Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вибір критеріїв достовірності






 

Перевірка на достовірність даних в САПР є обов'язковою умовою. Ії можна здійснити, якщо є відомості про вихідні дані. Чим більше відомо про можливі значення даних, тим успішніше можна виявити помилку уводу. Назвемо кілька типових критеріїв достовірності, позначивши параметр, який уводиться, через X:

- приналежність X діапазону значень: a£ X£ b;

- приналежність X безлічі допустимих значень a1, a2,..., aN;

- цілочисельність X;

- парність X, в загальному випадку - кратність числу К.

Критерій достовірності може бути сформульований як заперечення якого-небудь з перелічених властивостей.

Окрім перевірки коректності завдання одного параметра, може виникнути необхідність в перевірці групи параметрів за відомим співвідношенням між ними.

 

Типові алгоритми уводу i перевірки достовірності даних

 

Типовий алгоритм уводу i перевірки достовірності параметра X можна показати так:

1) увід X;

2) перевірка достовірності, якщо X знаходиться в межах достовірності, то іти на 5, інакше - на 3;

3) друк повідомлення про помилку уводу, пропонування повторно ввести X;

4) іти на 1;

5) уведений параметр правильний.

 

Приклад 40. Перевірити параметр X на належність діапазону значень X1 £ X £ X2.

Програма має вид:

 

PROGRAM PR40;

USES CRT;

LABEL 2;

VAR X, X1, X2: REAL; C: CHAR;

BEGIN CLRSCR;

TEXTCOLOR(15);

WRITE(' ВВЕДIТЬ X1, X2 => '); READLN(X1, X2);

2: TEXTCOLOR(14);

WRITE(' ВВЕДIТЬ ПАРАМЕТР X => '); READLN(X):

IF (X> =X1) AND (X< =X2) THEN

WRITELN(' ПАРАМЕТР X=', X: 6: 2, ' ВВЕДЕHИЙ ПРАВИЛЬHО')

ELSE BEGIN

WRITELN('ЗНАЧЕННЯ X=', X: 6: 2, ' НЕ ВХОДИТЬ ДО ДIАПА-ЗОНУ ВIД', X1: 6: 2, ' ДО ', X2: 6: 2);

TEXTCOLOR(4);

WRITELN(' ПОВТОРIТЬ УВIД '); GOTO 2 END;

C: =READKEY

END.

Приклад 41. Перевірити параметр M на належність стандартному ряду: 10, 16, 25, 35, 50, 80.

Програма PR7 наведена нижче. Тут спочатку оголошується i заповнюється масив стандартних значень M1(6). Далі уведене значення M порівнюється з елементами масиву M1. Якщо не знайдеться жодного елемента, рівного M, тоді видається повідомлення про помилку i необхідно повторити увід.

PROGRAM PR41;

USES CRT;

LABEL 1;

TYPE MAS=ARRAY[1..6] OF INTEGER;

CONST M1: MAS=(10, 16, 25, 35, 50, 80);

VAR I, M: INTEGER; C: CHAR;

BEGIN

TEXTBACKGROUND(1);

1: CLRSCR;

TEXTCOLOR(14); GOTOXY(20, 5);

WRITE(' ВВЕДИ ПАРАМЕТР M => '); READLN(M);

FOR I: =1 TO 6 DO

IF M=M1[I] THEN

BEGIN GOTOXY(20, 7);

WRITELN(' ПАРАМЕТР М=', M, ' ВВЕДЕНИЙ ПРАВИЛЬНО') END

ELSE

BEGIN GOTOXY(20, 9); TEXTCOLOR(5);

WRITELN(' ПАРАМЕТР М=', M, ' НЕ СТАНДАРТНИЙ');

WRITELN(' ПОВТОРIТЬ УВIД');

C: =READKEY; GOTO 1 END;

C: =READKEY

END.

 

Можливі й інші типові елементи перевірки. Наприклад:

- умову цілочисельності параметра X можна задати в умовному операторі вираженням відношення ROUND(X)=X;

- умова парності X: X MOD 2=0;

- у загальному випадку умова кратності параметра X числу K: X MOD K=0.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал