Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Хід уроку. Міністерство освіти і науки України






Міністерство освіти і науки України

Краматорське вище професійне училище

 

 

Затверджую

Заст. директора з ВхР

 

_______________І.В. Роянова

 

 

СЦЕНАРІЙ

ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ

У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

„НІХТО, КРІМ НАС! ”

 

 

Розробив:

Викладач суспільних дисциплін, Дудін О.А.

 

 

 

Краматорськ

 

 

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю, почуття вдячності всім хто захищав і захищає свою Батьківщину; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові своєї країни; формувати активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної Української держави та захисту її кордонів.

 

 

Епіграф до уроку

«Осознанная любовь к своему народу не соединима с ненавистью к другим»

Д. Лихачев

(радянський вчений філолог та культуролог)

 

Хід уроку

Викладач. «Ніхто крім нас!». На перший погляд просте словосполучення, але якщо проникнути в глибинне значення цього вислову, стає зрозумілим наскільки воно просякнуте самовіданністю, героїзмом та жертовністю багатьох поколінь людей.

Не є чужим цей вислів і для нашого рідного навчального закладу, для нашої «освітньо-професійної» Батьківщини – Краматорського вищого професійного училища. Історія якого сповнена багатьох подій, досягнень, переживань та прикладів трагічних та складних життєвих шляхів людей, доля яких була так чи інакше пов’язана з нашою альма-матер.

Саме історії нашого навчального закладу та людям, які вписали героїчні сторінки до цієї історії і буде присвячений наш перший урок. Сьогодні, коли такі слова, як «патріот», «герой», «доброволець» стали дуже поширеними у вжитку, актуальним залишається практичне втілення цих слів у життя. Найкращою можливістю продемонструвати це втілення і є наш з вами урок.

Запрошую Вас до подорожі в минуле нашого училища!

2 жовтня 1940 року Президія Верховної Ради СРСР видала «Указ «О государственных трудовых резервах СССР», в якому було поставлене завдання планомірної підготовки кваліфікованих робочих кадрів з числа міської та сільської молоді. В Україні розгорнулася активна робота по створенню ремісничих, залізничних училищ та шкіл фабрично-заводського навчання.

На підставі цього Указу 2 жовтня 1940 року було створене ремісниче училище № 1 (РУ № 1) на базі Новокраматорського машинобудівного заводу. Зараз це Краматорське вище професійне училище (№14).

У червні 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна і тому влітку відбувся перший достроковий випуск учнів призивного віку. Багато випускників та працівників училища пішли на фронт захищати від ворога свою Батьківщину. Кожен з цих людей заслуговує на щирі слова подяки за свою хоробрість та героїзм. Згадаємо прізвища цих людей – Аленін Микола Михайлович, Аленіна Олександра Олександрівна, Бєлік Андрій Тимофійович, Даренський Леонід Іванович, Колій Володимир Федорович, Хорошайло Федір Іванович, Счепицький Ілля Григорович, Дрига Микола Сергійович та інші.

Долі двох останніх дуже показові з точки зору патріотизму та героїзму. На той час молоді хлопці, перші випускники дострокового випуску училища 1941 року, не дивлячись на свій молодий вік проявили себе як героїчні Захисники Вітчизни.

Счепицький Ілля Григорович у 1943 році пройшов навчання в Івановському військовому училищі, звідки і почався його бойовий шлях. Шлях, який пролягав через видатну битву на Курській дузі, форсування Дніпра та визволення Києва та Відня. Пройшовши такий шлях, сповнений бойових звитяг та подій, Ілля Григорович після війни неодноразово навідувався до свого рідного училища та брав активну участь у патріотичному вихованні учнівської молоді.

Нажаль, доля Дриги Миколи Сергійовича, виявилася трагічною. Микола Сергійович народився в селі Андріївка недалеко від Краматорську. І коли німці окупували наше місто, він разом з матір’ю залишався у своєму рідному селі. У вересні 1943 року Микола отримав від старости наказ про транспортування військових снарядів до позицій німців. Замість цього він заховав ці снаряди у лісі, залишивши ворога без важливих для нього боєприпасів. У ночі, повернувшись до рідної хати, Микола був затриманий німецьким патрулем та направлений до концтабору. На шляху до якого йому вдалося втекти та вийти до позицій радянських військ. Після чого і почався його бойовий шлях, який на превеликий жаль був обірваний у боях за звільнення Чехословаччини у 1945 році.

Нам не треба війни, не треба –

Ми за спокій і мир на Землі,

Щоб не коршаки в чистому небі,

А космічні пливли кораблі,

Щоб щасливо зростали діти

І не бачили жаху війни,

Щоб зловісний воєнний вітер

Був розвіяний вітром весни.

