Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
Світове використання енергоресурсів, отриманих із різних джерел, наприкінці другого тисячоліття становило близько 10 млрд т умовного палива за рік.. Із використаних енергоносіїв об'єм нафти сягав близько 40 %, вугілля — 28, природного газу — 23, ядерної енергії — близько 6, інших видів енергії — 3 %. Отже, нині основними енергоносіями є нафта, вугілля і природний газ. За оцінкою фахівців, початкові видобувні ресурси нафти на Землі становлять 320 млрд т, природного газу — 340 трлн м3. На початок 2003 р. у світі було видобуто понад 130 млрд т нафти і близько 75 трлн м3 природного газу. Величина невиявлених ресурсів: 64 млрд т нафти та 128 трлн м3 газу. Отже, за загальноприйнятими оцінками належить ще виявити близько 20 % початкових ресурсів нафти і 38 % ресурсів газу. При цьому слід зазначити, що оцінки ресурсів вуглеводнів є умовними. Вони відображують певний рівень геологічної вивченості надр, техніко-технологічних засобів видобутку нафти, економічні умови розвідки і розробки родовищ. Тому не дивно, що, незважаючи на інтенсивне освоєння ресурсів нафти і газу, їх величини в останні десятиліття практично не зменшуються, у зв'язку з чим перспективи забезпечення країн нафтою і газом є достатньо оптимістичними. Наприкінці 2002 p. найбільші доведені запаси нафти були зосереджені в п'яти країнах: Саудівська Аравія (36, 4 млрд т), Ірак (15, 7 млрд т), Абу-Дабі (12, 6 млрд т, Іран (12, 5 млрд т), Венесуела (10, 7 млрд т). На їх частку в загальносвітових запасах припадає 62, а разом з Росією — майже 67 %. Три чверті запасів нафти розташовані на територіях дев'яти держав, включаючи, крім вишеперелічених, Мексику (4, 0 млрд т), Лівію (4, 1 млрд т) і Китай (3, 4 млрд т). При цьому в країнах Близького і Середнього Сходу в 2002 р. було видобуто близько 1, 1 млрд т, або майже третину сумарного світового видобутку нафти. Основні запаси газу розташовані в регіонах Східної Європи і країнах СНД (56, 7 трлн м3), а також Близького і Середнього Сходу (52, 5 трлн м5), шо становить 72, 6 % світових запасів газу. Значні запаси має Росія (48, 1 трлн м3) та Іран (23, 0 трлн м3). Разом з Катаром (11, 2 трлн м3), Саудівською Аравією (6, 0 трлн м3) та Абу-Дабі (5, 6 трлн м3) вони мають 93, 9 трлн м3, або 62, 8 % світових доведених запасів газу. Решта 37, 2 % розмішені в 17 країнах, доведені запаси яких змінюються у межах від 1, 2 до 4, 5 млрд м3 До них належать Туркменистан (2, 9 трлн м3), Узбекистан (1, 9 трлн м3), Казахстан (1, 8 трлн м3), Лівія (1, 3 трлн м3), Норвегія (1, 2 трлн м3), а також Україна, на частку якої припадає 1, 1 трлн м3 або 0, 77 % світових запасів. Основний видобуток газу нині зосереджений в Росії, Нідерландах, Норвегії, Великобританії, Ірані та інших державах, що миють гігантські запаси. За останні десятиліття збільшується видобуток нафти і газу на акваторіях морів та Світового океану. Понад 30 країн здійснюють промисловий видобуток нафти і газу в межах акваторій, а понад 80 — ведуть пошуково-розвідувальні роботи. Нині понад 25 % світового видобутку нафти і газу припадає на акваторії. Наприкінці другого тисячоліття щорічний видобуток нафти у світі становив близько 3450 млн т, газу — 2400 млрд м3. В Україні видобуток нафти з газовим конденсатом у 2002 р. становив близько 4 млн т, природного газу — 18, 2 млрд м3. Максимального видобутку нафти в Україні було досягнуто в 1972 р. — 14, 5 млн т, а газу в 1975 р. — 68, 7 млрд м3. Потім видобуток вуглеводнів почав зменшуватися. За 20 років розробки нафтових родовищ дебіт свердловин зменшується від 6 до 20 раз, а річний видобуток нафти з таких родовищ не перевищує 0, 8 % їх початкових запасів. На пізню стадію видобутку нафтова галузь уже вступила в Канаді, Росії, Румунії, США, а на підйомі — у Бразилії, В'єтнамі, Індонезії, Іраку, Нігерії та ін. У Росії частка важковидобувних запасів нафти в загальному балансі перевищила 55 %. За максимальним варіантом прогнозу Світової ради з енергетики в 2020 р. попит на енергоносії подвоїться і споживання нафти може перевищити 4 млрд т за рік, а її частка в енергобалансі становитиме 26 %. Споживання природного газу може збільшитися до 4 трлн м3 і становитиме 21 % від усіх енергоносіїв. За прогнозами в Україні в 2005—2010 pp. споживання нафти становитиме 50— 60 млн т, а газу — близько 70—75 млрд м3. Зазначимо, шо починаючи з 1991 р. спостерігається стійка тенденція зниження об'ємів споживання природного газу. Поточні нерозвідані ресурси вуглеводнів в Україні сягають понад 50 % початкових і в цілому оцінені в 4978, 3 млн т ум. п., у тому числі нафти з конденсатом — 1137, 1 млн (23 %), газу — 3841, 2 млрд м3 (77 %). При цьому третина нерозвіданих ресурсів газу і 19 % нерозвіданих ресурсів нафти припадають на акваторії Чорного та Азовського морів. За умови належного освоєння нерозвідані ресурси вуглеводнів спроможні сформувати потужну базу запасів і видобутку нафти, конденсату та газу і збільшення впродовж наступних 10 років видобутку нафти з конденсатом щонайменше в 1, 5, газу в 1, 7-2 рази. Успішність відкриття родовищ за весь післявоєнний період в Україні була на рівні 30—36 %, що значно більше, ніж у США. Нині, коли практично вичерпано фонд антиклінальних пасток до глибин 4-5 км, пошуки родовищ нафти і газу, пов'язаних з неструктурними пастками, є одним з актуальних завдань нафтогазової геології. Успішність пошуків цих пасток залежить від виявлення закономірностей їх просторового розташування. Методичні прийоми для їх виявлення розробляють провідні наукові інститути та організації. Комплексування сейсморозвідки, буріння, геофізичних досліджень у свердловинах, циклостратиграфічних, стратиграфічних, аерокосмічних та інших методів дало змогу виявити численні нафтогазоперспективні об'єкти в усіх регіонах. Особливе значення мають пастки, пов'язані з літологічним виклинюванням і фаціальним заміщенням порід, стратиграфічними незгідностями, породами кристалічного фундаменту, рифогенними спорудами тощо. Саме до такого типу пасток приурочені значні світові запаси нафти і газу.
|