворих на маніфестні форми малярії до загальної кількості населення виражене у відсотках.

10. Які із наведених хіміопрепаратів найчастіше застосовують для профілактики малярії в її природних осередках?

Хінін;

Хлорохін (делагіл);

Хлоридин;

Примахін;

Акрихін.

11. Екстрена профілактика гепатиту В передбачає:

Проведення вакцинації проти гепатиту В;

Введення імуноглобуліну проти гепатиту В;

Введення звичайного людського імуноглобуліну;

Призначення противірусних препаратів;

Призначення індукторів інтерферону.

12. Який із наведених методів лабораторного дослідження має вирішальне значення для підтвердження діагнозу малярії?

Паразитоскопічний;

Паразитологічний;

Серологічний;

Алергологічний;

Молекулярно-біологічний.

13. Для виявлення осіб інфікованих вірусами гепатитів В і С за безсимптомного перебігу цих інфекцій застосовуються лабораторні тести з визначення:

HBsAg та сумарних anti-HCV;

HBеAg та Ig G до неструктурних білків HCV;

Ig М anti-HBcorAg та Ig М anti-cor HCV;

DNA HВV та RNA HCV якісним методом;

DNA HВV та RNA HCV кількісним методом.

14. В природних осередках хвороби Лайма збудниками цієї інфекції частіше заражаються:

Працівники тваринницьких ферм;

Працівники комунального господарства;

Працівники лісової промисловості;

Особи, що відпочивають у лісопаркових зонах;

Особи, що відпочивають на пляжах.

15. Критеріями виписки реконвалісцентів малярії із стаціонару є:

Клінічне одужання;

Нормалізація температури тіла;

Завершення курсу лікування;

Негативні результати дворазового дослідження крові на малярійні плазмодії;

Негативні результати триразового дослідження крові на малярійні плазмодії.

16. За якими показниками визначають активність природних осередків хвороби Лайма?

Сезонною захворюваністю людей на хворобу Лайма;

Річною захворюваністю людей на хворобу Лайма;

Заселеністю хутра диких гризунів та інших тварин кліщами;

Частотою зараження кліщів B. burgdorferi;

Чисельністю популяції кліщів.

Ι Ι -в

Яка тривалість інкубаційного періоду за тропічної малярії?

3-8 діб;

10-14 діб;

8-16 діб;

7-20 діб;

25-42 доби.

Процеси спорогонії в організмі комара відбуваються за температури довкілля не нижче?

0-2°С;

6-8°С;

12-14°С;

16-18°С;

25-33°С.

3. У замороженій до -20°С плазмі вірус гепатиту В виживає впродовж:

4-х тижнів;

6-ти місяців;

1-го року;

15-ти років;

25-ти років.

4. Природним резервуаром збудників хвороби Лайма є:

Хвора людина;

Людина заразоносій;

Дрібні та великі дикі тварини (гризуни, олені, птахи та ін);

Домашні тварини (коти, собаки, вівці, велика рогата худоба);

Іксодові кліщі.

5. Вертикальний шлях передачі вірусу гепатиту В найчастіше реалізується:

В першому триместрі вагітності;

В другому триместрі вагітності;

В третьому триместрі вагітності;

Під час пологів;

У ранньому післяпологовому періоді.

6. Які із наведених шляхів не характерні для передачі збудників малярії?

Контактний;

Статевий;

Трансмісивний;

Парентеральний;

Гемотрансфузійний.

7. До професійних груп ризику щодо зараження вірусами гепатитів В і С відносяться:

Медичні працівники, які виконують парентеральні маніпуляції;

Медичні працівники, які виконують лікувально-діагностичні маніпуляції, що не супроводжуються пошкодження шкіри та слизових оболонок;

Медичні працівники, які працюють з кров’ю та іншими біологічними рідинами людини;

Працівники закладів по виробництву гетерологічних імунних сироваток;

Працівники косметологічних салонів, спеціалісти з пирсінгу, татуювання.

Коли розпочинається сезонна хіміопрофілактика малярії у населення, яке проживає в природних осередках цієї інфекції?

За 1 міс до появи першої генерації комарів;

За 1-2 тижні до появи першої генерації комарів;

З початком епідемічного періоду;

На 2-3 тиждень від початку епідемічного періоду;

За 1-2 тижні до завершення епідемічного періоду.

9. Профілактика гепатиту В у дітей народжених від HВsAg-позитивних матерів розпочинається з:

Дослідження пуповинної крові на HВsAg;

Введення імуноглобуліну проти гепатиту В у першу годину після народження;

Введення імуноглобуліну проти гепатиту В у першу добу після народження;

Щеплення вакциною проти гепатиту В у першу годину після народження;

Щеплення вакциною проти гепатиту В у першу добу після народження.

