Порядок випуску та обіг облігацій зовнішніх та внутрішніх державних позик.

Державні облігації України можуть бути:

- довгострокові - понад п'ять років;

- середньострокові - від одного до п'яти років;

- короткострокові - до одного року.

Державні облігації України поділяються на = облігації внутрішніх державних позик України, =облігації зовнішніх державних позик України =цільові облігації внутрішніх державних позик України.

3. Облігації внутрішніх державних позик України - розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

4. Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу. Основним реквізитом є зазначення напряму використання коштів. Кошти використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

5. Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емісія державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.

Рішення про розміщення облігацій зовнішніх та внутрішніх державних позик України та умови їх розміщення приймається згідно з Бюджетним кодексом України.

Розміщення державних облігацій України здійснюється у разі дотримання на кінець року граничних розмірів державного зовнішнього та внутрішнього боргу, передбачених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

8. Умови розміщення та погашення облігацій внутрішніх державних позик України і цільових облігацій внутрішніх державних позик України, не визначені умовами розміщення, встановлюються Міністерством фінансів України відповідно до законодавства.

9. Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України. Особливості провадження депозитарної діяльності з державними облігаціями України визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України.

Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик приймають відповідно Кабінет Міністрів України і місцеві ради. У рішенні повинні визначатися емітент, умови випуску і порядок розміщення облігацій. Чинне законодавство регламентує також порядок придбання облігацій. Зокрема, облігації усіх видів придбаваються громадянами лише за рахунок їх особистих коштів. Підприємства придбавають облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

Для оптимального функціонування ринку державних цінних паперів, зокрема державних облігацій, було створено відповідну інфраструктуру, компонентами якої виступають:

- Міністерство фінансів України - як емітент та гарант своєчасного погашення облігацій, що діє від імені уряду і одержує кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту.

- Національний банк України - виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску та погашення державних облігацій, забезпечує організаційну сторону функціонування ринку державних цінних паперів, у тому числі проводить аукціони, погашення, підготовку необхідних документів та інше.

В Україні випускаються такі види облігацій: облігації підприємств, облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик, облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Відмінність облігації від акції.

Акція – це своєрідна цінний папір, який випускається (емітується) акціонерним товариством при його створенні або реорганізації підприємства іншої форми власності в суспільство такого типу. Акція має свою вартість, згідно з якою вона реалізується серед акціонерів, тобто сумарна вартість акцій одного акціонера дорівнює його внеску до статутного капіталу компанії. Тримач такого цінного паперу має право одержувати в якості доходу частину нерозподіленого прибутку підприємства, яка називається дивідендами. Правда, законодавство дає суспільству деяке послаблення, яке полягає в тому, що воно може і не виплачувати дивідендів акціонерам, направляючи весь прибуток на розвиток компанії.

Облігація – цінний папір, яку випускає емітент з метою залучення додаткових грошових коштів. Іншими словами, коли емітент не має достатньої кількості грошей, він створює облігацію і видає її на певний строк фізичній або юридичній особі, натомість отримуючи грошові кошти.

Різниця між акцією і облігацією полягає в наступному:

- Акції випускають лише АТ; Обліг. –підприємства усіх орг.-прав. форм.;

- акції(іменні), обліг –(іменні, на пред’явника)

-А - пайові цп; О- боргові

-А- відносини співвласності в АТ; О- відносини позики;

термін обігу: А- безстрокові; О- визначені умовами емісії;

-Акція дозволяє брати участь емітенту в управлінні компанією, облігація такої можливості не дає;

-Дивіденди по акціях завжди вище, ніж відсотки по облігаціях;

-При банкрутстві компанії спочатку задовольняються інтереси власників облігацій, а потім вже власників акцій, за умови, що на це залишаться грошові кошти або майно.