Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ставлення до війни українських партій та організацій. Формування легіону Українських січових стрільців.Стр 1 из 3Следующая ⇒
Привід до війни Убивство 28 червня 1914р. у столиці Боснії – Сараєво – сербським студентом-націоналістом, членом таємної організації «Молода Боснія» Гаврилом Принципом наступника австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружини Софії. Українські землі посідали важливе місце в планах воюючих країн через своє особливе геополітичне становище, величезні матеріальні та людські ресурси. Записуємо. Україна в планах воюючих держав: Німеччина: 1) розгром Росії, відняття в неї українських земель (Україна без Волині та Поділля); 2) Україна – зручний плацдарм для подальшого наступу на Схід (до Індійського океану). Австро-Угорщина: 1) зміцнити позиції в Західній Україні; 2) загарбання Волині та Поділля; 3) стрворення на всій іншій території незалежної України з метою послаблення впливу Москви в басейні Середземного моря. Росія: 1) загарбання Галичини, Закарпаття, Буковини; 2) Україна – плацдарм для зміцнення своїх позицій на Балканах. Румунія претендувала на Північну Буковину та Бесарабію. Османська імперія також сподівалася повернути свої колишні північнопричорноморські володіння (південь України, Крим). Робота з картою: вкажіть українські території, на які зазіхали воюючі країни. Зробіть висновки щодо долі українців за цих умов.
Ставлення до війни українських партій та організацій. Формування легіону Українських січових стрільців.
Війна обернулася трагедією для українського народу. 3, 5 млн українців було мобілізовано до російської армії, а 250 тис. українців Галичини й Буковини – до австро-угорської. Війна зумовила глибоку кризу українського національного руху. У ньому відбувся розкол у двох площинах.
Записуємо. 1 серпня 1914 р. – у Львові була створена Головна Українська Рада (ГУР) на чолі із Кость Левицьким. Вона орієнтувалася на Австро-Угорщину з метою створення самостійності української держави на територіях, які до війни належали Росії. Ознайомлення з біографією Кость Левицького.
ГУР звернулася до українського народу з Маніфестом.
Робота з документом. Висловіть свою думку щодо документу та дайте відповідь на запитання: «Які цілі ставила перед собою ГУР?» Із Маніфесту Головної української ради (1914 р.) «... Війни хоче цар російський, самодержавний володарь імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили Переяславський договір, яким вони зобов'язалися були шанувати самостійність України, і поневолили вільну Україну... ... Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить загином також українському національному життю, яке найшло охорону в конституційнім ладі австрійської держави. ... Перемога австро-угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб'є година визволення України».
Записуємо.
|