![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теоретичні відомості. Величини опорів, що зустрічаються в практиці, лежать в межах від 10-6 до 10+12 Ом
Величини опорів, що зустрічаються в практиці, лежать в межах від 10-6 до 10+12 Ом. У практиці електричних вимірювань всі опори поділяються на три групи: • малі опори – від 1 Ом і нижче; • середні опори – від 1 до 105 Ом; • великі опори – від 105 Ом і вище. Широке застосування отримали наступні методи вимірю-вань опорів: мостовий метод; метод амперметра і вольтметра; метод омметра. Мостовий метод. Метод застосовується для вимірювання малих, середніх і великих опорів, коли необхідна велика точність вимірювання. Найчастіше використовуються мости постійного струму (рис. 3.1). Магазини резисторів R1, R2, R3 і вимірюваний резистор Rх утворюють плечі моста, в одну діагональ якого включене джерело живлення, в іншу – гальванометр.
Рис. 3.1. Принципова схема моста постійного струму
Вимірювання опорів мостом засноване на принципі врів-новаження його плечей. Підбираючи опір плечей так, щоб в ланцюзі гальванометра не було струму, добиваються рівноваги моста. При рівновазі моста потенціали точок б і г однакові, отже: I1.R1 = I2R2 і Iх.Rх = I3.R3, (3.1)
а оскільки I1 = Iх і I2 = I3, то Rх = R3· R1/R2. (3.2)
Звичайно, плече R3 називають плечем порівняння, а плечі R1 і R2 – плечима відношення. Метод вольтметра, амперметра. У схемі рис.3.2, а вольтметр вимірює падіння напруги на резисторі Rх, а амперметр – струм I, рівний сумі струмів, що проходять по резистору і по обмотці вольтметра.
Рис. 3.2. Схеми для вимірювання опорів амперметром і вольтметром: а – вимірювання малих опорів; б– вимірювання середніх опорів
При цьому дійсна величина вимірюваного опору:
У схемі рис. 3.2, б амперметр вимірює струм I, що прохо-дить по резистору RХ, а вольтметр вимірює падіння напруги рівне сумі падінь напруги на вимірюваному резисторі і на амперметрі:
В цьому випадку дійсна величина вимірюваного опору
Якщо величину вимірюваного опору обчислити безпо-середнього за показами приладів, як це звичайно і робиться в практиці, і вважати, що:
то при цьому в обох випадках буде допущена методична похибка. Величина абсолютної похибки в першому випадку:
а в другому
Відносні похибки при цьому відповідно рівні
Таким чином, при вимірюванні методом амперметра і вольтметра з’являється похибка, величина якої залежить як від величини вимірюваного опору RХ, так і від опорів приладів RА і RV. Тому для отримання найменшої відносної похибки при виборі схеми вимірювання слід керуватися наступними міркуваннями. Якщо вимірюваний опір RХ ≤ 2 Ом, то застосо-вується схема рис.3.2, а, оскільки при цьому можна нехтувати струмом у вольтметрі. Якщо ж вимірюваний опір RХ > 2 Ом, то застосовується схема рис.3.2, б, оскільки при цьому можна нехтувати падінням напруги на обмотці амперметра.
Обладнання робочого місця: 1. Міст постійного струму. 2. Амперметр. 3. Вольтметр. 4. З’єднувальні провідники.
|