![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Психологічне забезпечення діяльності. Співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях.Стр 1 из 6Следующая ⇒
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності ЗАТВЕРДЖУЮ В.о. начальника кафедри організації оперативно-розшукової діяльності, к.ю.н., доцент Д.Г. Мулявка Р. ЛЕКЦІЯ Тема №3. Психологічні основи оперативно-службової діяльності працівників ОВС в екстремальних умовах Години Підготувала: Доцент кафедри організації ОРД підполковник податкової міліції Вагіна О.В. Обговорено та схвалено на засіданні кафедри організації ОРД, протокол №__від «__»_______2015р.
Ірпінь 2015 ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Психологічне забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях. 2. Класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності. 3. Емоційно-вольова стійкість особистості. Особиста професійна безпека працівника ОВС. 4. Виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС. МЕТА ЛЕКЦІЇ: надання та поглиблення знань щодо психологічного забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях, класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності, емоційно-вольової стійкості особистості, надання теоретичного підґрунтя практичних навичок з особистої професійна безпека працівника ОВС та виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС. ВСТУП Проблематика психологічної підготовки працівників ОВС завжди посідала одне з важливих місць у процесі формування висококваліфікованих працівників правоохоронних органів. Саме їй відводиться пріоритетне місце в багатьох західних навчальних програмах. Все більше набуває актуальності питання забезпечення готовності до дій у ризикованих ситуаціях працівників ОВС. Службова діяльність співробітників ОВС традиційно належить до професій з високим рівнем емоційно-стресових навантажень. Стресовими є фактори, пов'язані з необхідністю виконання свого службового обов'язку в позаштатних, швидко мінливих і порівняно важко прогнозованих ситуаціях - звільнення заручників, затримка збройних злочинців, протидія агресивним акціям з боку цивільного населення, застосування зброї на поразку. Далеко не повний список перерахованих факторів породжує надмірну психоемоційну напругу, що при перевищенні порогу нервово-психічної стресостійкості, приводить до дезорганізації різних функціональних систем співробітників. Виникаючі при цьому дезадаптивні стани, як правило, виявляються в зниженні боєздатності й працездатності, вчиненні різних делінквентних учинків або інших девіантних форм поведінки (зловживання алкоголем і наркотиками, порушеннях дисципліни й законності, агресивності й імпульсивності), у нервово-психічних й психосоматичних порушеннях, що іноді призводять до суїцидальної поведінки й невиправданої загибелі особового складу. За останні 10-12 років якісно й кількісно змінилися психоемоційні навантаження на співробітників міліції, а відповідно й форми реагування на них, тобто змінилася структура психодезадаптивних порушень. Про це свідчить той факт, що адаптивно-психологічні реакції більшою мірою зайняли патопсихологічні й навіть психопатичні розлади, а дезадаптивні форми поведінки - деструктивними. Конкретний вираз цього процесу був зафіксований в статистиці високої питомої ваги в системі ОВС самогубств, афективних насильницьких злочинів, алкоголізму, нервово-психічних і психосоматичних захворювань, передчасної інвалідизації по.стану здоров'я, підвищеному травматизмі, тобто таких явищ, при яких порушення адаптивних механізмів саморегуляції поведінки й низька психоемоційна стійкість є провідною патогенетичною ланкою. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. СПІВРОБІТНИКІВ ОВС У ПОЗАШТАТНИХ СИТУАЦІЯХ.
Виконання співробітниками органів внутрішніх справ оперативно-службових і бойових завдань по боротьбі з незаконними збройними формуваннями й організованими кримінальними структурами, безпосередньо пов'язаних з ризиком для життя, висуває особливі вимоги до особи з погляду професійної підготовленості, а також морально-психологічної стійкості до різного роду стрессогених і психотравмуючих факторів. До проблеми медико-психологічного забезпечення можна також віднести питання, пов'язані з обтяжуючими показниками збільшення нервово-психічного й психосоматичного здоров'я особового складу, неохоплення реабілітаційною програмою співробітників, які одержали поранення несумісні з подальшим проходженням служби в ОВС, а також деякими видами професійної деформації. Найбільш уразливою є вікова група 30-40 років (до 40%) і 25-29 років (у межах 31%), що ж до стажу роботи, то випадки, про які йдеться, найчастіше і практично з однаковою інтенсивністю трапляються з тими, хто прослужив від одного до десяти років. Судячи з даних проведеного аналізу, основні психологічні складові загибелі та поранень оперативних працівників під час виконання ними службових обов'язків полягають: - по-перше, у прорахунках планування заходів ОРД, оскільки вказані випадки здебільшого відбуваються в процесі запланованих дій; - по-друге, у неповноті інформаційно-аналітичного розроблення операцій, бо зазначені випадки, як правило, мають місце при проведенні запланованих заходів унаслідок виникнення непередбачених, несподіваних ситуацій; - по-третє, у дефіциті часу для прийняття рішень; - по-четверте, у некваліфікованих діях працівників під час виконання запланованих