10. З метою профілактики хвороби Лайма особам, у яких виявлено кліщів призначають:

Пеніцилін по 1 млн внутрішньом’язево 4 рази на добу, впродовж 5 діб;

Тетрациклін по 0, 4 г 3 рази на добу, впродовж 5 діб;

Біцилін-5 по 1, 5 млн внутрішньом’язево одноразово;

Біцилін-5 по 1, 5 млн внутрішньом’язево 1 раз на тиждень, впродовж місяця;

Фансідар по 1 табл 2 рази на тиждень, впродовж 1 місяця.

11. Впродовж якого часу утримується напружений захисний імунітет в осіб щеплених проти гепатиту В:

1-2 роки;

3-5 років;

6-9 років;

10-15 років;

Все життя.

12. Лабораторному обстеженню на малярію підлягають особи з:

Високою короткотривалою гарячкою;

Нез’ясованою гарячкою тривалістю понад 5 діб;

Періодичним підвищенням температури тіла;

Анемією та гепатоспленомегалією причини, яких нез’ясовані;

Анемією та гепатоспленомегалією будь-якого генезу.

13. Які з наведених лабораторних досліджень використовуються для ідентифікації виду малярійного плазмодія?

Мікроскопія товстої краплі крові;

Мікроскопія мазка крові;

Посів крові на гемокультуру;

Посів крові на курячий ембріон;

Дослідження крові методом флюорисцируючих антитіл.

14. Яким із перерахованих категорій дорослого населення рекомендовані щеплення проти гепатиту В?

Медичним працівникам, які працюють з кров’ю та іншим біологічним матеріалом людини;

Персоналу сфери обслуговування, який за специфікою своєї діяльності може мати контакт з біологічними рідинами людини;

Членам родини хворих на гепатит В осіб;

Повіям та чоловікам, які часто міняють статевих партнерів;

Пацієнтам, які підлягають плановому оперативному втручанню.

15. Селезіночний індекс при малярії це співвідношення:

Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості обстежених виражене у відсотках;

Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості населення виражене у відсотках;

Кількості осіб із збільшеною селезінкою до загальної кількості людей із виявленими паразитами виражене у відсотках;

Кількості дітей віком 2-9 років із збільшеною селезінкою до загальної кількості обстежених дітей цього ж віку виражене у відсотках;

Кількості дітей віком 2-9 років із збільшеною селезінкою до загальної кількості дітей із виявленими паразитами виражене у відсотках.

16. Ретроспективний аналіз захворюваності людей на хворобу Лайма в природному осередку проводиться на підставі даних:

Опитування населення, яке проживає в природному осередку;

Опитування медичних працівників, які працюють в природному осередку;

Вивчення облікової документації ЛПЗ, СЄС за попередні роки;

Вивчення архівної облікової документації ЛПЗ, СЄС;

Вивчення демографічних показників за даними архівної документації відділів реєстрації актів громадянського стану (РАГСів).

Ι Ι Ι -в

1. Який мінімальний інкубаційний період при гепатиті В?

7 днів;

14 днів;

21 день;

35 днів;

50 днів.

2. Статевий цикл розвитку малярійних плазмодіїв припиняється при підвищені температури довкілля до:

16°С і вище;

23°С і вище;

28°С і вище;

33°С і вище;

38°С і вище.

3. Вірус гепатиту С витримує кип’ятіння впродовж:

30 секунд;

2 хвилини;

5 хвилин;

10 хвилин;

20 хвилин.

4. У консервованій крові малярійні плазмодії зберігають життєздатність впродовж:

12-24 годин;

5-7 діб;

10-14 діб;

6-8 тижнів;

3-4 місяців.

5. Зараження людей збудниками хвороби Лайма відбувається:

Повітряно-пиловим шляхом;

Парентеральним шляхом;

Контактним шляхом;

Аліментарним шляхом;

Трансмісивним шляхом.

6. Людина стає заразною для комарів, якщо в її крові наявні:

Тканинні шизонти;

Тканинні мерозоїти;

Микрогаметоцити;

Макрогаметоцити;

Еритроцитарні мерозоїти.

7. Правила відбору донорів передбачають усунення від донорства:

Осіб, які хворіли на гепатит А;

Осіб, які хворіли на гепатит В;

Осіб, які щеплювалися проти гепатиту В;

Осіб із захворюваннями печінки нез’ясованої етіології;

Осіб, у яких виявляються сироваткові маркери гепатитів В і С.

