![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Короткі теоретичні відомості
Лічильником називають послідовний цифровий пристрій, який призначений для підрахунку імпульсів, що поступають на його вхід. Лічильники застосовуються в схемах управління для підрахунку кількості циклів роботи ЕОМ і для організації визначеної послідовності виконуючих операцій. В залежності від систем числення, які використовуються в лічильниках вони можуть бути двійковими, десятковими, шістнадцятковими та ін. Найбільш розповсюджені двійкові лічильники. Лічильники виконуються на різних запам'ятовуючих елементах. Найбільше розповсюдження в обчислювальних машинах отримали лічильники, які побудовані на тригерах так, як тригер являється найпростішим лічильником імпульсів по модулю В залежності від способу реалізації рахунку лічильники поділяються на додавальні (прямої лічби), віднімаючі (зворотної лічби) і реверсивні. У додавальному лічильнику код при надходженні кожного вхідного сигналу збільшується на одиницю, а в віднімаючих - навпаки. В реверсивному лічильнику рахунок може здійснюватись, як в режимі додавання так і в режимі віднімання. Особливу групу складають лічильники, які працюють по принципу циклічного регістра зсуву (кільцевого лічильника). По способу побудови ланцюга сигналів переносу розрізняють лічильники з послідовним, наскрізним та груповим переносом. Основними характеристиками лічильників являються: модуль рахунку, або коефіцієнт перерахунку і швидкодія. Модуль рахунку характеризує число стійких станів лічильника, тобто максимальне число вхідних сигналів, які можуть бути пораховані лічильником. Наприклад при Швидкодія лічильника характеризується частотою рахунку Додавальні двійкові лічильники. В додавальному двійковому Поставимо в відповідності кожному розряду Рис.13.1. Схема двійкового трирозрядного додавального лічильника В цій схемі вихідний стан лічильника встановлюється подачею сигналу по шині «Вст.0». Тригери До початку приходу першого сигналу лічильник находиться в нульовому стані. Цей відповідає наявності рівня 0 на виходах Рис.13.2. Часова діаграма двійкового трирозрядного додавального лічильника Оскільки на рахункових входах тригерів 2 і 3 не відбувається зміни рівня з 1 на 0, ці тригери зберігають стан Стан тригера 3 залишається незмінним. Тригер 3 перейде в стан 1 лише при надходженні на рахунковий вхід тригера 1 четвертого по рахунку сигналу. При цьому тригер 1 перейде із стану 1 в стан 0. Перехід від стану 1 до стану 0 визве зміну рівнів від 1 до 0 на рахунковому вході 2. В результаті тригер 2 також перейде із стану 1 в стан. Такий перехід призведе до зміни рівня від 1 до 0 на рахунковому вході 3. В результаті на виході До моменту приходу восьмого по рахунку сигналу на виходах тригерів Надходження восьмого сигналу на рахунковий вхід тригера 1 визве зміну його стану з 1 на 0. В свою чергу, зміна стану тригера 1 викличе зміну стану тригера 2, а зміна стану тригера 2 призводить до зміни стану тригера 3. В результаті всі тригери лічильника перейдуть в стан 0. Лічильник буде підготовлений до рахунку нової послідовності із восьми сигналів. У віднімальних лічильниках з приходом чергового рахункового сигналу попередній результат зменшується на одиницю, тобто Рис.13.3. Схема віднімального лічильника з послідовною передачею переносів
Чергове число в цій послідовності отримують відніманням одиниці із попереднього числа. Після отримання значення 0 послідовність повторюється. Порядок зміни стану віднімального лічильника може бути описаний табл.13.1. Таблиця 13.1
|