оперативно-розшукових заходів, у тому числі щодо здійснення первинних контактів із підозрюваними особами, перевірки їхніх документів, переслідування та затримання злочинців, застосування табельної зброї тощо. Дані цього аналізу, на наш погляд, можна було б доповнити розглядом фактів і обставин суїциду серед працівників ОВС, включаючи співробітників оперативних підрозділів, що нерідко є наслідком глибоких внутрішньоособистісних конфліктів службового характеру й т. ін. Отже, проблема психології суб'єктів ОРД є очевидною в сучасній практиці ОРД. Морально-психологічна підготовка співробітників ОВС є одним із ключових напрямків організації роботи психолога з особовим складом. У змістовному плані вона являє собою комплекс цілеспрямованих заходів щодо формування й розвитку стійких психічних і моральних якостей, що забезпечують надійне здійснення оперативно-службової й бойової діяльності співробітників у різних екстремальних умовах. До значимих особистісних якостей відносяться: - упевненість у законності й обґрунтованості виконуваної операції; переконаність кожного співробітника в необхідності заходів, що вживаються, у тому числі силового впливу по локалізації й усуненню злочинних угруповань; - почуття правової й соціальної захищеності кожного співробітника й членів його родини; - постійна готовність до виконання оперативно-службових і бойових завдань в екстремальних ситуаціях; нервово-психічна стійкість до впливу з боку злочинних угруповань, оволодіння навичками самоконтролю й прийомами саморегуляції функціональних станів; - готовність до фізичного й вогневого протиборства, а також надання першої медичної допомоги; - прийняття й реалізація самостійних рішень у складних ситуаціях; - оволодіння психологічними техніками конструктивної взаємодії з різними групами населення, що передбачають знання образливих, доброзичливих, приваблюючих увагу невербальних комунікацій та таких, що розташовують до бесіди та означають вітання або вибачення, а також вербальних прийомів спілкування; - уміння по зовнішніх ознаках визначати готовність співрозмовника до агресивних дій і приваблювати до себе громадян у процесі спілкування, викликати в них почуття поваги до діяльності співробітників органів внутрішніх справ.
ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ: Морально-психологічна підготовка співробітників ОВС є одним із ключових напрямків організації роботи психолога з особовим складом. У змістовному плані вона являє собою комплекс цілеспрямованих заходів щодо формування й розвитку стійких психічних і моральних якостей, що забезпечують надійне здійснення оперативно-службової й бойової діяльності співробітників у різних екстремальних умовах. Найбільш професійно важливими психологічними якостями, необхідними для оперативно-розшукової діяльності є: 1. Комунікативні якості та вміння: – спроможність привертати до себе людей, викликати в них почуття довіри; – спроможність до швидкого встановлення контактів із новими людьми; – уміння швидко знаходити необхідний тон розмови, вигідну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних властивостей співрозмовника; – уміння давати об'єктивну оцінку діям та вчинкам інших людей; – здатність розумно поєднувати ділові та особистісні контакти з оточуючими; – уміння співвідносити власні дії з діями інших осіб; – уміння відстоювати власну точку зору. 2. Інтелектуальні якості: – вміння вибирати з великого обсягу інформації саме ту, що є необхідною для вирішення завдань ОРД; – уміння бачити декілька можливих шляхів вирішення завдань, вибирати з них найбільш ефективні, знаходити нові незвичайні рішення; – спроможність виділяти низки провідних взаємозв'язків, притаманних поставленій проблемі; – спроможність приймати вірне рішення за умов гострої нестачі необхідної інформації та відсутності часу на її обмірковування; – спроможність розглядати проблему з декількох різних позицій (наприклад, поставити себе на місце співрозмовника); – спроможність відчувати наявність проблем там, де нібито все вже вирішено; – спроможність впізнавати факт цілком за наявності мінімальної кількості його суттєвих ознак. 3. Особливості пам'яті: – пам'ять на зовнішній стан та поведінку людини; – спроможність чітко відтворювати інформацію в необхідний момент; – спроможність легко запам'ятати словесно-логічний матеріал (терміни, цифри, літери, прізвища); – пам'ять на колір, форму, величину, рух, розташування об'єктів та предметів; – спроможність точно й чітко передавати те, що чув лише один раз. 4. Увага та спостережливість: – уміння помічати незначні (малопомітні) зміни в об'єкті, що спостерігається; – спроможність швидко переключати увагу з одного виду діяльності на інший; – спроможність тривалий час зберігати стійку увагу, незважаючи на втомленість та сторонні подразники; – спроможність помічати зміни в оточуючій обстановці, свідомо не зосереджуючи на них увагу. 5. Вольові якості: – спроможність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях; – спроможність об'єктивно оцінювати власні досягнення, сили та можливості; – упертість у подоланні труднощів, що виникають. 6. Емоційні властивості: - врівноваженість та самовладання у конфліктних ситуаціях; - емоційна стійкість при прийнятті відповідальних рішень. 7. Моторні властивості: - спроможність до швидких дій в умовах дефіциту часу; - швидка реакція на раптове зорове враження здійсненням певних рухів (висока моторна реактивність).
|