8. Які із перерахованих груп населення не відносяться до груп ризику щодо інфікування вірусами гепатитів В і С?

Працівники водоканалу;

Медичні працівники хірургічного профілю;

Донори;

Пацієнти хронічного гемодіалізу

Ін’єкційні наркомани.

9. Яка тривалість диспансерного спостереження за реконвалісцентами малярії?:

6 міс;

1 рік;

2 роки;

Довічно;

Диспансерне спостереження не встановлюється.

10. Коли завершується сезонна хіміопрофілактика малярії у населення, яке проживає в природних осередках цієї інфекції?

За 1-2 тижні до завершення епідемічного періоду;

Із завершенням епідемічного періоду;

Через 1-2 тижні по завершенню епідемічного періоду;

Через 1 місяць по завершенню епідемічного періоду;

Через 2 місяці по завершенню епідемічного періоду.

11. Яка мінімальна концентрація антитіл у сироватці крові осіб щеплених проти гепатиту В забезпечує несприйнятливість до цієї інфекції?

5 МО/мл;

10 МО/мл;

15 МО/мл;

20 МО/мл;

25 МО/мл;

12. Які із наведених методів лабораторного дослідження є найбільш інформативними для підтвердження діагнозу хвороби Лайма?

Вірусологічні;

Біологічні;

Серологічні;

Алергологічні;

Молекулярно-біологічні.

13. Епідеміологічне обстеження природного осередку хвороби Лайма передбачає:

Оперативний та ретроспективний аналіз захворюваності населення на хворобу Лайма;

Аналіз захворюваності домашніх тварин;

Дослідження трупів гризунів та диких тварин;

Визначення чисельності популяції кліщів;

Дослідження частоти зараження кліщів B. burgdorferi.

14. Яким із перерахованих категорій дорослого населення проводяться щеплення проти гепатиту В за епідемічними показами?

Ін’єкційним наркоманам;

Реципієнтам донорської крові;

Особам із нетрадиційною сексуальною орієнтацією;

Медпрацівникам, які здійснюють парентеральні маніпуляції;

Членам родини хворих на гепатит В осіб.

15. З якою частотою у реконвалісцентів малярії під час диспансерного спостереження проводять дослідження крові на наявність паразитів?

Один раз на місяць, а з квітня по вересень кожні 10 днів;

Один раз на квартал, а з квітня по вересень щомісячно;

Два рази на рік, а з квітня по вересень один раз в квартал;

Один раз на місяць незалежно від пори року;

Один раз на квартал незалежно від пори року.

16. Які із наведених хіміопрепаратів рекомендовані експертами ВООЗ для профілактики малярії в осіб, що виїзжають в ендемічні країни?

Таблетки хлорохін (делагіл);

Комбіновані таблетки хлорохін/прогуаніл;

Комбіновані таблетки хлоридин/сульфадоксин;

Комбіновані таблетки хлоридин/сульфален;

Комбіновані таблетки автоквалон/прогуаніл.

Ι V

1. У висушеній плазмі вірус гепатиту В зберігає життєздатність впродовж:

4-х тижнів;

6-ти місяців;

1-го року;

15-ти років;

25-ти років.

2. Впродовж якого часу від завершення спорогонії самки комарів зберігають заразність?

До 5 діб;

До 10 діб;

До 2 тижнів;

До 1 місяця;

Впродовж всього життя.

3. Яка тривалість гаметоносійства за vivax- та ovale-малярії?

10 років і більше;

2-3 роки;

6-9 місяців;

8-10 тижнів;

30-40 діб.

4. Яка тривалість інкубаційного періоду при гепатиті С?

1-5 тижнів;

3-6 тижнів;

6-10 тижнів;

7-26 тижнів;

10-24 тижні.

5. Переносниками збудників хвороби Лайма є:

Блохи;

Комарі;

Іксодові кліщі;

Гамазові кліщі;

Сліпні.

6. Для визначення ступеня ураження населення малярійними плазмодіями в ендемічних регіонах найчастіше використовують показники:

Захворюваності на малярію дорослого населення;

Захворюваності на малярію дітей;

Паразитарного індексу;

Селезіночного індексу;

Смертності від малярії.

7. Найбільш ефективними методами профілактики гепатитів В і С у медичних закладах є:

Обмеження парентеральних втручань;

Обмеження лікувально-діагностичних маніпуляцій;

Використання одноразового інструменту для парентеральних маніпуляцій;

Стерилізація хірургічного інструменту шляхом автоклавування;

Стерилізація хірургічного інструменту у сухожарових шафах.