Вітром правди і сили людської –

Силу ту не здолати в віках -

Нас даремно лякають війною,

Міць народу - в народних руках!

Нам не треба війни, не треба –

Ми за спокій і мир на Землі.

Щоб не коршаки в чистому небі.

А космічні пливли кораблі.

(М. Уманець)

6 серпня 1943 року м. Краматорськ було звільнено від німецько-фашистських окупантів і училище в грудні місяці повернулося з евакуації та продовжило підготовку молодих робочих кадрів для НКМЗ. Навчальний корпус під час війни був зруйнований і тому заняття проходили в приміщеннях розкиданих по місту і малопридатних для навчання. Майстерні знаходились на території заводу. За роки війни завод дуже постраждав, і тому учні приймали активну участь у його відбудові разом з дорослими.

Прийом учнів на навчання був плановим, до училища в першу чергу приймали дітей з дитячих будинків Одеси та Житомира, але приймалися учні й за власним бажанням. Заняття проходили в дві зміни. Навчання проходило за тими ж професіями, що й до війни, а виробниче навчання проходило в майстернях та цехах заводу. Контингент на той час складав 1200-1300 чоловік і у зв’язку з потребами заводу поступово додавалися інші професії: електрик, стругальник, кранівник, розточник, слюсар механоскладальних робіт, шліфувальник, модельник, формовщик, зварювальник ручного зварювання, електрогазо-зварювальник, слюсар-ремонтник та деякі інші.

Йшов час. Наше рідне училище розбудовувалося та розвивалося. Але згодом в його історію була вписана ще одна трагічна сторінка, пов’язана з війною в Афганістані (1979 – 1989 рр.). І знову випускники училища не залишилися осторонь і цієї війни. Десь приблизно вісімдесят випускників взяли участь у цій війні, але нажаль не всі вони повернулися з неї живими. І сьогодні ми пам’ятаємо та завжди згадуємо прізвища випускників, яким не судилося повернутися живими з тієї несправедливої війни. Це Бухта Володимир, Цимбал Володимир та Ляшевич Олег. Виконуючи свій інтернаціональний борг, ці хлопці проявили безмірний героїзм та стали вічним прикладом відваги для майбутніх поколінь.

 

Ти – вічний біль Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

 

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей...

Минають дні, ідуть роки.

 

Життя листки перегортає.

А біль Афгану – навіки

В душах людських не замовкає

 

Закінчення Афганської війни стало передвісником, ще однієї історичної події – розпаду Радянського Союзу. З 1991 року наше училище працює і розвивається уже в умовах незалежної України. При переході України на ринкові відносини в економіці, в країні, регіоні та Краматорську змінювалися соціально-виробничі пріоритети, на ринку праці збільшилася потреба у робітниках сфери обслуговування. Тому, починаючи з 2000 року в училищі здійснюється підготовка молоді та незайнятого населення за професіями: слюсар з ремонту автомобілів, секретар керівника (організації, підприємства, установи), оператор комп’ютерного набору, кухар, кондитер, офіціант, перукар (перукар-модельєр), манікюрниця, педикюрниця. Для машинобудівної галузі ведеться підготовка кваліфікованих робітників з урахуванням сучасних вимог підприємства, наприклад, верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним керуванням, в навчальних програмах ураховуються всі види сучасних напрямків виробництва.

Сьогодні наша держава опинилася в складних для себе умовах, які знайшли своє трагічне відображення і в житті нашого навчального закладу. Буремні події на Донбасі відкрили ще одну трагічну сторінку історії училища. Ця сторінка пов’язана з нашим випускником 2013 року – Пагуличем Євгеном. Євген здобув в нашому училищі професію «модельник дерев’яних виробів» та працевлаштувався як і більшість випускників на Новокраматорський машинобудівний завод. Звідки в подальшому був призваний до лав збройних сил України. Ще в часи навчання в училищі Євген відрізнявся своїм прагненням до спорту та фізичної культури, тому не випадково, що він був призваний до десантних військ. Перебуваючи у 25-тій окремій Дніпропетровський повітряно-десантній бригаді Євген опинився у самому епіцентрі військових дій на Донбасі. 22 січня 2015 року Євген героїчно загинув у боях за Донецький аеропорт та був похований у своєму рідному селі Староварварівка.

На превеликий жаль ця остання трагічна сторінка з історії нашого училища залишається відкритою і до нині. І тепер наша рідна земля здригається від пострілів автоматів та вибухів снарядів. У цей непростий час всі наші прагнення повинні бути спрямовані на забезпечення мирного неба та людського спокою на нашій землі.

А завершити наш урок хотілося б словами Володимира Сосюри, який народився і виріс на Донбасі:

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну…

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

І в кожного серця ударі…

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал