Індивідуальні житлові будинки

Об'ємно-планувальні рішення будинків.

У цей час індивідуальні або садибні житлові будинки діляться на два типи: сільські садибні будинки із земельною ділянкою 10-15 соток і міські котеджі із земельною ділянкою 6-12 соток. У деяких випадках земельна ділянка сільського садибного будинку може бути збільшеною до значних розмірів, а садиба трансформуватися у фермерське господарство будь-якої спеціалізації.

Планування сільського садибного будинку повинно передбачати чіткий функціональний розподіл квартири на дві зони: житлову й господарську. У першу входять житлові кімнати, їдальня, передня й тамбур, у другу - кухня, робоча кухня (заготівля кормів, овочів), комори. Підвальну частину будинку використовують для зберігання запасів овочів, складу інвентаря, майстерні.

Для сільського садибного будинку велике значення має ізоляція приміщень, пов'язаних з господарством від житлової частини квартири. Тому звичайно влаштовують два входи в будинок: основного - з боку вулиці й додаткового - з боку двору, з робочої кухні або коридору. У міських котеджах також найчастіше буває два входи: з боку вулиці й з боку озелененої ділянки для відпочинку.

Існує три основних типи садиб:

- садиби з окремо збудованими будівлями - житловим будинком і надвірними господарськими будівлями;

- садиби з вбудованими або прибудованими до будинку господарськими будівлями;

- садиби у вигляді комплексу житлових і господарських приміщень, організованих навколо внутрішнього житлового двору.

За об'ємно-планувальною характеристикою садибні житлові будинки діляться на дома з квартирами в одному рівні й будинки з квартирами у двох і більше рівнях.

Дома з квартирами у двох рівнях доцільно проектувати при загальній площі квартири більше 90м² і при кількості кімнат більше трьох. Такі будинки називаються котеджами. Існує кілька типів будинків із квартирами у двох рівнях:

- мансардний будинок;

- будинок з неповним другим поверхом;

- будинок з однаковими по площі двома поверхами;

- будинок зі зміщенням рівнів підлоги, одна із частин якого одноповерхова.

У мансардному будинку приміщення верхнього поверху розташовуються в межах горищного простору. При цьому ухил скатного даху повинен бути не менше 45⁰. Для більш повного використання горищного простору стелі приміщень мансарди роблять зі скошеними кутами.

У будинку з неповним другим поверхом спільна кімната або вітальня часто мають підвищену висоту.

Звичайний двоповерховий будинок має рівні за площею поверхи і для нього характерні багатокімнатні квартири (5 і більше кімнат).

Будинок зі зміщенням рівнів підлоги доцільно застосовувати на крутому рельєфі.

Внутрішній зв'язок приміщень здійснюється за допомогою внутрішньоквартирних сходів, які можуть розташовуватися в передній або в спільній кімнаті. Сходи ці мають більший ухил, чим звичайні будинкові сходи, виконуються полегшеними, як правило, дерев'яними. Мінімальна ширина таких сходів 0, 9м. Вони можуть бути відкритими або обмежені стінами. Відкриті сходи стають активним елементом інтер'єру.

Прийоми забудови садибними житловими будинками.

Архітектурно-художні якості садибної забудови залежать не тільки від виразності житлових будинків, але в значній мірі й від планувального рішення забудовуваної території.

При забудові вулиць застосовують різні архітектурно-просторові рішення. Вулиці можуть мати прямолінійний або криволінійний обрис. Дома можуть бути розташовані вздовж вулиці в одну лінію або з відступами від неї.

Але найцікавіші об'ємно-просторові рішення дають розташування житлових садибних будинків у вигляді різноманітних груп. Групова забудова сприяє також зменшенню довжини вулиць, а також скороченню на 15-20% довжини інженерних мереж. Крім того, групова забудова створює сприятливі умови для відпочинку й ігор дітей. Це групи, утворені навколо внутрішнього простору - саду, дитячого майданчика або навколо невеликого торговельного будинку. Вони можуть бути замкнутими або розкритими в одну сторону. Інший прийом - утворення груп будинків уздовж тупикових проїздів, які звичайно закінчуються площадкою для стоянки й розвороту автомобілів, або площадкою із садом. Петельна забудова також являє собою прийом утворення групи будинків, об'єднаних навколо петельного проїзду.

2.2. Блоковані житлові будинки

Об'ємно-планувальні рішення. Типи блок-квартир.

Багатоквартирний блокований житловий будинок складається з ряду блок-квартир, що примикають друг до друга й мають самостійні входи і приквартирні земельні ділянки.

Житлові будинки утворюються з'єднанням однакових або різних за типами квартир і етажності блоків. Основний тип блоку - рядовий, бічні стіни якого є загальними для сусідніх блоків. Входи в них звичайно робляться із двох сторін. По краях будинку розташовуються торцеві блоки. У будинках складної конфігурації використовують ще й поворотні блоки. Вони можуть бути розгорнуті як під тупим, так і під прямим кутом. Застосовують також блоковані будинки із хрестоподібних блоків, коли необхідна більша щільність забудови. Хрестоподібні блоки звичайно складаються із чотирьох одноповерхових або двоповерхових квартир, що мають двосторонню орієнтацію й наскрізне або кутове провітрювання.

Застосовують також блоковані будинки з Г-образних, П-образних і Т-образних блоків, які також дають більшу щільність забудови. Такі будинки мають замкнуті або напівзамкнуті внутрішні дворики.

Блоковані будинки з успіхом застосовують при забудові на крутому рельєфі. Будівництво таких будинків ведеться на схилах з ухилом 15⁰ і більше.