8. Які протиепідемічні заходи необхідно здійснити при виявлені хворого на борреліоз Лайма?:

Ізолювати хворого в мельцерівський бокс;

Встановити епідспостереження за контактними особами;

В приміщені де перебував хворий негайно провести заключну дезінфекцію;

Контактним особам призначити антибактеріальні засоби;

Протиепідемічні заходи не застосовуються.

9. Які препарати застосовуються для міжсезонної профілактики малярії в осередках Р. vivax?

Гематошизотропні;

Гістошизотропні;

Гамонтоцидні;

Споронтоцидні;

Всі перераховані.

10. Які із перерахованих протималярійних препаратів володіють гамонтоцидними властивостями?

Хлорохін, хінін;

Сульфадоксин, сульфален;

Хлоридин, примахін;

Хіноцид, прогуаніл;

Тетрациклін та його похідні.

11. Щеплення за віком проти гепатиту В розпочинається:

У перші години після народження;

Через 1 місяць після народження;

У віці 3 місяці;

У віці 6 місяців;

В кінці першого року життя.

12. В Україні наявні передумови для поширення малярії викликаної:

Plasmodium vivax;

Plasmodium ovale;

Plasmodium malariae;

Plasmodium falciparum;

Будь-яким із перерахованих малярійних плазмодіїв.

13. Які із наведених методів лабораторного дослідження застосовують для підтвердження діагнозу гепатиту В та С?

Вірусологічні;

Біологічні;

Серологічні;

Алергологічні;

Молекулярно-біологічні.

14. Прищеплений випадок малярії це:

Зараження в природному осередку;

Зараження від завізного випадку в даному епідемічному періоді;

Зараження від завізного випадку в попередньому епідемічному періоді;

Зараження гемотрансфузійним шляхом;

Зараження парентеральним шляхом.

15. Ступінь ендемічності осередку малярії визначається за показниками:

Захворюваності на малярію дорослого населення;

Захворюваності на малярію дітей віком до 9 років;

Паразитарного індексу;

Селезіночного індексу;

Чисельності популяції комарів роду Anopheles.

16. Особам, які повернулися із ендемічних по малярії регіонів паразитоскопічне дослідження крові проводиться:

У пункті перетину державного кордону;

Впродовж тижня по прибуттю до місця постійного проживання;

Впродовж місяця по прибуттю до місця постійного проживання;

Впродовж 2 років при кожному підвищені температури тіла;

Впродовж 3 років при кожному підвищені температури тіла.

Еталони відповідей:

Ι -в 1- E; 2-C, E; 3-E; 4-D; 5-А; 6-B, D, E; 7-В; 8- C, D; 9-А; 10-В, С; 11-B; 12-A; 13-A; 14- C, D; 15- A, C, D; 16-D, E.

Ι Ι -в 1- C; 2-D; 3-D; 4-C, D, E; 5-D; 6- A, B; 7-A, C, E; 8- В; 9-B, E; 10- C; 11-B; 12- В, С, D; 13- B; 14-B, D; 15- D; 16-C, D.

Ι Ι Ι -в 1-E; 2-D; 3-B; 4-C; 5-E; 6- C, D; 7-B, D, E; 8-A, C; 9- C; 10- D; 11-B; 12- С; 13-A, D, E; 14-B, D, E; 15- B; 16- A, B, E.

Ι V-в 1-E; 2- E; 3- B; 4-D; 5- C; 6- C, D; 7-C, D; 8-E; 9- B; 10- C, D; 11-A; 12-A; 13-C, E; 14-D, E; 15-C, D; 16- D.

Тема№8

Тестові завдання

по темі „Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Планування протиепідемічних та профілактичних заходів. Аналітичні та експериментальні методи в епідеміологічних дослідженнях.”

1. Метою описово-оціночного прийому епідеміологічного методу є:

організація і проведення епідеміологічного експерименту;

формулювання первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності; *

перевірка первинних (робочих) гіпотез про можливі причини підвищення рівня захворюваності;

математичне моделювання проявів епідемічного процесу;

медико-соціальна оцінка значущості інфекційної захворюваності.

2. У чому полягає різниця між показниками летальності та смертності?

у підборі групи, на яку розраховується кожен з показників; *

у більшій достовірності одного з показників;

у підборі кількості померлих, яка береться для розрахунку кожного з цих показників;

один з показників за своєю природою є інтенсивним, а інший – екстенсивним;

один з цих показників виражається у відсотках, а інший – на 100000 населення.

3. Для багаторічної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:

сезонність;

цілорічна захворюваність;

циклічність; *

поодинока, розрізнена захворюваність.

