Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.

Регіональний прогноз нафтогазоносності - це процес геологічного дослідження значної території осадового басейну з метою виділення в ньому об'єктів прогнозу регіонального рівня, диференціації їх за ступенем перспективності та нафтогазогеологічного районування.

У процесі регіонального прогнозу вивчаються основні риси геологічної будови певної території й етапи їхнього геотектонічного розвитку, літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, гідрогеологічні і геохімічні умови регіону, виявляються нафтогазоперспектнвні комплекси(природні резервуари) та зони можливого нафтогазонагромадження, проводиться кількісна оцінка прогнозних ресурсів за категоріями D| і D₂Ta розробляються рекомендації стосовно вибору об'єктів для зонального прогнозу.

Виходячи із закономірностей розміщення в кожному комплексі виявлених покладів нафти і газу, а також з установленням нафтогазопроявів і даних геохімічних досліджень розвитку певних типів геохімічних фацій, виділяють виявлені і передбачувані зони нафтонагромадження.

На наступному етапі якісної оцінки вивчають просторову зміну кожного критерію нафтогазоносності шляхом складання відповідних карт:, тектонічних, структурних, літолого-фаційних. гідрогеологічних, геохімічних та ін. Поєднанням цих карт одержують комплексну карту критеріїв нафтогазоносності, яка є основою для нафтогазогеологічного районування територій, виділення об'єктів прогнозування і зон, що характеризуються різним ступенем перспективності. У процесі диференціації територій виділяють зони:

- явно безперспективні (об'єкти прогнозування відсутні);

- безперспективні (об'єкт прогнозування позбавлений або колекторів, або покришок або знаходиться в зоні гіпергенезу чи в інших несприятливих умовах);

- перспективні на нафту (нафтоносні), на газ (газоносні), на нафту і газ (нафтогазоносні).

Зональний прогноз - це диференціація території нафтогазоносної

області або її частини (зона, район, ділянка) за ступенем перспективності продуктивное перспективного)горизонту, літолого - стратиграфічного підкомплексу і (або) нафтогазоносного комплексу (залежно від ступеня вивченості оцінюваної території по площі і розрізу) на основі аналізу вивченої сукупності геологічних критеріїв.

Зональний прогноз займає проміжне положення між регіональним і локальним прогнозами і ґрунтується на результатах регіонального прогнозу. Зональний прогноз є інформаційною базою для виконання локального прогнозу нафтогазоносності.

Об'єктом зонального прогнозу є геологічні тіла в стратиграфічному обсязі, більш значні, ніж одиничний резервуар (наприклад, система, відділ, продуктивний комплекс, ярус), у територіальному - це частини нафтогазоносної області (басейну).

Кінцевою метою зонального прогнозу є забезпечення геологічної основи якісного проведенню стадії виявлення і підготовки об'єктів до

пошукового буріння для переводу ресурсів вуглеводнів категорії D₁ + D₂ у С₃ і D₁ (локалізовані).

Основні завдання зонального прогнозу такі:

-прогнозування перспективних і першочергових ділянок проведення детальних геолого - геофізичних робіт для виявлення і підготовки нових об'єктів пошукового буріння:

- вибір базисних горизонтів пошукового буріння:

- забезпечення геологічної основи для локального прогнозу нафтогазоносності підготовлених до пошукового буріння об'єктів.

Першочерговими об'єктами для проведення зонального прогнозу є високоперспективні частини розрізу і території, в межах яких доцільна концентрація геологорозвідувальних робіт.

Локальний прогноз - це оцінка нафтогазоносності за комплексом геологічних ознак об'єкта, локалізованого по площі (антиклінальна структура III порядку, різні типи неантиклінальних пасток) і стратиграфічному розрізу (окремий резервуар нафти і газу).

Локальний прогноз тісно пов'язаний із зональним і виконуються після нього відмінність між ними полягає, по-перше, у масштабах геологічних тіл, для яких виконується прогноз, і. по-друге, у наборах геологічних ознак, які аналізуються.

Для локального прогнозу використовують ознаки, які різко (контрастно) змінюються від точки до точки, в тому числі залежно від розташування локальних структур (наприклад, товщина і колекторні властивості окремих піщаних горизонтів), або які істотно змінюють основні параметри пастки (наприклад, співвідношення товщин напівпокришки (хибної покришки) та амплітуди підняття).

Варто відрізняти ще проміжні за детальністю (між зональними і локальними) прогнозні дослідження, які можна назвати напівлокальним прогнозом ( наприклад, прогноз нафтогазоносності локальних піднять для продуктивного комплексу чи прогнознафтогазоносності якогось горизонту деякої частини НГР або НГП). Такі оцінки, як і зональне прогнозування, передують локальному прогнозу, однак, на відміну від зонального, не є обов'язковою передумовою для його виконання.

Локальний прогноз виконується тільки для об'єктів, розташованих на перспективній території і приурочених до перспективної частини розрізу.

Локальний прогноз досліджуваного об'єкта закінчується кількісною оцінкою перспективних ресурсів нафти і газу (категорія С₃), подібно тому як зональний прогноз завершується підрахунком прогнозних

ресурсів. Перспективні ресурси підраховують на основі отриманих за результатами локального прогнозу параметрів: товщини колектору, його ємнісно-фільтраційних властивостей, площі і висоти пастки та ін.

Локальний прогноз виконується для можливих резервуарів нафти і газу в перспективному комплексі, що залягає на технічно доступних для буріння глибинах на площі виявленого локального підняття чи пастки іншого типу.

За методикою УкрДГРІ локальний прогноз складається з таких частин:

- прогнозу колекторів в окремих горизонтах;

- прогнозу флюїдоупорів і хибних покришок;

- прогнозу локальних піднять або пасток інших типів (за відсутності встановлених);

- прогнозу висоти покладів нафти і газу;

- прогнозу фазового стану ВВ;

- прогнозу можливої наявності зон АВПТ;

- кількісної оцінки перспективних (категорії С₃) ресурсів нафти і газу.