У блокованих будинках, як правило, застосовують 3 основних типи квартир:

- одноповерхові в одноповерхових блоках;

- одноповерхові у двоповерхових блоках;

- двоповерхові квартири.

Зустрічаються й інші типи квартир: двоповерхові з неповним другим поверхом, квартири з мансардним поверхом, триповерхові квартири. Але найпоширенішим типом блокованого будинку є будинок із квартирами у двох рівнях.

Прийоми блокування й забудови.

Кількість блок-квартир в одному будинку буває від 3 до 12. Незалежно від типу блоків прийоми блокування можна звести до 5 основних схем:

1. Лінійна, коли блоки примикають до однієї лінії забудови.

2. Блокування зі зміщенням блоків.

3. Блокування за допомогою господарських споруд.

4. Просторове блокування (“килимова забудова”).

5. Блокування на рельєфі.

Найпоширеніше лінійне блокування. З композиційних міркувань і для поліпшення інсоляції квартир застосовують блокування зі зміщенням. Блоки зміщують в одну або на обидва боки перпендикулярно до вулиці або під кутом до неї. Блокування на рельєфі здійснюються по горизонталі й по вертикалі.

При забудові блокованими будинками застосовують різні планувальні прийоми. Найпростіший з них - однорядна забудова уздовж вулиць або з периметру кварталу. Забудова може бути прямолінійна, криволінійна, суцільна “змійкою”, “килимова” великої щільності. У великих житлових комплексах іноді застосовують кілька прийомів відразу.

2.3. Безліфтові секційні житлові будинки

Такі будинки висотою від 2-х до 5-ти поверхів застосовують у будь-якому кліматичному районі в міському й сільському будівництві. Секційні будинки складаються з однієї або декількох однакових, або різних секцій і відрізняються поверховістю, довжиною й конфігурацією плану.

Секції бувають двох-, трьох- і чотириквартирними. Відповідно до числа й типу квартир прийнята умовна позначка типу секцій: 3-4, 1-2-3, 2-2-2-2, де число цифр відповідає числу квартир у секції, а значення цифр - кількості кімнат у кожній квартирі.

За орієнтацією секції бувають: широтної й меридіональної, необмеженої, частково обмеженої й обмеженої орієнтації.

Залежно від розташування в плані будинку розрізняють три основних типи секцій: рядові, торцеві й поворотні, причому кожна з них може мати різні варіанти форми плану. Рядові секції мають дві зовнішні стіни, торцеві - три. Найбільш просте рішення торцевої секції складається в повторенні рядової секції тільки зі зміною конструкції торцевої стіни. Поворотні секції можуть мати різні кути повороту. В масовому будівництві часто зустрічаються секції з поворотом на 90⁰ (так звані кутові) і 135⁰. Іноді застосовують секції складної форми: хрестоподібні, у вигляді трилисника або секції вільної форми.

Прийоми блокування секцій.

Прийоми блокування секцій у секційних будинках багато в чому схожі з блокуванням квартир у блокованих будинках. Це ті ж побудови в лінію, зі зміщенням в одну сторону або із чергуванням виступів і відступів. На рельєфі можливий криволінійний або ламаний план будинку, що відповідає напрямку горизонталей. Секції блокують так, щоб всі сходи розташовувалися з однієї сторони будинку й переважно з боку двору. У тих випадках, коли за умовами орієнтації це неможливо, на перших поверхах роблять наскрізні проходи.

В умовах крутого рельєфу застосовується зміщення секцій по вертикалі з утворенням так званих “каскадних” будинків. В умовах теплого клімату внаслідок зсуву верхніх поверхів над нижніми в кожній квартирі верхнього поверху створюються відкриті тераси подібно тому, як це робиться в блокованих будинках.

Прийоми забудови секційними будинками.

Основний планувальний і первинний елемент забудови секційними будинками - житлова група. Вона може приймати різні просторові форми - поєднуватися в квартали й житлові утворення. Групи можуть розташовуватися уздовж вулиць, навколо тупикових або кільцевих проїздів, можуть бути розташовані вільно або регулярно, можуть бути замкнутими або відкритими. Секційні будинки можуть бути об'єднані в житловий комплекс.

Рис. 1. Схеми параметрів тіла людини в різних положеннях

(див. табл. 9)

Таблиця 9. Середні фізичні параметри тіла людини [12]

2. Взаємозв'язок розмірів столу і стільця

3.Розміри секцій для зберігання одягу та головних уборів у пересувній і вбудованих меблів

4.Варіанти розмірів обідніх столів

4.побудова перспективного простору ескізні варіанти

Фрагмент дипломного проекту на тему «Інтер’єр трикімнатної квартири» студента К Д І Д-П М І Д ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА

2.ПРИКЛАД КРЕСЛЕНЬ ПЛАНУ КВАРТИРИ З ІСНУЮЧИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ ТА КОНСТРУКЦІЯМИ, ЩО ДЕМОНТУЮТЬСЯ.

3.ПРИКЛАД ОБМІРЮВАЛЬНИХ КРЕСЛЕНЬ

ПРИКЛАД ПЛАНУ КВАРТИРИ З РОЗТШУВАННЯМ МЕБЛІВ

ПРИКЛАД ПЕРСПЕКТИВНОГО ЕСКІЗНОГО ЗОБРАЖЕННЯ

ПЛАН КВАРТИРИ ДЛЯ ПЕРЕПЛАНУВАННЯ. ТА ДИЗАЙНЕРСЬКО-АРХІТЕКТУРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ.

Проект студента третього курса К Д І Д-П М І Д

ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА

Шмоняк Олександра (2009 Рік)