Епідемічний спалах;

4. Для річної динаміки захворюваності характерним є такий прояв:

циклічність;

багаторічна епідемічна тенденція

сезонність; *

нерегулярні коливання;

захворюваність, яка нетипова для даної місцевості.

5. В чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортне дослідження?

в тривалості проведення спостереження;

у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;

у правилах формування досліджуваної та контрольної груп; *

мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;

мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

6. Первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності доводяться на етапі:

експериментального дослідження; *

дескриптивного дослідження;

аналітичного дослідження;

прогностичного дослідження;

статистичної обробки первинних даних.

7. Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується таким явищем:

тенденцією захворюваності;

тенденцією смертності; *

тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;

тенденцією до збільшення витрат на профілактику і лікування даної патології;

тенденцією до зміни пріоритетності тієї чи іншої нозологічної форми.

8. Епідеміологічну діагностику можна охарактеризувати як:

використання епідеміологічного методу в практиці охорони здоров’я; *

використання епідеміологічного методу для розробки теоретичних проблем медицини;

статистичну обробку результатів клінічнх досліджень;

елемент економічного аналізу роботи медичних закладів;

розробку статистичних методик для використання їх в епідеміології.

9. Епідемічна тенденція це:

закономірний підйом захворюваності в певні місяці року

регулярні коливання рівня захворюваності в багаторічній динаміці

короткочасний підйом захворюваності на обмеженій території

регулярні коливання рівня захворюваності в річній динаміці

основна спрямованість змін інтенсивності епідемічного процесу за ряд років.*

10. Точки лінії тенденції захворюваності визначаються за формулою:

.*

11. Напрямок профілактики хвороби можна вже визначити на етапі:

збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

дескриптивного епідеміологічного дослідження;

аналітичного епідеміологічного дослідження; *

епідеміологічного експерименту;

математичного моделювання епідемічного процесу.

12. Фактична ефективність профілактичного засобу (заходу) визначається на етапі:

експериментального контрольованого дослідження;

дескриптивного дослідження;

аналітичного дослідження;

прогностичного дослідження;

експериментального неконтрольованого дослідження.*

13. Епідеміологічні дослідження за ознакою втручання чи невтручання дослідника у досліджуваний процес бувають:

обсерваційні; *

аналітичні;

поперечні;

прогностичні;

-

14. Алгоритм здійснення першого (описово-оціночного) етапу епідеміологічного дослідження включає в себе:

визначення соціальної та економічної значущості захворюваності; *

планування епідеміологічного експерименту;

санітарно-епідеміологічну розвідку;

оперативний епідеміологічний аналіз;

15. До заходів загального характеру по боротьбі з інфекціями відносять:

санітарно-освітні; *

санітарно-гігієнічні;

санітарно-ветеринарні;

санітарно-технічні;

все перераховане.

16. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:

затрати на лікування захворілих;

виплати по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;

вартість недоотриманої суспільством продукції в результаті втрати працездатності від інфекційної хвороби; *

витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб;

виплати по інвалідності у зв’язку з інфекційною хворобою.

17. Виберіть визначення поняття „група ризику”:

територія з високими показниками захворюваності

групи населення з високими показниками захворюваності*

природні і соціальні умови та стан внутрішніх систем організму, які збільшують ризик виникнення хвороб

сукупність умов, які складають природнє середовище існування збудника

сутність патогенності збудника.

18. Епідемічний спалах – це:

захворюваність, що постійно реєструється на певній території

короткочасний підйом захворюваності на певній території*

незвично широке розповсюдження захворюваності на високому рівні

наявність умов для широкого розповсюдження захворюваності

вся захворюваність, яка реєструється в місяці між сезонними підйомами захворюваності.

19. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?

дескриптивне епідеміологічне дослідження;

когортне епідеміологічне дослідження; *

епідеміологічне дослідження “випадок-контроль”;

“природний експеримент”;

неконтрольований епідеміологічний експеримент.

20. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?

дескриптивному;

когортному; *

“випадок-контроль”;

неконтрольований експеримент;

“природний експеримент”

21. Епідемічний осередок з множинними захворюваннями – це:

а)осередок з 2 і більше випадками захворювання; *

в) осередок з 4 і більше випадками захворювання;

с) осередок з 5 і більше випадками захворювання;

d) осередок з 8 і більше випадками захворювання;

е) осередок з 10 і більше випадками захворювання.

22. На якому етапі епідеміологічного дослідження здійснюється визначення пріоритетних проблем профілактики?

на етапі планування дослідження;

на дескриптивному (описовому) етапі; *

на аналітичному етапі;

на експериментальному етапі;

на етапі прогнозування.

23. Одним з критеріїв епідеміологічної значущості інфекційної захворюваності є:

смертність;

летальність;

превалентність; *

інвалідність;

пріоритетність.

77. Середній темп зміни захворюваності на сальмонельоз в районі К. за 10 років (1991-2000 рр.) становить -2, 7%. Як оцінити тенденцію захворюваності?

а) тенденція стабільна

в) тенденція до приросту помірна;

с) тенденція до приросту виражена;

d) тенденція до зниження помірна; *

е) тенденція до зниження виражена.

25. Екстенсивний показник характеризує:

поширеність явища в певному середовищі;

структуру середовища; *

частоту явища в певному середовищі;

співвідношення певної частини середовища до всього середовища;

співвідношення між кількістю випадків у двох явищах, між якими існує непрямий зв’язок.

26. Одна з основних ознак, за якою проводять вивчення розподілу захворюваності по території, є:

клімат території;

ландшафт території;

адміністративний поділ території; *

рівень економічного розвитку території;

рівень медичного обслуговування території.

27. При оцінці розподілу захворюваності вік захворілих людей належить до такої ознаки як:

видова;

типова; *

індивідуальна;

групова;

та, що відображає проведення протиепідемічних заходів.

28. Метою аналітичного прийому епідеміологічного методу є:

визначення пріоритетних проблем профілактики;

формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

оцінка гіпотез методом випадок-контроль або когортним дослідженням; *

перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;

перевірка гіпотез в природньому експерименті.

29. Прикладом інтенсивного показника є:

питома вага випадків окремого інфекційного захворювання серед всіх інфекційних хвороб;

індекс сезонності захворюваності на певну хворобу;

летальність при певній нозологічній формі; *

питома вага інфекційної патології серед всіх нозологій;

розподіл випадків захворювань в окремих вікових групах.

30. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 50000. Скільки інтенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

5;

4;

3;

2; *

1.

31. Потенційна ефективність профілактичного засобу (заходу) визначається на етапі:

експериментального контрольованого дослідження; *

дескриптивного дослідження;

аналітичного дослідження;

прогностичного дослідження;

експериментального неконтрольованого дослідження.

32. Який прийом епідеміологічного дослідження вважається найбільш потужним засобом встановлення причинно-наслідкових зв’язків розповсюдження захворюваності?

аналітичне дослідження “випадок-контроль”;

неконтрольований експеримент;

аналітичне когортне дослідження;

контрольований експеримент; *

скринінгове дослідження.

33. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А та 98 випадків захворювань на вірусний гепатит В. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 30000. Скільки екстенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

5;

4;

3;

2; *

1.

34. Для аналізу рівня та частоти захворюваності використовують такі показники:

екстенсивні епідеміологічні показники, структуру захворюваності;

середні арифметичні величини;

абсолютні числа кількості захворювань;

інтенсивні епідеміологічні показники; *

відносні величини розподілу захворюваності.

35. При вивченні розподілу захворюваності до індивідуальної ознаки відносять таку:

стать;

належність до організованого колективу;

водопостачання;

антиінфекційний імунітет; *

якість проведення протиепідемічних заходів.

36. До інфекцій з глобальним ареалом поширення відносять:

кліщовий енцефаліт;

лептоспіроз;

туляремію;

малярію;

вірусний гепатит В.*

37. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?

дескриптивному;

когортному; *

“випадок-контроль”;

неконтрольованому експерименті;

“природному експерименті”.

38. Оцінка фактичної ефективності профілактичного засобу (заходу) здійснюється у такому епідеміологічному дослідженні:

у контрольованому епідеміологічному дослідженні;

у неконтрольованому епідеміологічному дослідженні; *

в “природному експерименті”;

при фізичному моделюванні епідемічного процесу;

при математичному моделюванні епідемічного процесу.

39. Оцінка потенційної ефективності профілактичного засобу (заходу) здійснюється у такому епідеміологічному дослідженні:

у контрольованому епідеміологічному дослідженні; *

у неконтрольованому епідеміологічному дослідженні;

в “природному експерименті”;

при фізичному моделюванні епідемічного процесу;

при математичному моделюванні епідемічного процесу.

40. Спрямованість боротьби з інфекційними хворобами може бути:

заходи загального характеру;

на джерело інфекції;

на механізм передачі;

на сприйнятливе населення;

все перераховане.*

41. Постійне планування і проведення профілактичних заходів проти певного інфекційного захворювання при тривалій відсутності захворюваності на цю інфекцію на певній території характеризується таким поняттям:

ліквідація інфекції;

ерадикація інфекції;

регіональна елімінація інфекції; *

припинення циркуляції інфекції;

регіональна ліквідація інфекції.

42. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:

затрати на лікування захворілих;

виплати по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з інфекційною хворобою;

вартість недоотриманої суспільством продукції в результаті втрати працездатності від інфекційної хвороби; *

витрати на проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб;

виплати по інвалідності у зв’язку з інфекційною хворобою.

43. Прогнозування проявів епідемічного процесу на основі використання математичних формул, виведених лише з цифрових матеріалів, що характеризують фактичні прояви епідемічного процесу – це:

логічне моделювання;

формально-математичне моделювання; *

кількісне моделювання;

інтуїтивне моделювання;

фізичне моделювання.

44. Виключіть пункт, який не стосується конкретного призначення епідеміологічної діагностики:

епідеміологічний експеримент; *

ретроспективний епідеміологічний аналіз;

оперативний епідеміологічний аналіз;

епідеміологічне обстеження осередків;

санітарно-епідеміологічна розвідка.

45. Такому розділу епідеміологічної діагностики як діагностична техніка відповідає визначення:

обгрунтування гіпотез про причинно-наслідкові зв’язки захворюваності з чинниками (умовами) її формування;

сукупність методик статистичного аналізу даних інфекційної захворюваності; *

закономірності проявів епідемічного процесу в багаторічній динаміці;

закономірності проявів епідемічного процесу в річній динаміці;

формулювання гіпотез про причинно-наслідкоаі зв’язки.

46. Соціальна значущість інфекційних хвороб оцінюється за:

тенденцією захворюваності;

витратами на стаціонарне лікування захворілих;

показниками смертності та інвалідизації; *

розповсюдженням інфекційної захворюваності;

витратами на протиепідемічні заходи.

47. Критерій темпу змін тенденції багаторічної динаміки визначається за формулою:

а) ;

b) ;

c) ; *

d) ;

e) .

48. Пандемія – це:

захворюваність, що постійно реєструється на певній території;

короткочасний підйом захворюваності на певній території;

незвично широке розповсюдження захворюваності на високому рівні; *

наявність умов для широкого розповсюдження захворюваності;

вся захворюваність, яка реєструється в місяці між сезонними підйомами захворюваності.

49. Розділами епідеміологічного методу дослідження є:

a) ٭ експериментальне дослідження;

b) оперативний епідеміологічний аналіз;

c) ٭ аналітичне дослідження;

d) ٭ прогностичне дослідження;

е) обстеження осередку інфекційного захворювання.

50. Інтенсивними епідеміологічними показниками захворюваності є:

a) ٭ летальність;

b) ٭ смертність;

c) сезонність;

d) ٭ превалентність;

е) структура захворюваності за віком.

51. Соціальна значущість інфекційних хвороб характеризується:

a) тенденцією захворюваності;

b) ٭ показниками інвалідності;

c) тенденцією до зростання питомої ваги інфекційної патології;

d) тенденцією до збільшення витрат на профілактику та лік

вання патології;

е) показником неефективного використання працездатного населення.

52. Епідеміологічна діагностика має такі розділи:

а) ٭ семіотика;

b) прогнозування;

c) ٭ діагностичне мислення;

d) санітарно-епідеміологічна розвідка;

е) оперативний епідеміологічний аналіз.

53. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити повноту і своєчасність проведення заходів щодо осіб, які спілкувалися з джерелом інфекції?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) ٭ аналіз якості та ефективності протиепідемічних заходів;

d) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

е) аналіз якості та ефективності профілактичних заходів.

54..Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє визначити сезонність захворювання?

a) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

b) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

d)٭ аналіз річної динаміки захворюваності;

е) аналіз багаторічної динаміки захворюваності.

55..Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє встановити циклічність (періодичність) епідемічного процессу?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) ٭ аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

56. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити своєчасність госпіталізації джерел інфекції?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) ٭ аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

d) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

е) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

57. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити повноту та своєчасність проведення флюорографічного обстеження населення?

a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) аналіз річної динаміки захворюваності;

d) ٭ аналіз якості та ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості та ефективності протиепідемічних заходів.

58. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє виявити колективи «ризику» відносно поширення інфекційного захворювання?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c)٭ аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

d) аналіз якості та ефективності провілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

59. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє встановити тривалість міжепідемічних періодів епідемічного процессу?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) ٭ аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

60. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє виявити вікові групи «ризику» у загальній структурі інфекційної захворюваності?

a) аналіз річної динаміки захворюваності;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) ٭ аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

61. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити якість осередкової дезінфекції?

a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) аналіз річної динаміки захворюваності;

d)٭ аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів;

е) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів.

62. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити індекс і коефіцієнт сезонності?

a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

b) ٭ аналіз річної динаміки захворюваності;

c) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

d) аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

63. Який з розділів ретроспективного епідеміологічного аналізу дозволяє оцінити якість профілактичної дезінфекції?

a) аналіз захворюваності по соціально-вікових групах населення;

b) аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

c) аналіз річної динаміки захворюваності;

d) ٭ аналіз якості й ефективності профілактичних заходів;

е) аналіз якості й ефективності протиепідемічних заходів.

64. Показник осередковості — це:

a) ٭ відношення кількості хворих до кількості осередків, яких зареєстровані випадки захворювань;

b) відсоток колективів певного типу, в яких зареєстровані випадки захворювань;

c) загальна кількість колективів, в яких зареєстровані випадки захворювань;

d) загальна кількість хворих в осередках певного типу;

е) відношення кількості колективів-осередків певного типу, де зареєстровані випадки захворювань, до кількості колективів того типу, в яких випадки захворювань не реєструвалися.

65. Епідеміологічну діагностику можна охарактеризувати як:

a) статистичну обробку результатів клінічних досліджень;

b) використання епідеміологічного методу для розробки теоретичних проблем медицини;

c) ٭ використання епідеміологічного методу в практиці охорони здоров'я;

d) елемент економічного аналізу роботи медичних закладів;

е) розробку статистичних методик для використання їх в епідеміології.

66. При аналізі річної динаміки захворюваності на вірусний гепатит А в районі виявлений ріст захворюва­ності в липні - серпні з піком у жов­тні - листопаді. На цей період припа­дає 70-80 % всіх захворювань за рік. Яким терміном визначається такий підйом захворюваності?

Тенденція

Спалах

Епідемія

Циклічність

٭ Сезонність

67. Одним із критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:

a) ٭ захворюваність;

b) смертність;

c) інвалідність;

d) тривалість непрацездатності;

е) показник неефективного використання працездатного на­селення.

68. До непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб відносять:

a) затрати на лікування захворілих;

b) виплати з тимчасової непрацездатності у зв'язку з інфек­ційною хворобою;

c) ٭ вартість недоотриманої суспільством продукції в резуль­таті втрати працездатності від інфекційної хвороби;

d) витрати на проведення протиепідемічних заходів в осе­редках інфекційних хвороб;

е) виплати по інвалідності у зв'язку з інфекційною хворо­бою.

69. Епідеміологічна діагностика — це:

a) сукупність науково обґрунтованих рекомендацій;

b) система спостереження за епідемічним процесом;

c) ٭ розпізнавання захворюваності й епідемічного стану на­селення;

d) масові обстеження населення для отримання певних да­них;

е) системний аналіз у теорії управління протиепідемічною системою.

70. Циклічність у багаторічній динаміці — це:

a) основний напрям розвитку епідемічного процесу за ряд років;

b) закономірний підйом захворюваності в певний період року;

c) ٭ регулярні коливання захворюваності за ряд років;

d) нерегулярні коливання захворюваності за ряд років;

е) короткочасний підйом захворюваності на обмеженій те­риторії.

71. Для визначення епідемічної тенденції застосовують такий прийом:

a) ٭ вирівнювання динамічного ряду по прямій;

b) когортне дослідження;

c) дослідження " випадок—контроль";

d) визначення нормативного показника;

е) визначення коефіцієнта кореляції.

72. До інфекцій з глобальним ареалом поширення відносять:

a) кліщовий енцефаліт;

b) лептоспіроз;

c) туляремію;

d) малярію;

е) ٭ вірусний гепатит В.

73. Виберіть екстенсивні показники із числа приведених.

а) показник загальної захворюваності населення на певну інфекційну хворобу;

в) показник ураженості населеннея певною інфекційною хворобою;

с) показник захворюваності окремої групи населення на певну інфекційну хворобу;

d) рівень смертності населення від певного інфекційного захворювання;

е) *розподіл випадків захворювання на певну інфекційну хворобу за місяцями року.

74. При плануванні протиепідемічних заходів за ознакою спрямованості на епідемічний процес виділяють наступні їх групи:

а) група заходів, спрямованих на джерело збудників інфекції;

в) група заходів, спрямованих на шляхи і фактори передачі інфекції;

с) група заходів, спрямованих на сприйнятливість людей до інфекції;

d) група загальних заходів;

е) *всі перелічені.

75. Групування профілактичних заходів проводять відповідно до рушійних сил епідемічного процесу. Виходячи з цього, яку кількість груп профілактичних заходів слід передбачити при їх плануванні?

а) 2;

в) 3;

с) *4;

d) 5;

е) більше 5.